Франція
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
|
|||
|
Національний девіз:
Liberté, Egalité, Fraternité(Свобода, Рівність, Братерство) |
|||
 |
|||
| Офіційна мова | французька | ||
| Столиця | Париж | ||
| Президент | Жак Ширак | ||
| Прем'єр-міністр | Домінік де Вільпен | ||
| Територія Всього(Євро частина) % води |
(47 у світі) 551.695 км² 0,26% |
||
| Населення (2003) | 60 180 529 | ||
| Густота | 110 км²(68 у світі) | ||
| Формування | 843 рік | ||
| ВВП Всього На одну особу |
(2004 приблизно) $1.737 млрд. $28.700 |
||
| Валюта | Євро - € | ||
| Часовий пояс | +1,+2 влітку | ||
| Національний гімн | "La Marseillaise" (Марсельєза) |
||
| Інтернет-домен | .fr | ||
| Тел. код | 33 | ||
Офіційна назва - Французька Республіка - Republique Francaise.
Зміст |
[ред.] Географія
Франція межує з Бельгією, Люксембургом, Німеччиною, Швейцарією, Італією та Іспанією. Франція займає крайню західну частину Європейського материка. За формою її територія вписується в шестигранник (французи так і називають свою країну - l'Hexagone - шестикутник). Морські кордони країни мають більшу довжину, ніж сухопутні. На сході країна омивається Атлантичним океаном, на півдні - Середземним морем, на півночі - протокою Ла-Манш.
Столиця - Париж (Paris) - 2,116 млн. жителів (1999 р.). З передмістями - близько 10 млн. жителів.
Великі міста - Марсель (801 тис.), Ліон (415 тис.), Тулуза (359 тис.), Ніцца (342 тис.), Страсбург (252 тис.), Нант (245 тис.), Бордо (210 тис.).
Територія - 551,6 тис. кв. км.
Ландшафт - 2/3 території Франції - рівнини і пагорби.
Найбільші гірські масиви - Альпи, Піренеї і Центральний Французький масив. Найвища точка - гора Монблан в Альпах (4807 м.).
Найбільші річки - Сена (найдовша річка країни, 1012 км), Луара, Гаронна, Рона.
[ред.] Адміністративний устрій
95 департаментів (departement), включаючи особливу територіально-адміністративну одиницю Корсику , 22 області (region), комуни (commune). Існує також поділ на З7 історичних провінцій.
Володіння: 6 заморських департаментів: в Америці - Гваделупа, Гвіана Французька, Мартініка (Центральна Америка), Сен-П'єр і Мікелон (поблизу південно-східного узбережжя Ньюфаундленду); в Африці - Реюньйон (біля південно-східного узбережжя); 5 заморських територій: в Океанії - Нова Каледонія, Полінезія Французька, до складу якої входять острови Суспільства, Маркізькі острови, архіпелаг Туамоту, Французькі південні та антарктичні території; острови Уолліс і Футуна, розташовані на екваторі, в південно-західній частині Тихого океану між Фіджі і Самоа; острів Майотта ; Французькі південно-антарктичні території. Завдяки цьому Франція є третьою державою світу (після США і Великобританії) за розмірами заморських володінь.
[ред.] Політика
Офіційна мова - французька, належить до романської групи мов.
Членство в міжнародних організаціях: Франція є членом ООН і більшості спеціалізованих агентств цієї організації, ОБСЄ, ЄС, НАТО, Організації економічного співробітництва і розвитку. Прем"єр міністр Домінік Де Вільпен
[ред.] Демографія
Населення - 61,1 млн. осіб (2002 р.). Близько 4,5 мільйона з них - іноземці: алжирці, португальці, італійці, іспанці, вірмени тощо. Щороку приблизно 10 тис. осіб отримують французьке громадянство.
[ред.] Релігія
Релігія. Майже все населення країни - католики. Але з огляду на історичні причини у Франції співіснують багато різних релігій. На другому місці - іслам. Його сповідують вихідці з країн Північної Африки, колишніх французьких колоній. Є також прибічники іудаїзму, православ'я, протестантизму та англіканства.
[ред.] Інше
Національне свято - 14 липня - День взяття Бастилії (1789).
Гімн Франції - "Марсельєза", яка була написана в Страсбурзі у 1792 році, а 14 липня проголошена національним гімном.
Девіз Девізом країни є три всім відомих слова: "Свобода, Рівність, Братерство".
Прапор Франції - синьо-біло-червоний. Білий колір символізує королівську владу, а синій і червоний - кольори кокарди національної гвардії Парижа.
Герб. Єдиного і визнаного всіма герба зараз у Франції немає. З римських часів існує обов'язкова частина офіційного герба - лікторський пучок, який після Паризької Комуни був оточений лавровим вінком, орденом почесного легіону, гілками оливи і дуба. У 20-і роки XX ст. герб був дещо змінений, і є одним із символів Франції.
Французи ж вважають національним символом Маріанну - символічний жіночий образ, який уособлює Францію.
Крім того, існує Великий герб Франції, в якому об'єднані успадковані з далекого середньовіччя герби 56 французьких історичних провінцій і територій.
Франція Республіка, країна на заході Європи, що межує на північному сході з Бельгією і Німеччиною, сході з Німеччиною, Швейцарією й Італією, південному-сході з Іспанією й Андоррою, на півдні омивається Середземним морем, на заході - Атлантичним океаном; площа (разом з Корсикою) 543 965 км²; столиця Париж; рельєф: ріки - Сена, Луара, Гаронна, Рона, Рейн; гори - Альпи, Центральний масив, Піренеї, Юра, Восг, Севенни; території - Гваделупа, Французька Гвіана, Мартініка, Реюньон, Сент-П’єр і Мікелон, Південні й Антарктичні території, Нова Каледонія, Французька Полінезія, Валліс і Футуна; глава держави Жак Ширак з 1995; політична система - ліберальна демократія; експорт: фрукти (в основному яблука), вино, сир, пшениця, автомобілі, літаки, залізо і сталь, нафтопродукти, хімікати, ювелірні вироби, шовк; важлива стаття доходу - туризм; населення 56184 тис. (1990) (включаючи 4,5 млн. іммігрантів, в основному з Португалії, Алжиру, Марокко і Тунісу); мова французька (регіональні діалекти включають бретонську, каталанську, провансальську); недавня історія: уряд Де Голля 1944-1946 стояв на початку створення Четвертої республіки, до ООН Франція приєдналася в 1957, у 1957 Де Голль став президентом, пішов у відставку в 1959. Франсуа Міттеран, перший президент-соціаліст, був обраний 1981 і переобраний у 1988, коли поміркований соціаліст Мішель Рокард став прем'єр-міністром і залишився на своїй посаді, хоча Соціалістичній партії не вдалося втриматися на виборах у Національні збори. У вересні 1990, після нападу іракців на посольство в Кувейті, французький уряд направив контингент з 5 тис. військовослужбовців у Саудівську Аравію і відіграв важливу роль у війні в Перській затоці при звільненні Кувейту в 1991. Едіт Крессон стала першою жінкою прем'єр-міністром у 1991, але в 1992 її замінив П’єр Береговой. Національна підтримка правління Міттерана продовжувала падати. Референдум на вересні 1992 ледве прийняв Маастрихтський договір. На виборах у Національні збори Соціалістична партія потерпіли серйозну поразку. Едуард Баладюр став прем'єр-міністром. У 1995 президентом був обраний колишній мер Парижа Жак Ширак.
[ред.] Дивись також
Австрія • Азербайджан[1] • Албанія • Андорра • Бельгія • Білорусь • Болгарія • Боснія і Герцеговина • Ватикан • Велика Британія • Вірменія[2] • Греція[1] • Грузія[1] • Данія • Естонія • Ірландія • Ісландія • Іспанія • Італія • Казахстан[1] • Кіпр[2] • Латвія • Литва • Ліхтенштейн • Люксембург • Македонія • Мальта • Молдова • Монако • Нідерланди • Німеччина • Норвегія • Польща • Португалія • Росія[1] • Румунія • Сан-Марино • Сербія • Словаччина • Словенія • Туреччина[1] • Угорщина • Україна • Фінляндія • Франція • Хорватія • Чехія • Чорногорія • Швейцарія • Швеція
Залежні території: Аландські острови • Гернсі • Ґібралтар • Джерсі • Мен • Свальбард (Шпіцберген) • Фарерські острови • Ян-Маєн
Невизнані країни: Абхазія[1] • Нагірний Карабах[2] • ПМР • ТРПК[2] • Хуссар Іристон (Південна Осетія)[2]
Австрія · Бельгія · Велика Британія · Греція · Данія · Естонія · Ірландія · Іспанія · Італія · Кіпр · Латвія · Литва · Люксембург · Мальта · Нідерланди · Німеччина · Польща · Португалія · Словаччина · Словенія · Угорщина · Фінляндія · Франція · Чехія · Швеція
Бельгія • Болгарія • Велика Британія • Греція • Данія • Естонія • Ісландія • Іспанія • Італія • Канада • Латвія • Литва • Люксембург • Нідерланди • Німеччина • Норвегія • Польща • Португалія • Румунія • Словаччина • Словенія • США • Туреччина • Угорщина • Франція • Чехія
| Шенгенська зона | |
|---|---|
| Австрія • Бельгія • Греція • Данія • Ісландія • Іспанія • Італія • Люксембург • Німеччина • Нідерланди • Норвегія • Португалія • Фінляндія • Франція • Швеція | |
