Німеччина
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Німеччина (Федеративна Республіка Німеччини) республіканська, демократична, федеральна держава у центрі Європи.
Держави, які мають спільний кордон з Німеччиною - на півночі Данія (68 км), на заході – Нідерланди (577 км), Бельгія (167 км), Люксембург (138 км) та Франція (451 км), на півдні – Швейцарія (334 км), Австрія (784 км) і Чехія (646 км), а на сході – Польща (456 км).
На території Німеччини знаходиться Північно-Німецька низовина, Середньовисотні гори, Швабсько-Баварська височина (альпійське передгір'я) та Альпи. Головні ріки Німеччини – це Рейн, Везер, Ельба та Одер. Середньовисотні німецькі гори (висота перевищує 1000 м над рівнем моря) – це частина широкої гірської дуги, яка тягнеться від центральної Франції аж до центральної Польщі, до якої належать Гарц, Туринський Ліс та Рудави. На півдні Баварське плоскогір'я тягнеться до північних схилів Альп. Найвищою точкою країни є г. Цуґшпіце (2963 м над рівнем моря). Біля кордону із Швейцарією знаходиться найбільше озеро Німеччини, Боденське озеро, з якого бере свої витоки р. Рейн. Найдовша європейська ріка Дунай бере свої витоки в німецьких горах Шварцвальд.
Зміст |
[ред.] Адміністративний устрій
Німеччина поділена на 16 політико-адміністративних територій (федеральних земель):
- Баварія
- Баден-Вюртемберґ
- Берлін
- Бранденбурґ
- Бремен
- Гамбурґ
- Гессен
- Мекленбурґ – Західна Померанія
- Нижня Саксонія
- Північний Рейн – Вестфалія
- Райнланд-Пфальц
- Саарланд
- Саксонія
- Саксонія-Ангальт
- Тюрінґен
- Шлезвіґ-Гольштайн
[ред.] Населення
Населення Німеччини - 83 мільйонів мешканців, з них 75 мільйонів з німецьким, а 8 мільйонів з іноземним громадянством. З точки зору етнографіі у ФРН живуть 70 мільйонів німців та 13 мільйонів іноземців (16%). Найбільші групи - турки та курди (3,5 мільйони), поляки (3,0 мільйони), россіяни (4,0 мільйони), італійці, греки та громадяни колишної Югославіі.
Демографічний розподіл по найбільшим містам Німеччини:
- Берлін - 3,5 млн. мешканців
- Гамбурґ - 1,6 млн.
- Мюнхен - 1,2 млн.
- Кельн - 928 тис.
- Гессен - 623 тис.
- Франкфурт на Майні - 619 тис.
- Дортмунд - 584 тис.
- Дюссельдорф - 563 тис.
- Штутґарт - 552 тис.
[ред.] Мова
Офіційна мова - німецька мова. Данська мова, сорбська мова, Фризька мова, мова Ромів (циганська мова) є офіційно визнаними мовами етнічних меншин. Як іноземну мову в школах вивчають англійську, французьку, а також латинську, італійську та російську мови.
[ред.] Релігія
Конституція (Основний закон) Німеччини гарантує свободу віри та релігій в країні. Німеччина, християнизована з франкських часів, рідний край реформаціі. Перед другою світовою війною 2/3 німців були протестантами, 1/3 римо-католиками.
Сьогодні 45% німців лютеранці та протестанти, 37% католики, 2,1% мусульмани та 0,1% євреї. У Німеччині живе приблизьно 3 мільйони мусульман, біля 100.000 православних, 380.000 новоапостолів та 100.000 іудеїв. Приблизно 25 відсотків населення Німеччини не належають до жодної релігійної групи.
[ред.] Вихідні дні/свята
- 1 січня - Новий рік
- Страсна П'ятниця
- понеділок після Великодня
- 1 травня - День праці
- 3 жовтня - День німецької єдності (національне свято)
- 25/26 грудня - Різдво
У федеральних землях різні додаткові свята.
[ред.] Політика
Столиця Німеччини - Берлін, де знаходиться і федеральний уряд. У Федеративній Республіці Німеччина здійснюється поділ влади на законодавчу, виконавчу та судову.
Законодавчу гілку влади представляє двопалатний парламент, який складається з:
- Нижньої палати (Бундестагу), яка обирається на 4-річний термін і складається з 669 депутатів, що обираються на загальних виборах, та
- Федеральної Ради (Бундесрату), яка складається з 69 представників земель (кожна з 16 земель має визначену кількість голосів: від 3 до 6).
Виконавчу гілку влади представляє федеральний уряд з федеральним канцлером на чолі, який обирається парламентом, а висувається президентом.
Судова влада представлена Федеральними судами:
- Федеральним конституційним судом,
- Федеральним судовим двором,
- Федеральним адміністративним судом,
- Федеральним судом робочих справ,
- Федеральним судом соціальних справ,
- Федеральним судом фінансових справ.
Конституція надає великі права політичним партіям. Найбільші політичні партії Німеччини:
- Соціал-Демократична Партія Німеччини (SPD).
- Християнсько-Демократичний Союз (CDU) [в Баварії – Християнсько-Суспільний Союз (CSU)].
- Союз 90/Зелені.
- Вільна Демократична Партія (FDP).
[ред.] Економіка
Детальніші відомості з цієї теми Ви можете знайти в статті Економіка Німеччини.
Німеччина є високорозвиненою державою. Країна займає перше місце в Європі за кількістю виробленої промислової продукції.
[ред.] Видобувна промисловість
У Німеччині видобувається вугілля, нафта та природний газ, руди цинку та олова, кам'яна сіль.
[ред.] Традиційна промисловість
Розвиненими є важка, хімічна, машинобудівна, електронно-технічна та автомобільна промисловості.
[ред.] Сільське господарство
Понад третини території Німеччини зайнято сільським господарством. Головним чином вирощуються зернові, картопля, цукрові буряки, рослини, з яких виробляється олія. Німеччина — лідер-виробник хмелю, з якого виробляється понад 5,5 тис. ґатунків пива. На півдні країни (особливо в долинах річок Рейн та Везер) вирощується виноград. Політика, яку нині проводить Німеччина, є скерована на вирівняння відмінностей між західною та східною частинами країни (рівень життя, рівень безробіття). В 2001 національний дохід країни (ВВП) становив 2 174 млрд. доларів США (або 26 200 USD на мешканця). З них 28% - промисловість та будівництво, 1% - сільське господарство, лісництво та рибальство і 71% - послуги та інше. Рівень безробіття в Німеччині станом на 2001 рік складав 9,4%.
[ред.] Експорт
Німеччина експортує машинобудівну продукцію, автомобілі, хімічну продукцію, метали та вироби з металу, продукти харчування, текстиль. Головними експортними партнерами Німеччини є країни Європейського Союзу 56% (Франція 11%, Великобританія 8%, Італія 8%, Голландія 6%, Бельгія та Люксембург 5%), а також США 10% та Японія 2% (2000).
[ред.] Імпорт
Німеччина імпортує продукцію машинобудівної, автомобільної, харчової, легкої та важкої промисловості. Головними партнерами Німеччини по імпорту є країни ЄС 52% (Франція 10%, Голландія 9%, Італія 7%, Великобританія 7%, Бельгія та Люксембург 5%), США 9%, Японія 5% (2000)
[ред.] Дивіться також
[ред.] Джерела Інтернет
Австрія • Азербайджан[1] • Албанія • Андорра • Бельгія • Білорусь • Болгарія • Боснія і Герцеговина • Ватикан • Велика Британія • Вірменія[2] • Греція[1] • Грузія[1] • Данія • Естонія • Ірландія • Ісландія • Іспанія • Італія • Казахстан[1] • Кіпр[2] • Латвія • Литва • Ліхтенштейн • Люксембург • Македонія • Мальта • Молдова • Монако • Нідерланди • Німеччина • Норвегія • Польща • Португалія • Росія[1] • Румунія • Сан-Марино • Сербія • Словаччина • Словенія • Туреччина[1] • Угорщина • Україна • Фінляндія • Франція • Хорватія • Чехія • Чорногорія • Швейцарія • Швеція
Залежні території: Аландські острови • Гернсі • Ґібралтар • Джерсі • Мен • Свальбард (Шпіцберген) • Фарерські острови • Ян-Маєн
Невизнані країни: Абхазія[1] • Нагірний Карабах[2] • ПМР • ТРПК[2] • Хуссар Іристон (Південна Осетія)[2]
Австрія · Бельгія · Велика Британія · Греція · Данія · Естонія · Ірландія · Іспанія · Італія · Кіпр · Латвія · Литва · Люксембург · Мальта · Нідерланди · Німеччина · Польща · Португалія · Словаччина · Словенія · Угорщина · Фінляндія · Франція · Чехія · Швеція
Бельгія • Болгарія • Велика Британія • Греція • Данія • Естонія • Ісландія • Іспанія • Італія • Канада • Латвія • Литва • Люксембург • Нідерланди • Німеччина • Норвегія • Польща • Португалія • Румунія • Словаччина • Словенія • США • Туреччина • Угорщина • Франція • Чехія
| Шенгенська зона | |
|---|---|
| Австрія • Бельгія • Греція • Данія • Ісландія • Іспанія • Італія • Люксембург • Німеччина • Нідерланди • Норвегія • Португалія • Фінляндія • Франція • Швеція | |
