Грузія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.


(Прапор)	(Герб)

Національний девіз: ძალა ერთობაშია
Сила у з'єднанні

Столиця Тбілісі 41°43′N 44°47′E

Офіційні мови

грузинська

Національний гімн

Свобода

Незалежність
- ??
— ??
— ?? від СРСР: 9 квітня 1991
__

Найбільше місто Тбілісі

Форма правління ???

Політичне керівництво

Територія
- всього
- вода (%) 69 700 км² (121-а)
??%

Населення
- 2005 перепис
- Густота 4 474 404
64/км² (129)

ВВП (ПКС)
- 2005
- На душу населення 15.5 млрд.$ (122)
3 616$ (120)

Валюта ларі (ლ) (GEL)

Часовий пояс
- Літо (Літній час) мск (UTC+3)
(UTC+4)

Телефонний код +995

Інтернет домен .ge

Грузія (груз. საქართველო, транслітерується як Сакартвело) — відома, в період із 1990 до 1995 я Республіка Грузія, країна в Євразії, на східному узбережжі Чорного моря, більша частина якої знаходиться в Південному Кавказі, а менша — в Північному Кавказі. Має спільні кордони з такими країнами: на півночі — Росія, зі сходу — Азербайджан, з півдня — Вірменія, на південному заході —Туреччина.

Грузія є унітарна ліберально-демократична, національна держава з багатою історією та культурою. Історія Грузії нараховує більш ніж три тисячі років та має унікальне культурне та мистецьке надбання. З точки зору культури, історії та політики, Грузія вважається частиною Європи, однак, офіційна географічна класифікація країни різна в різних джерелах. Іноді, Грузія вважається трансконтинентальною нацією.

Грузія має різноманітний рельеф та багаті природні ресурси. Поєднання альпійської зони в горах Кавказу та субптропіки узбережжя Чорного моря на заході Грузії привертає багато туристів, оскільки країна вважається чудовим гірськолижним та морським курортом. Грузія має одні із найдавніших в світі традицій виноробства. Грузинське вино є напівсолодким від природи, і за своєю якістю може конкурувати із винами Франції, Іспанії, або інших західноєвропейських країн, і є добре відомим в світі, особливо в Східній Європі. Дехто називає Грузію батьківщиною виноробства, оскільки археологічні раскопки вказують на те, що вино тут виготовлялось більш ніж за 5000 років до нашої ери.

[ред.] Географія

Рельєф: в основному гористий, з великою природною розмаїтістю - від субтропіків на узбережжі Чорного моря до льодовиків в горах Кавказу; ріки Кура і Ріоні;

Територія країни - 69,7 тис. кв. км.

Столиця - м .Тбілісі (близько 1,25 млн. жителів).

Великі міста: Кутаїсі (241 тис. жителів), найстаріше місто країни і регіональний центр Західної Грузії; Руставі (158 тис.), Батумі (137 тис.), головний порт і нафтовий термінал Грузії; Зугдіді (105 тис.), Чіатура (70 тис.), Горі (70 тис.), Поті (50,9 тис.).

[ред.] Історія

незалежна республіка 1919-1921, приєднана до СРСР у 1921. Входила разом з Вірменією й Азербайджаном у Закавказьку республіку в 1922-36; починаючи з 1980-х почався підйом національного руху за незалежність; абхази вимагали відділення від Грузії, почалися безладдя на етнічному ґрунті в 1989. У 1989 Грузія оголосила про політичний і економічний суверенітет. У 1990 Осетія оголосила себе незалежною, що не було прийнято. Правляча Комуністична партія Грузії заявила про вихід із КПРС і про свою автономію. У 1991 Грузія оголосила себе незалежною. У 1992 увійшла до складу ООН, була прийнята в члени Конференції по безпеці і співробітництву в Європі. Колишній міністр закордонних справ СРСР Едуард Шеварднадзе став тимчасовим президентом. В Абхазії продовжуються воєнні дії між грузинськими й абхазькими військами. Продовжуються безладдя в південній Осетії.

[ред.] Політика

Грузія активно працює з багатьма міжнародними організаціями. У 1999 р. стала повноправним членом Ради Європи і СОТ. Грузія була ініціатором розширення ГУУАМ (за рахунок Узбекистану). Вона тісно співпрацює з ООН та ОБСЄ, активно розвиває стосунки з НАТО.

[ред.] Економіка

виробляється чай, цитрусові, фрукти, тунгова олія, тютюн, вино, шовк, гідроелектрика;

[ред.] Адміністративний устрій

Країна поділяється на 9 областей, 65 районів і 5 міст республіканського підпорядкування (без Абхазії і Цхінвалі).

[ред.] Демографія

Чисельність населення - 5,4 млн. осіб (дані на 1995 р.).

1990 - 5500 тис.

[ред.] Культура

Державна мова - грузинська. Вона належить до картвельської групи іберійсько-кавказьких мов, в яку входять також мегрельська і сванська мови, має власний алфавіт, що використовується з найдавніших часів. Понад 98% етнічних грузинів вважають грузинську мову рідною. Вона широко використовується в економічному, політичному і культурному житті країни. Абхазька мова є офіційною на території Абхазії. Грузинська мова - єдина серед іберо-кавказьких мов, яка має древнє алфавітне письмо. Воно передає звуковий склад грузинської мови і утворює писемні та друковані символи цієї мови. Грузинський алфавіт налічує 33 літери (5 голосних і 28 приголосних). Написання літер унікальне: його неможливо порівняти з жодним іншим алфавітом світу.

[ред.] Релігія

Релігія. Більшість етнічних грузинів належить до грузинської православної церкви, гілки православного християнства. Східну Грузію у 330 р. н.е. навернув до християнства святий Ніно з Каппадокії, після чого вона стала другою (після Вірменії) державою, яка прийняла християнство як офіційну релігію. Грузинська православна церква тривалий час залишалася незалежною, але в 1811 р. її було включено до складу російської православної церкви. Статус автокефалії повернула в 1917 р.

У Грузії є невелика кількість католиків, відносно багато грузинів-мусульман в Аджарії та уздовж південного кордону країни. Абхази - переважно мусульмани-суніти, але є і православні. Азербайджанці, ассірійці - католикі/православні і курди - мусульмани. Більшість осетинів - православні. Вірмени, греки і росіяни мають власні православні церкви. Для Грузії характерна релігійна терпимість. У Тбілісі є багато храмів, включаючи синагоги і мечеть.