Privacy Policy Cookie Policy Terms and Conditions Македонія - Вікіпедія

Македонія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Цей термін має також інші значення
Республіка Македонія
Република Македонија
Прапор Македонії Герб Македонії
Національний девіз:немає
Офіційна мова македонська
Столиця Скоп'є
Президент Бранко Црвенковскі
Прем'єр-міністр Владо Бучковскі
Територія
Всього
- % води
(146 у світі)
25 333 км²
1.9%
Населення (2005 прибл.)
2,045,262(140 у світі)
Густота 81 км²
Незалежність
- оголошена
- визнана
(від Югославії)
8 вересня 1991
17 вересня 1991
Валюта македонський денар (MKD)
ВВП
Всього
на одиницю
(2004 приблизно)
$14.4 млрд.
$7,100
Часовий пояс +1,+2 влітку
Національний гімн “Денес над Македонија”
(Сьогодні над Македонією)
Інтернет-домен .mk
Тел. код +389
Зображення:LocationMacedonia.png


Офіційна назва - Республіка Македонія ( Република Македонија ) і Македонія, Республіка колишньої Югославії (Поранешна Југословенска Република Македонија , FYROM [1] )

Зміст

[ред.] Географія

Мапа Колишньої Югосл.Респуб.Македонії.
Мапа Колишньої Югосл.Респуб.Македонії.

Країна розташована у центральній частині Балканського півострова. Межує з на заході Албанією (спільний кордон - 151 км), на сході з Болгарією (148 км), на півночі з Сербією (221 км) і на півдні з Грецією (228 км).

рельєф: гірський, річки Стума, Вардар;

Площа території - 25 333 кв. км.

Столиця - Скоп'є (Скопје) - 448,6 тис. осіб.

Великі міста: Бітола (83,6 тис. осіб), Куманово (78,3 тис.), Тетово (60,3 тис.).

[ред.] Історія

Давня країна Македонія поділена між Сербією, Болгарією, Грецією після Балканських війн 1912-13. Сербська частина включала територію майбутньої Югославії в 1918, але постійно вимагала автономії. Під час Другої світової війни вона була окупована Болгарією в 1941-44. У 1945 стала республікою в межах Югославії. Після зрослої напруги між етнічними македонцями і складеним майже цілком з сербів урядом Югославії, республіка оголосила себе незалежною від Югославії в 1992. Міжнародне визнання відкладене через неприйняття Грецією назви країни, яке збігається з назвою грецької провінції. Зі зміненою назвою: Республіка Македонія колишньої Югославії, країна була прийнята в ООН в 1992 за згодою Греції.

[ред.] Політика

Державний устрій - Глава держави - Президент, глава уряду - Прем'єр-міністр. Законодавчий орган - однопалатна Асамблея.

Політична система - демократія, що розвивається;

Членство у міжнародних організаціях - ООН, МБРР, ОБСЄ, МВФ, РЄ, МФЧХіЧП.

Глава держави Кіро Глігоров з 1990, глава уряду Бранно Ксвенковські з 1992;

[ред.] Економіка

Грошова одиниця - македонський денар.

[ред.] Адміністративний устрій

Країна розділена на 82 районів.

[ред.] Демографія

Чисельність населення - 2,096 млн. осіб (2002 р.); з них македонці - 66,5 відсотка; албанці - 22,9; турки - 4; цигани - 2,3; серби - 2; слов'яни-мусульмани - 2,1 відсотка.

  • 1990 - 1920 тис.
  • 2002 - 2096 тис.

Албанці наполягають на заниженій своєї кількості цим переписом, вважаючи, що кількість албанського населення в Македонії становить до 40 і більше відсотків. Значна частина македонців проживає за межами країни: 150 тис. - у США, 120 тис. - у Канаді, 150 тис. - в Австралії, прибл. 150 тис. - в Західній Європі. За оцінкою 1995 р. загальна чисельність македонців у світі становить - 2,2 млн чоловік.

[ред.] Культура

Державна мова - македонська мова.

[ред.] Релігія

Релігія - майже всі албанці і турки - мусульмани, слов'яни - православні.

Македонська автокефальна православна церква не визнана іншими православними церквами самостійною.

[ред.] Інше

Державне свято - 8 вересня - День Незалежності (1991 р.)

Державний прапор - прийнятий у 1995 році. Являє собою полотнище червоного кольору з символічним зображенням сонця жовтого кольору з вісьмома променями.

Державний герб - національна емблема Республіка Македонії складається з двох нахилених один до одного снопів пшениці, листків тютюну і маку, перев'язаних стрічкою, внизу - частина національного традиційного костюма. В центрі утвореного таким чином круглого простору гори, річки, озера і сонце, промені якого сполучаються з червоною п'ятикутною зіркою. Все це символізує багатство країни, її свободу і опір. Герб прийнятий 31 грудня 1946 року.

[ред.] Джерела

  1. ЦРУ світові данні.(анг.)



THIS WEB:

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - be - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - closed_zh_tw - co - cr - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - haw - he - hi - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - ms - mt - mus - my - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - ru_sib - rw - sa - sc - scn - sco - sd - se - searchcom - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sq - sr - ss - st - su - sv - sw - ta - te - test - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tokipona - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu

Static Wikipedia 2008 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu -

Static Wikipedia 2007:

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - be - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - closed_zh_tw - co - cr - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - haw - he - hi - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - ms - mt - mus - my - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - ru_sib - rw - sa - sc - scn - sco - sd - se - searchcom - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sq - sr - ss - st - su - sv - sw - ta - te - test - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tokipona - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu

Static Wikipedia 2006:

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - be - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - closed_zh_tw - co - cr - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - haw - he - hi - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - ms - mt - mus - my - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - ru_sib - rw - sa - sc - scn - sco - sd - se - searchcom - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sq - sr - ss - st - su - sv - sw - ta - te - test - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tokipona - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu