Естонія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Республіка Естонія - країна Північної Європи, обмежена Балтійським морем на заході та Фінською затокою на півночі. Естонія має кордон з Латвією на півдні та з Росією на сході, а також морський кордон з Фінляндією на півночі.

Eesti Vabariik


Прапор Естонії	Герб Естонії

Гімн Естонії

Національне гасло: немає

Державна мова

Естонська

Столиця

Таллін

Президент

Арнольд Рюйтель

Прем'єр-міністр

Андрус Ансип

Площа
- Загалом
- % водної поверхні

129-е місце
45 226 км²
4,56%

Населення
- Загалом (2003)
- Щільність

150-е місце
1 408 556
31 чол/км²;

Незалежність
- Проголошено
- Визнано
- Втрачено
Незалежність
- Проголошено
- Визнано

Від Російської Імперії
24 лютого 1918
2 лютого 1920
Червень 1940
Від СРСР
20 серпня 1991

Валюта

Естонська крона

Часовий пояс
- влітку

EET (UTC+2)
EEST (UTC+3)

Домен верхнього рівня в Інтернеті

.ee

Міжнародний телефонний код

372

Національний птах

Ластівка-косатка

Національна квітка

Синя Волошка

[ред.] Історія

Головна стаття: Історія Естонії

Ще в праісторичні часи Естонія була заселена фіно-угорськими племенами естонців. Християнство прийнято після завоювання Братством Меча з Німеччини і Данією 1227 р. Після цього Естонія в різні часи була під владою різних країн — Данії, Швеції, Польщі, Росії. Проте вищі верстви та верхівка середнього класу залишалися переважно балтійсько-німецькими наблизно до 1918 р. Німці, що залишилися тоді, пішли наприкінці Другої світової війни.

Після розвалу Російської Імперії внаслідок Жовтневої революції Естонію було проголошено незалежною республікою 24 лютого 1918 р. Насильно включена до складу СРСР у червні 1940 р., повернула собі свободу 20 серпня 1991 р., після Співочої Революції та розпаду СРСР. Відтак 20 серпня є в Естонії державним святом.

Після того, як 31 серпня 1994 р. Естонію полишили останні російські війська, Естонія самостійно вибудовувала економічні й політичні відносини з Західною Європою та іншими країнами, стала членом НАТО 29 березня 2004 р. Естонія розпочала перемовини про членство з ЄС 1998 р. та вступила в нього 1 травня 2004 р.

[ред.] Політика

Головна стаття: Політика Естонії

Естонія є конституційною демократією, президент якої обирається однопалатним парламентом кожні п'ять років. Уряд або виконавча влада формує прем'єр-міністр, якого призначає президент. Уряд складається з 14 міністрів і призначається президентом після схвалення парламентом.

Законодавча влада належить однопалатному парламентові, Riigikogu - Державній Асамблеї, яку складають 101 депутатів. Депутатів на чотирирічний термін обирає безпосередньо народ. Верховний суд - Державний Суд або Riigikohus, складають 17 суддів, голову Верховного суду пропонує парламентові президент, і парламент призначає його на довічний термін.

[ред.] Адміністративний устрій

Головна стаття: Адміністративний устрій Естонії

Естонія має 15 головних адміністративних одиниць. За географічним та демографічним розміром це - повіти (Естонською: мн. maakonnad; од. - maakond). Перелік:

Назва	Естонською
Гар’юмаа	Harjumaa
Гіюмаа	Hiiumaa
Іда-Вірумаа	Ida-Virumaa
Ярвамаа	Järvamaa
Їґевамаа	Jõgevamaa
Ляенемаа	Läänemaa
Ляене-Вірумаа	Lääne-Virumaa
П’ярнумаа	Pärnumaa
Пилвамаа	Põlvamaa
Рапламаа	Raplamaa
Сааремаа	Saaremaa
Тартумаа	Tartumaa
Валґамаа	Valgamaa
Віль’яндімаа	Viljandimaa
Вирумаа	Võrumaa

[ред.] Географія

Головна стаття: Географія Естонії

Естонія лежить між 57,3 і 59,5 град. північної широти та між 21,5 і 28,1 східної довготи, на східному узбережжі Балтійського моря, на рівній північно-західній частині східної Європейської платформи. Середня висота над рівнем моря становить лише 50 м.

Поклади горючого сланцю (або кукерситу) та вапняку, ліси вкривають 47% площі та відіграють ключову роль в економіці цієї взагалі-то бідної на ресурси країни. Естонія має близько 1 400 озер (більшість - дуже малі, найбільше - озеро Пейпсі, 3 555 км²), численні болота, 3 794 кілометрів узбережжя з численними затоками, протоками та ф'йордами. Число островів та острівців оцінюють наблизно в 1 500 з двома найбільшими, що за розмірами заслуговують на виділення в окремі повіти - Сааремаа й Гіюмаа.

Найвище місце — Суур Мунамьяґі на піденному сході країни (318 м).

[ред.] Клімат

Див. Погода, Ільм або Погода.

[ред.] Економіка

Головна стаття: Економіка Естонії

Як член Європейського Союзу Естонія є частиною чи не найбільшої світової економічної зони. 1999 р. Естонія пережила найтяжчу кризу з моменту здобуття незалежності 1991 р., головно внаслідок впливу фінансової кризи в Росії в серпні 1998 р. Естонія приєдналася до СОТ в листопаді 1999 р. (будучи другою країною Балтії, що приєдналася до ВТО) та продовжувала перемовини з ЕС про приєднання. Приватизація енергетики, телекомунікацій, залізниці та інших державних підприємств триває. Естонія виконала більшість підготовчих заходів для вступу в ЕС до кінця 2002 р. і тепер має одну з найміцніших економік серед нових країн-членів Європейського Союзу, до якого вона приєдналася 1 травня 2004 р. Естонська економіка швидко зростає, частково завдяки участі фінських компаній, які переносять свою звичайну діяльність до цієї країни, а також завдяки потужному секторові інформаційних технологій (ІТ). ВВП на душу населення становить $12 300 і є найбільшим серед країн Балтії.

1994 р. Естонія стала однією з перших країн світу, які запровадили єдиний податок: в Естонії єдина ставка незалежно від доходів платника становить 26%.

[ред.] Демографія

Головна стаття: Демографія Естонії

Близько сімдесяти відсотків населення складають етнічні естонці, решта — вихідці з республік колишнього СРСР, головно з Росії, які переважно мешкали в північно-східному промисловому повіті Іда-Вірумаа та в столиці Талліні. Є також нечисленні групи фінів.

Державною мовою країни є естонська, що є близько спорідненою до фінської. Російська мова також поширена, як і англійська.

[ред.] Національний склад

Згідно з переписом 2002 р. населення Естонії складається з:

70% естонців
23,6% росіян
2,1% українців
1,2% білорусів
0,9% фінів
2,3% інших народностей

[ред.] Релігійна приналежність

Традиційною релігією естонців є Християнство в формі лютеранства.

Менш ніж третина населення вважає себе віруючими, більшість із них - лютеранами, а російська меншість - православними. Вшановують також язичницькі традиції.

Сьогодні близько 32% населення є членами церковних та релігійних груп::

14,8% Естонська Євангельська Лютеранська Церква
13,9% Православні
набл. 6 000 Баптисти
набл. 3 500 Римо-католики

Також є декілька менших протестантських та іудейських громад.

[ред.] Мова

Естонська мова разом із фінською та угорською належить до фіно-угорської сім'ї мов. Лінгвістично ці мови не пов'язані з тими, що їх мовознавці називають індоєвропейськими мовами, до яких належать усі європейські мови окрім баскської, турецької та мальтійської. Носії англійської чи іншої індоєвропейської мови (наприклад, іспанської, російської або німецької), які вивчають естонську, або носії естонської, які вивчають індоєвропейські мови, більше стикаються зі складнощами, аніж носії індоєвропейських мов, які вивчають інші індоєвропейські мови.

Естонія знана за те, що має найвищий показник письменності в світі.