Севастополь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Цій статті слід надати енциклопедичного стилю, і, при потребі, відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі.
Ви можете допомогти проекту, зробивши це!

Севастополь

Основні дані

Країна:

Україна

Засноване:

1783

Населення:
міськрада
місто

377153
340190

Площа:

864 км²

Густота населення:

393,97 осіб/км²

Поштові індекси:

99XXX

Телефонний код:

+380-692

Райони:

Міста:

державного значення
районного значення

1
1

Райони в містах:

Смт:

Села:

Селища:

Селищні ради:

Сільські ради:

Координати:

44°36' пн.ш. 33°32' сх.д.

Номери автомобілів:

Інтернет-домени:

sebastopol.ua; sb.ua

Міська влада

99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3

Веб-сторінка:

http://www.sevastopol-adm.gov.ua/

Мер:

Сергій Куніцин

Севастополь - портове місто центрального підпорядкування в південно-західній частині Криму, над Севастопольською та Південною затоками.Місто розташоване на південному заході Кримського півострова, на узбережжі численних (понад 30) бухт Чорного моря. Із заходу та півдня омивається водами Чорного моря. На території регіону беруть початок усі три пасма Кримських гір (Зовнішнє, Внутрішнє та Головне). Один із 27 адміністративних регіонів України.

[ред.] Клімат

відносно м’який, морський, помірно континентальний у передгір’ях, помірно континентальний із “відтінками” субтропічного середземноморського типу на південно-східному узбережжі. Середньомісячна температура повітря протягом року завжди вища 0°C. Найхолоднішим буває лютий +2,6°C, найтеплішим – липень +22°C – +24°C.

[ред.] Історія

Севастополь заснований заходами О.Суворова 3 (14) червня 1783 року (по приєднанні Криму до Російської імперії) як військова пристань поблизу селища Ахтіяр (Біла Скеля).

1784 року перейменований на Севастополь (з грец. "місто слави"), з 1804 року - головна російська військова база на Чорному морі і сильна фортеця.

Під час Кримської війни зазнав облоги (25 вересня 1854 р. - 8 вересня 1855 р.) і майже цілковитого знищення; за Паризьким мирним договором (1856) демілітаризований, з 1871 р. - знову військова база.

Побудова залізниці (1875) вплинула на зростання торговельної пристані (вивіз пшениці), яку, однак, по відновлення Севастополя як морської фортеці (1890) переведено до Феодосії.

У червні 1905 р. в Севастополі сталося повстання матросів проти царського режиму (на броненосці «Потьомкін»).

1918 року був зайнятий німцями, з листопада 1918 р. до квітня 1919 р. - англо-французько-грецькими військами, потім Денікіном, пізніше Вранґелем, з кінця 1920 р. - більшовиками.

Під час Другої світової війни Севастополь був обложений німецьким військом (30 жовтня 1941 р. - 3 липня 1942 р.) і вдруге майже цілком знищений.

У 1945-1955 рр. повністю відбудований і поширений.

1954 року перейшов зі складу Російської Федерації до УРСР.

[ред.] Населення

на території Севастопольської міськради сконцентровано близько 15% населення Кримського півострова.

1875 - 12 000 мешканців
1897 - 53 000
1926 - 96 700 (у тому числі 10,6% українців, 60,0% росіян),
1939 - 114 000
1959 - 148 000 (у тому числі приблизно 19% українців, 76% росіян)
1970 - 229 000
2005 - 378 600

[ред.] Адміністративно-територіальний поділ

Структурний каркас Севастопольської системи розселення утворюють три міста (Севастополь, Балаклава та Інкерман) і селища міського типу Кача. Загалом на території міськради знаходиться 29 населених пунктів.Райони:

Балаклавський район
Гагарінський район
Ленінський район
Нахімовський район

[ред.] Промисловість

Севастополь - важливий пром. центр: приладобудів. і ремонтно-мех. зав., харч. (рибна, виноробна тощо), гірничо-добувна (видобуток флюсових і будів. вапняків), будів. матеріялів, легка і деревообробна промисловість, виробництво холодників.

Порт — один з найкращих природних портів Чорного м., глибокий, доступний для найбільших кораблів і повністю модернізований; військ. порт є над Півд. і Корабельною затоками, торг. — у зах. частині Півд. затоки.

[ред.] Освіта та наука

Севастополь — наук.-культ. центр: 6 н.-д. установ, у тому ч. Ін-т Біології Півд. Морів АН УРСР (кол. Севастопільська Біологічна станція, заснована 1871 — 72; див. Доповнення), з акваріюмом (з 1897), Морський Гідрофіз. Ін-т АД УРСР, Приладобудів. Ін-т, 4 технікуми (суднобудів., будів., сов. торгівлі, мед. училище).

[ред.] Пам'ятки історії та культури

Музеї: Херсонеський Держ. Історико-археологічний (з 1892), Севастопольський Художній Музей, Червонопрапорної Чорноморської фльоти, Севастопільський героїчної оборони і визволення м., «Панорама оборони 1854-55» (відкрита 1905, архітект В. Фельдман, мистець Ф. Рубо, після 1945 відбудована), пам'ятник кораблям, затопленим 1854 — 55, (скульптор Адамсон, 1905) і Діорама штурму Сапун-гори 7. 5. 1944 (1959); 2 драматичні театри.

Краєвид С., завдяки горбистій місцевості й її розчленуванням морськими затоками, мальовничий. У 19 в. Севастополь був розташований на зах. схилах Півд. затоки, у 20 в. — розрісся на її сх. берег, останньо і на півн. від Севастопольської затоки. Сучасний Севастополь поділений Севастопільською затокою на меншу півн. і більшу півд. частину (обидві сполучаються за допомогою катерів), що своєю чергою поділена на центр., зах. і сх. Корабельну. Гол. вулиці цієї дільниці розташовані здовж Півд. затоки і часто пов'язані сходами з вище положеними кварталами. Поодинокі р-ни мають самостійну мережу вулиць відповідно до рельєфу м. Багато зелених насаджень, більшість гром. та адміністративних будинків у центрі облицьована білим інкерманським вапняком.

[ред.] Література

Енциклопедія українознавства

[ред.] Ресурси Інтернет

ВікіСховище має мультимедія-дані до цієї статті. Дивіться

Севастополь

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.


	Адміністративний поділ України
Автономія	Автономна Республіка Крим
Міста державного значення	Київ • Севастополь
Області	Вінницька • Волинська • Дніпропетровська • Донецька • Житомирська • Закарпатська • Запорізька • Івано-Франківська • Київська • Кіровоградська • Луганська • Львівська • Миколаївська • Одеська • Полтавська • Рівненська • Сумська • Тернопільська • Харківська • Херсонська • Хмельницька • Черкаська • Чернівецька • Чернігівська