Природний газ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Природний газ - суміш газів, що утворився в надрах землі при анаеробному розкладанні органічних речовин.

Природний газ є корисною копалиною. Часто є побічним газом при видобутку нафти. Природний газ у пластових умовах (умовах залягання в земних надрах) знаходиться в газовому стані у виді окремих скупчень (газові поклади) або у виді газової шапки нафтогазових родовищ - це вільний газ, або в розчиненому стані в нафті або воді (у пластових умовах), а в стандартних умовах (0,101325 Мпа і 20 °З) - тільки в газовому стані. Також природний газ може знаходитися у виді газогідратів.

[ред.] Хімічний склад

Основну частину природного газу складає метан (CH₄) - до 98%. До складу природного газу можуть також входити більш важкі вуглеводні:

етан (C₂H₆),
пропан (C₃H₈),
бутан (C₄H₁₀)

- гомологи метану, а також інші невуглеводні речовини:

водень (H₂),
сірководень (H₂S),
диоксид вуглецю (СO₂),
азот (N₂),
гелій (Не₂).

Природний газ не має кольору і запаху. Щоб можна було визначити витік по запаху, до нього перед подачею споживачам додають одорант - речовину з різким специфічним запахом. Як одорант може використовуватись етилмеркаптан - C₂H₅SH або суміш природних меркаптанів - СПМ (C₂H₃P). У магістральних газопроводах транспортується неодоризований газ, оскільки одорант належить до агресивних речовин, що спричиняють корозію стінок труб.

[ред.] Фізичні властивості

Орієнтовні фізичні характеристики:
Густина: ρ = 0,7 г/м³ (сухий газоподібний) або 400 кг/м³ рідкий
Температура займання: t = 650 °C
Теплота згоряння: 16 – 34 МДж/м³ (для газоподібного)
Октанове число при використанні на двигунах згоряння: 120 – 130

[ред.] Видобуток природного газу

Природний газ знаходиться в землі на глибині від 1000 метрів до декількох кілометрів. Надглибокою шпарою недалеко від міста Новий Уренгой отриманий приплив газу з глибини більш 6000 метрів. У надрах газ знаходиться в мікроскопічних порожнечах, називаних порами. Пори з'єднані між собою мікроскопічними каналами - тріщинами, по цих каналах газ надходить з пір з високим тиском у пори з більш низьким тиском доти , поки не виявиться в шпарі . Газ добувають з надр землі за допомогою свердловин. Шпари намагаються розмістити рівномірно по всій території родовища. Це робиться для рівномірного падіння пластового тиску в покладі . Інакше можливі переструми газу між областями родовища, а так само передчасне обводнювання покладу .

Газ виходить з надр внаслідок того, що в шарі знаходиться під тиском, що значно перевищує атмосферний. Таким чином, рушійною силою є різниця тисків у шарі і системі збору.

[ред.] Траспортування природного газу

В даний час основним видом транспорту є трубопровідний. Газ під тиском, як правило, до 75 атмосфер (кгс/см²) рухається по трубах діаметром до 1420 мм. В міру просування газу по трубопроводу він втрачає енергію, переборюючи сили тертя як між газом і стінкою труби, так і між шарами газу. Тому через визначені проміжки необхідно споруджувати компресорні станції (КС) з газоперекачувальними агрегатами (ГПА), на яких газ дотискається до розрахункового тиску. Спорудження й обслуговування трубопроводу досить дороге, однак це найдешевший спосіб транспортування газу і нафти. Газопроводи великого діаметру, призначені для транспортування газу на великі відстані, називаються магістральними.

Загальна довжина магістральних газопроводів в Україні складає 35,6 тис.км.

Крім трубопровідного транспорту використовують спеціальні танкери - газовози. Це спеціальні кораблі, на яких газ перевозиться в стиснутому або скрапленому стані при визначених термобаричних умовах. У такий спосіб для транспортування газу цим способом необхідно простягнути газопровід до берега моря, побудувати на березі газовий завод, що скраплює, порт для танкерів, і самі танкери. Такий вид транспорту вважається економічно обґрунтованим при віддаленості споживача скрапленого газу більш 3000 км.

[ред.] Застосування

Природний газ широко використовується в хімічній промисловості як вихідна сировина . Також використовується як пальне, для опалення житлових будинків, паливо для машин, електростанцій і ін.

[ред.] Поширення

30-32% світових запасів природного газу належать Росії. На другому місці - Іран (15% світових запасів).

З 2001 року діє Форум країн-експортерів газу (GECF), до складу якого входять: Алжир, Болівія, Бруней, Венесуела, Єгипет, Індонезія, Іран, Катар, Лівія, Малайзія, Нігерія, Об'єднані Арабські Емірати, Оман, Росія, Тринідад і Тобаго. GECF називають "газовим ОПЕК".

Також великі запаси газу мають Норвегія, США, Канада.

Україна видобуває за рік понад 19 млрд. куб. м газу (2006).

Станом на листопад 2004 р. Україна мала 561 млрд. м³ розвіданих запасів природного газу (33-є місце в світі)

Нерозвідані запаси газу в Україні 2006 року оцінювали в 4,5 трильйони куб. м.

Перспективними родовищами природного газу можуть стати шельфи Чорного і Азовського морів.

Розвідкою і видобутком природного газу в Україні займається переважно компанія «Укргазвидобування» (дочірня компанія Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»; проводить понад 80% робіт з пошуково-розвідувального буріння, близько 60% всіх обсягів сейсморозвідки, забезпечує 86% приросту розвіданих запасів газу).

Розвідкою і видобутком природного газу на шельфі Чорного і Азовського морів займається державна компанія "Чорноморнафтогаз".