Глина
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гли́на — пластична осадова гірська порода, що складається в основному з глинистих мінералів (каолініт, гідрослюди й ін.). Тип глини виділяють по перевазі в ній того чи іншого глинистого мінералу.
Глини — землисті незцементовані гірські породи, утворені частинками розміром менше 0,01 мм переважно глинистих, а також інших мінералів, що здатні з водою утворювати пластичну тістоподібну масу, яка при висиханні зберігає надану форму, а після випалювання набирає твердість каменю і міцність.
Зміст |
[ред.] Види
Глина може бути білою, сірою, червоною, жовтою, блакитною або чорною.
[ред.] Склад
Містить багато силікатів алюмінію і марганцю з залізом, калієм, натрієм і органічними речовинами.
[ред.] Характеристики
При зволоженні пластична, при нагріванні (випалі) стає міцною і твердою. Глина може утримувати воду, що сприяє створенню водоносних шарів у ґрунті.
[ред.] Використання
Використовують для виробництва кераміки (посуду, цегли й ін.), вогнетривких матеріалів, як адсорбент та ін.
У ливарному виробництві використовуються глини як зв'язуючий компонент формувальних сумішей для виготовлення ливарних форм; крім того, глини входять до складу ливарних фарб у вигляді глинистої суспензії, яка у зваженому стані підтримує протипригарний матеріал. У цій галузі промисловості застосовуються як вогнетривкі, так і тугоплавкі глини, а також бентонітові, що мають високу зв'язуючу властивість.
Вимоги промисловості до глин, які використовуються у ливарному виробництві, визначені ГОСТ 3226-93[1]. Найбільше придатними для виготовлення ливарних фарб вважаються бентонітові глини. Для оцінки формувальних глин велике значення має вміст у них шкідливих домішок (S, CaO+MgO, NaO+KO і оксиди Fe).
[ред.] Література
- Наказ «Про затвердження Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ глинистих порід» 17 грудня 2004.
[ред.] Примітки
- ↑ ГОСТ 3226-93 Глины формовочные огнеупорные. Общие технические условия
