Англійська мова
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Англійська мова | |
|---|---|
| Поширена в: | Велика Британія, Ірландія; Канада, США, Беліз; Австралія, Нова Зеландія; Індія, інші країни Азії, Ліберія, Нігерія, ПАР, інші країни Африки. |
| Регіон: | Європа, Північна Америка, Азія, Африка, Австралія, Океанія |
| Кількість носіїв: | (перша мова) 354 млн. (друга мова) 150 млн.-1,5 млрд. |
| Місце: | 4 (як рідна мова); 1 або 2 (за загальною кількістю мовців - залежить від методу підрахунку) |
| Класифікація: | Індо-Європейська Германська Західно-германська Англофризька (інгвеонська) Англійська мова |
| Офіційний статус | |
| Державна: | Ліберія, декілька інших країн Британської співдружності, Австралія |
| Офіційна: | Канада, Гонконг, Ірландія, ПАР, Кенія, Індія, Пакістан, Філіпіни, Сингапур, Ізраель, Косово, Європейський союз, Нова Зеландія, Велика Британія, США |
| Регулює: | офіційно нерегульована. Де-факто регулюється Оксфордським словником. |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | en |
| ISO 639-2 | eng |
| SIL | ENG |
Англійська мова - належить до германської гілки індоєвропейської сім'ї мов
Традиційно вважається, що вона пройшла через чотири стадії протягом останніх півтори тисяч років:
- староанглійска або англосаксонська (500-1050), корені якої відносять до діалектів поселенців (ютів, саксів, англів і фрисків), які захопили територію сучасної Англії;
- середньоанглійська (1050-1550), яка перебувала під впливом норманської французької мови (після завоювання в 1066 році) і церковної латини;
- рання сучасна англійська (1550-1700), що стандартизувала широкі зміни середньоанглійської;
- пізня сучасна англійська (починаючи з 1700), містить часткові зміни при поширенні сучасної англійської мови.
Англійська мова поширилася по всьому світу, починаючи з 17 століття, і залишається основною міжнародною мовою торгівлі і техніки.
