Україна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Україна


Прапор України	Герб України

Національний девіз: Воля, злагода, добро

Державна мова

Столиця

Президент

Прем'єр міністр

Площа
Всього

43-тє місце
603,628 км²

Населення
Всього (2004)
Щільність

26-те місце
47,732,079 чол.
78 чол. / км²

ВВП
Всього (2004)
ВВП/ос.

53-тє місце
1 512 млрд. грн.
32 000 грн.

Здобуття незалежності
Дата

Від Радянського Союзу
24 серпня 1991

Валюта

Гривня (=100 копійок) код UAH

Часовий пояс

UTC+2

Національний гімн

Ще не вмерла України ні слава, ні воля

Інтернет-домен

.ua

Телефонний код

380

Інформаціі про українські номерні знаки

http://www.atlaspl.friko.pl/index.html

Украї́на – країна у Центрально-Схiдній Європі, розташована у південно-східній частині Східноєвропейської рівнини.

Має спільні державні кордони з Росією на сході та північному сході, з Білоруссю на півночі, омивається Чорним та Азовським морями на півдні. На заході межує з Польщею та Словаччиною, на південному заході – з Угорщиною, Румунією та Молдовою. З Румунією та Росією Україна має не тільки сухопутний, а й морський кордон. Також через море Україна межує із Республікою Болгарія, Туреччиною та Грузією. Площа виключної (морської) економічної зони України становить понад 82 тис. км². Найбільшими чорноморськими портами є Одеса, Іллічівськ, Херсон, Севастополь, азовськими - Маріуполь, Бердянськ, Керч. Загальна протяжність кордонів 6992 км (із них сухопутних 5637 км). Довжина морської ділянки кордону: 1355 км (по Чорному морю – 1056,5 км; по Азовському морю – 249,5 км; по Керченській протоці – 49 км).

Територія України витянута з заходу на схід на 1316 км і з півночі на південь на 893 км, лежить приблизно між 52°20’ та 44°20’ північної широти і 22°5' і 41°15' східної довготи. Крайній північний пункт - с. Петрівка Чернігівської області, південний - мис Сарич (Республіка Крим), західний - м. Чоп Закарпатської області, східний - с. Червона Зірка Луганської області. Географічний центр України знаходиться за 2 км на захід від м. Ватутіне Черкаської області.

Загальна площа України становить 603 628 км², що складає 5,7% території Європи i 0,44% території світу. Україна є найбільшою країною, кордони якої не виходять за межі Європи.

Географічний центр Європи знаходиться на території України, неподалік міста Рахова Закарпатської області.

[ред.] Походження назви держави

Слово „Україна” - слов’янського походження і означало первісно край, земля, територія. Найімовірніший індоєвропейський корінь *(s)krei- (відокремлювати, різати). Думки розділяються щодо безпосередньої етимології слова, проте найімовірнішим є прямий синонімічний зв'язок зі словом "князівство" - земля наділена, "відкраяна", "украяна" князеві. Вперше назва з’являється в "Київському літописі" 1187 р. (періоду посилення феодальної роздробленості Київської Русі), де літописець розповідає про смерть переяславського князя ("І плакали по ньому всі переяславці... За ним же Україна багато потужила"). З тих часів слово починає часто зустрічатись і в інших літописах, у формах "Київська Україна", "Чернігівська Україна", "Сіверська (Новгород-Сіверська) Україна" тощо.

Інші дослідники виводять слово від значення "найвіддаленіша територія", "пограниччя", проте видається що така інтерпретація завдячує переважно тенденції Російської державної науки трактувати назву „Україна” як "окраїна Росії". Ця інтерпретація пов'язує виникнення слова зі значно пізнішим історичним періодом, і прямо суперечить наявним літописним свідченням XII ст., коли Росії ще не існувало, а Москва була лише невеличким селом на далекій північній окраїні Київської Русі, про існування якого навряд-чи хтось навіть знав на Київщині. Крім того, така інтерпретація суперечить вживаній літописній формі слова, оскільки та ж Київська Україна чи значна частина Переяславської України знаходились в самому центрі Київської Русі. До того ж, з лінгвістичної точки зору, перехід початкового "о-" ("окраїна") в "у-" ("україна") є сумнівним, бо не відповідає фонологічним законам ані української, ані російської мов.

Отже - "Україна" - означає буквально - "земля, виділена для нас із загалу, відокремлена від решти", коротше - "наша власна земля".

З середини ХVІ ст. це слово з'являється і в зарубіжних джерелах. Так, у листі турецького султана Сулеймана до польського короля Жигимонта 1564 р. ця земля названа Україною. Універсал короля Стефана Баторія 1580 p. звернений "к Україні Руській, Київській, Волинській, Подільській і Брацлавській". З XVI ст. назва Україна вживається тільки в значенні "країни або держави, заселеної українцями". Назва „Україна” зафіксована у європейських географіях з 1650, 1666, 1720 та інших років. Це вживання назви цілком відповідало поширенню її в народі, доказом чого є численні пісні, присвячені подіям XVI—XVIII ст. Відтоді назва широко приймається всупереч тенденційній термінології, запроваджуваній російським і польським урядами, і навіть всупереч прямим заборонам (XIX ст. в Росії).

Див. Походження назви «Україна», Державні формації українців

[ред.] Державні символи

Згідно з Конституцією України, державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України, Державний Гімн України і Державні символи Президента України.

[ред.] Державний прапор

Державний Прапор України був затверджений Постановою Верховної Ради 28 січня 1992 року і являє собою стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів. Співвідношення сторін 2:3 (висота:ширина)

[ред.] Державний герб

Великий Державний Герб України, згідно із статтею 20 Конституції України, встановлюється з урахуванням малого Державного Герба, як його головного елемента, і герба Війська Запорізького, і затверджується не менше як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.

19 лютого 1992 р. Верховною Радою України ухвалена постанова "Про Державний Герб України", якою було затверджено "Тризуб як малий герб України" i, відповідно, головний елемент великого герба.

З найдавніших часів тризуб шанується як магічний знак, свого роду оберіг. Його зображення археологи зустрічали у багатьох пам'ятках культури, датованих першими століттями нашої ери. Перша згадка у літописах про такі знаки належить до Х століття.

За часів Київської Русі тризуб стає великокнязівським знаком. Посли київського князя Ігоря (912-945 рр.) при укладанні договору з візантійцями мали свої печатки з тризубами. Київський князь Володимир Святославович (980-1015 рр.) карбував тризуб на монетах, де з одного боку зображувався портрет володаря, а з іншого - тризуб.

[ред.] Державний гімн

Державний Гімн України -- національний гімн на музику Михайла Вербицького із словами Павла Чубинського, які затверджуються не менше ніж двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.

[ред.] Державні символи Президента України

Указом Президента від 29 листопада 1999 року, було постановлено, що офіційними символами глави держави є: Прапор (штандарт) Президента України, Знак Президента України, Гербова печатка Президента України, Булава Президента України.

[ред.] Політичний устрій

Згідно з чинним законодавством, Україна є унітарною парламентсько-президентською республікою.

В Україні діють такі основні інститути державної влади: Президент, Законодавча, Виконавча і Судова влада.

[ред.] Президент України

Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина. На основі та на виконання Конституції України і законів України Президент видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України.

[ред.] Судова влада

Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України. Єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України.

[ред.] Законодавча влада

Парламент - Верховна Рада України - згідно зі статтею 75 Конституції України є єдиним органом законодавчої влади в Україні. Конституційний склад Верховної Ради України становить 450 народних депутатів, котрі обираються шляхом таємного голосування на 5 років на основі загального, рівного і прямого виборчого права.

[ред.] Виконавча влада

Уряд України - Кабінет Міністрів України - згідно зі статтею 113 Конституції України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. До його складу входять: Прем'єр-міністр України , Перший віце-прем'єр-міністр, три віце-прем'єр-міністри, і, на даний час, дев’ятнадцять міністерств.

[ред.] Міністерства України

Міністерство аграрної політики
Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства
Міністерство внутрішніх справ
Міністерство вугільної промисловості
Міністерство економіки
Міністерство закордонних справ
Міністерство культури і туризму
Міністерство надзвичайних ситуацій
Міністерство оборони
Міністерство освіти і науки
Міністерство охорони здоров’я
Міністерство охорони навколишнього природного середовища
Міністерство палива та енергетики
Міністерство праці та соціальної політики
Міністерство промислової політики
Міністерство транспорту та зв’язку
Міністерство у справах молоді та спорту
Міністерство фінансів
Міністерство юстиції

[ред.] Історія

Дивись статтю Історія України

[ред.] Адміністративний поділ

Дивись докладніше статтю Адміністративний поділ України

Мапа України

До складу України входять 27 адміністративних одиниць:

Автономна Республіка Крим

24 області:

2 міста із спеціальним статусом:
- місто Київ (населення близько 2,6 млн. осіб) - столиця України
- місто Севастополь

Станом на грудень 2005 року, в Україні було 490 районів, 457 міст, з яких 178 – державного, республіканського та обласного значення та 279 районного значення, 885 селищ міського типу, 10281 сільські ради, 783 селищні ради, 28562 сільських населених пунктів, з яких 27197 сіл та 1365 селища. Міст з районним поділом - 26 з 118 міськими районами.

Для порівняння, станом на грудень 1965 року, в Україні було 394 райони, 370 міст, 828 селищ міського типу та 32742 сільських населених пунктів.

[ред.] Демографія

Дивись докладніше статтю Демографія України

Етнічні українці станом на 2001 рік складають 77,8% населення, етнічні росіяни – близько 17,3%, румуни та молдавани - близько 0,8% населення, білоруси - 0,6%, кримські татари - 0,5%, болгари - 0.4%, угорці та поляки - по 0,4%, євреї - 0,3%.

Кількість міського населення, за даними Всеукраїнського перепису населення станом на 5 грудня 2001 року становила 32 млн. 574 тис. осіб, або 67,2%, сільського - 15 млн. 883 тис. осіб, або 32,8%.

Найщільніше населені індустріально розвинені південні та східні регіони. Міста з найбільшою кількістю населення (понад 1 000 000): Київ, Харків, Донецьк, Дніпропетровськ, Одеса.

Більше половини сільського населення мешкає в порівняно великих селах (від 1000 до 5000 мешканців).

Державна мова - українська. Її вважють за рідну 67,5% населення України, що на 2,8% більше, ніж за даними Всеукраїнського перепису населення 1989 року. 29,6% населення визначили за рідну російську мову. Українська мова більше поширена в центральній частині, півночі та на заході країни, російська - на півдні та сході.

Станом на 2001 рік, кількість чоловіків становила 22 млн. 441 тис. осіб, або 46,3%, жінок - 26 млн. 16 тис. осіб, або 53,7%.

У віковому складі населення частка молодшого за працездатний становить 18,1%, працездатного 58,0%, старшого за працездатний 23,9%

[ред.] Географія

[ред.] Рельєф

Дивись докладніше статті Рельєф України та Геологічна будова України

Більша частина території України має рівнинний характер (середня висота над рівнем моря по Україні становить 175 метрів), гори знаходяться тільки на заході та на крайньому півдні . Рівнинні простори країни, що становлять південно-західну частину Руської рівнини, за своїм рельєфом неоднорідні. Тут можна виділити височини та низовини, утворення яких обумовлене переважно нерівностями кристалічного фундаменту Руської платформи, яка залягає в фундаменті Руської рівнини. Височини пов'язані головним чином з Українським кристалічним масивом.

В межах України розташовані такі височини:в західній частині Волино-Подільська, Придніпровська,в східній частині Приазовська, Донецький кряж та південно-західні відроги Середньо-Руської височини. На заході Україні здіймаються Українські Карпати, на крайньому півдні - Кримські гори.

Найбільші низовини: Поліська низовина на півночі, Причорноморська на півдні та Придніпровська, що простягається в середній частині лівобережжя Дніпра.

Найвища точка України - гора Говерла (2061 м) в Карпатах, найбільш низинні ділянки - на узбережжі Чорного та Азовського морів.

[ред.] Корисні копалини

Дивись докладніше статтю Корисні копалини України

Україна - унікальна мінерально-сировинна держава, багатства надр якої зумовлені особливостями геологічної будівлі її території. В межах країни розповсюджені всі основні геоструктурні зони земної кори: платформні, геосинклінальні і перехідні між ними області - крайові прогини.

Різноманітність різних геолого-структурних умов і величезний діапазон часу (більш 2,5 млрд. років) протягом багатьох епох визначили формування практично всіх видів корисних копалин, в тому числі цілого ряду великих і дуже великих по запасам рудовищ вуглеводневої сировини і твердих корисних копалин.

З унікальною (в металогенічному відношенні) структурою - Українським щитом, зв'язана більшість родовищ металевих корисних копалин і, в першу чергу, найбільший Криворізький залізорудний басейн, комплексні корінні родовища ільменіт-апатитових руд, родовища інших кольорових, шляхетних і рідкісних металів.

В платформному чохлі, перекриваючому кристалічний фундамент, розміщені великі поклади марганцевих руд Нікопольского басейну, комплексні ільменіт-рутил-цірконієвих руд Середнього Придніпров'я, а також родовища урану, унікальні за якістю і запасам родовища каолінів, бентонітових, вогнетривких і тугоплавких глин, бурого вугілля і багатьох інших видів корисних копалин.

В Дніпровсько-Донецькій металогенічній провінції залягають родовища газу, нафти, газоконденсату, кам'яної соли, гіпсу. В південній частині провінції знаходиться Донецька складчаста споруда з найбільшим однойменнім кам'яновугільним басейном, а також родовища ртуті, кам'яної соли, вогнетривких і тугоплавких глин. В вугіллях Донбасу зосереджені трильйони кубічних метрів метану

На шельфі Азовського і Чорного морів розвідані родовища вуглеводневої сировини і ведеться активний пошук нових їх покладів.

В межах Українського щиту, Донецької складчастої споруди і Карпатської складчастої області виявлені 6 золоторудних районів з ресурсним потенціалом в декілька тисяч тон золота при середньому змісті 6-8 г/т.

[ред.] Клімат

Дивись докладніше статтю Клімат України

Кліматичні умови в Україні визначаються у першу чергу її географічним розташуванням. Вони також формуються внаслідок взаємодії такиї факторів, як сонячна радіація, циркуляційні процеси в атмосфері, підстільною земною поверхнею. Завдяки взаємодії всіх цих факторів, формуються загальні риси клімату України.

Вся територія розташована в помірному кліматичному поясі. В цілому клімат України помірно-континентальний, лише на Південному березі Криму - субтропічний. Загальна закономірність кліматичних умов полягає в зростанні континентальності з заходу на схід та близької до широтної зональності розподілу температур, вологості та опадів.

Зими на заході України помітно м'якіші, аніж на сході. Влітку, натомість, на сході спостерігаються більш високі середні температури, аніж на заході.

Середньорічна температура коливається від 5,5°–7°C на півночі до 11°–13°C на півдні. Середня температура в січні, найхолоднішому місяці, становить від -3° C на південному заході (в Криму — від -1°С до +4°С) до -8° C на північному сході. Середня температура в липні, найтеплішому місяці, коливається від 23° C на південному сході до 18°C на північному заході.

Кількість опадів в теплий сезон в середньому в два-три рази вища, ніж в холодний. Максимум спостерігається в липні та червні, а мінімум припадає на лютий. Сніг випадає найчастіше пізно в листопаді або рано в грудні.

Максимальна абсолютна кількість опадів приходиться на Карпати, де може досягати 1 200 міліметрів. Мінімальна - на узбережжі Чорного та Азовського морів, а також степах Криму, де випадає менше 400 мм опадів на рік.

[ред.] Води

[ред.] Моря

Теріторію України омивають Чорне та Азовське моря. До басейнів цих морів належать більшість (біля 90%) річок країни.

[ред.] Річки

Дивись докладніше статтю Ріки України

Річкова сітка України належить до басейнів Чорного та Азовського морів і частково (4%) - жо басейну Балтійського моря. Вона складається з річкових систем Дніпра, Дуная, Дністра, Південного Буга, Західного Буга, Сіверського Донця та річок чорноморського та азовського узбережь.

На території України налічується біля 23 тис. водотоків, з них 2938 водотоків довжиною від 10 км та більше, а також 116 - довжиною понад 100 км.

За величиною басейну, довжині, водності та гідроенергетичному потенціалу, всі річки України поділяються на велики, середні та малі. До великих відносять Дніпро, Дунай, Дністер, Сіверський Донець, Південний Буг, Прип'ять, Десну. Всі інші відносяться до середніх або малих.

Розвиток річкової мережі на території України та її щільність різніться в різних частинах у зв'язку з неоднорідністю кліматичних, геологічних та інших факторів. Найбільша річкова мережа - в Карпатах (до 1.10 км/км²) та на Донецькому кряжі (до 0,5 км/км²). В деяких районах південної частини наближається до нуля.

[ред.] Озера

Докладніше дивись Озера України

На території України більше 3 тисяч природних озер. Переважно це невеликі озера (0,01-0,1 кв. км), 30 озер мають площу до 10 кв. км і більше, 13 - понад 50 кв. км.

[ред.] Ґрунти

Дивись докладніше статтю Ґрунти України

На території України виділяють Поліську, Лісостепову і Степову ґрунтові зони, а також Карпатську і Кримську гірські області.

На Поліссі найбільш поширені дерново-підзолисті і болотні ґрунти, серед яких переважають торфо-болотні. Ці ґрунти здебільшого бідні на перегній.

У Лісостепу України поширені різні типи чорноземних ґрунтів. Крім цих ґрунтів, значні площі займають лучно-чорноземні та сірі лісові ґрунти.

Ґрунтові ресурси Степу України досить однорідні та представлені, головним чином, чорноземами. Ці ґрунти мають найвищу природну родючість.

У Карпатах ґрунтовий покрив змінюється як у широтному, так і в вертикальному напрямках.

Для Закарпатської низовини характерні, головним чином, дерново-опідзолені та дерново-глеєві ґрунти. Ґрунти Передкарпаття в основному дерново-середньоопідзолені і поверхневооглеєні. У гірській зоні переважають бурі лісові ґрунти.

Ґрунтовий покрив Криму має добре виявлену вертикальну зональність. У передгірській степовій зоні поширені чорноземи. Лісостепова зона вкрита дерново-карбонатними ґрунтами. У гірській лісовій зоні поширені буроземи, у найнижчому поясі — коричневі ґрунти.

[ред.] Флора

Дивись статтю Флора України

[ред.] Фауна

Дивись статтю Фауна України

[ред.] Економіка

Дивись докладніше статтю Економіка України

[ред.] Експорт

Чорні і кольорові метали, хімікати, верстати і транспортні засоби, продовольчі товари.

[ред.] Імпорт

Енергоресурси, верстати та деталі, транспортні засоби, хімікати, пластмаси, гума.

[ред.] Транспорт

Загальна довжина шосейних доріг становить 169 491 км, залізниць — 22473 км. Довжина річкових судноплавних шляхів — 1672 км. Річки Дніпро і Дунай — важливі шляхи перевезення міжнародних вантажів. В Україні існує розвиненва мережа нафто- і газопроводів (20 070 і 4540 км відповідно, а також 4170 км трубопроводів для очищених продуктів). Основні порти на Чоному і Азовському морях — Одеса, Іллічівськ, Миколаїв і Маріуполь. Діють міжнародні аеропорти в Києві (Борисріль), Харкові, дніпропетровську, Донецьку, Львові та Одесі.

[ред.] Електроенергетика

Електроенергетика - базова галузь економіки України. Вона одна з найстарших у країні. Виробництво електроенергії ґрунтується на спалюванні вугілля, мазуту, природного газу, використанні атомної енергії, енергії рік. В 1999 р. вироблено 172,1 млрд. кВт·год, 2000 р. - 171 млрд. кВт·год електроенергії. Більшу її частину (49,6 %) виробляють ТЕС, АЕС виробляють 42 %, ГЕС - близько 8,4 %. Найбільші ТЕС розташовані в Донбасі (Вуглегірська, Старобешівська, Міронівська, Курахівська й ін.), Придніпровській (Придніпровська, Криворізька), у Харківській (Зміївська), Київській (Трипільська), та Івано-Франківській (Бурштинська) областях, у Запоріжжі, Мелітополі, Одесі й ін. Більшість цих електростанцій виробляє й тепло (ТЕЦ). У розвитку гідроенергетики особливе значення має каскад ГЕС на Дніпру: Дніпрогес, Каховська, Дніпродзержинська, Кременчуцька, Київська, Канівська. Побудовані ГЕС на Південному Бузі (Дністровська), Росі, у Закарпатській області (Теребле-Ріцька). В останні десятиріччя швидкими темпами розвивалася атомна енергетика. Працюють Південноукраїнська, Рівненська, Хмельницька, Запорізька АЕС. Південні райони країни значно гірше забезпечені електроенергією власного виробництва, ніж Донбас, Придніпров'я, центр країни. Станом на 2006 рік технічне становище електроенергетики незадовільне: необхідна модернізація встаткування та впровадження нових ресурсосберігаючих технологій, розробка альтернативних джерел електроенергії (сонячні, вітряні, геотермальні електростанції).

[ред.] Збройні сили

Дивись статтю Збройні сили України

[ред.] Святкові дні

1 січня - Новий рік
7 січня - Різдво Христове
8 березня - Міжнародний жіночій день
1 і 2 травня - День Мiжнародної солiдарностi трудящих
9 травня - День Перемоги
28 червня - День Конституцiї України
24 серпня - День незалежностi України
Один день - Пасха (Великдень)
Один день - Трійця

[ред.] Дивись також

[ред.] Ресурси інтернет

ВікіМедія має мультимедійні дані за темою: