Privacy Policy Cookie Policy Terms and Conditions Канада - Вікіпедія

Канада

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Канада
Canada
Прапор Канади Герб Канади
Національний девіз: ”A Mare usque ad Маrе”
(Від моря і до моря)
Офіційна мова Англійська та французька
Столиця Оттава
Голова держави Королева Елізавета ІІ
Губернатор Miкаель Жан
Прем'єр-міністр Стівен Гарпер
Територія
- Всього
- % води
9 984 670 км2
8.62%
Населення (2003) 32 207 113
Густота 3 км2
Незалежність
Задекларована
Визнана
від Великобританії
1 липня, 1867
11 грудня 1931
Валюта Канадський долар(CAD)
ВВП
Всього
На одиницю
(2004 прибл.)
$1.023 трлн.
$31,500
Часовий пояс -3,5 до -8
Національний гімн “O,Canada”(О, Канадо)
Інтернет-домен .CA
Тел. код 1
Зображення:LocationCanada.png

Канада – найбільша держава в Північній Америці і друга найбільша країна в світі. Подібно канадському національному девізові “від моря до моря” територія Канади насправді розкинулася від Атлантичного Океану до Тихого і від Північного Льодовитого на півночі до кордону із Сполученими Штатами на півдні. Канада - федеральна конституційна монархія з розвиненою парламентською демократією. Англійська і французька мови мають в країні офіційний статус на федеральному рівні, а окремі провінції самі визначають сфери вживання і поширення офіційних мов. Двомовність і багатокультурність - характерна риса сучасної Канади.

Канада почала свою історію як французька та англійська колонія на довічній території північноамериканських індіанців. Шляхом співпраці і домовленостей з Великобританією Канада здобула незалежність в 1867 р. і остаточно її закріпила в 1982 р. з “репатріацією” Канадської Конституції.

Канада має велике значення для України. В Канаді знаходиться одна з найбільших українських громад поза межами України. За переписом 2001 р. в Канаді мешкає понад мільйон громадян українського походження.

Зміст

[ред.] Історія

Основна стаття: Історія Канади

Назва “Канада” походить від слова “kanata” мови індіанців ірокезів. Первісне значення цього слова – "село" або "поселення". В 1535 р. мешканці регіону навколо сучасного міста Квебек використовували це слово, щоб направити французького дослідника Жака Картьє у напрямку до індіанського поселення Стадкона, що знаходилося на місці сучасного міста Квебек.

  • 30,000 до н.е. – перші люди переходять суходолом з Азії до Америки через Берингову протоку.
  • 1000 р. н.е. – Ліф Ерікссон разом з іншими вікінгами прибуває до Ньюфаундленду і Лабрадору.
  • 1492Христофор Колумб відкриває Американський континент.
  • 1497 – Джон Кабот на замовлення англійського короля Генріха VII досліджує Північну Америку і проголошує острів Кейп Бретон володінням короля Англії.
  • 1498 – друга подорож Джона Кабота до Північної Америки.
  • 1535 – Французький дослідник Жак Картьє досліджує затоку Св. Лаврентія і дає країні назву Канада, від помилкового розуміння індіанського слова “каната” (послелення).
  • 1536 – друга подорож Жака Картьє під час якої він засновує форт Стадкона.
  • 1577 – англієць Мартін Фробішер шукає північний шлях до Азії, відвідує Гудзонову Затоку.
  • 1608 – Самюель де Шамплейн засновує місто Квебек.
  • 1663 – Канада офіційно стає провінцією Франції.
  • 1670 – заснована Компанія Гудзонової Затоки, яка отримує право займатися торгівлею в районі Гудзонової затоки.
  • 1701 – початок військового протистояння між французами, англійцями і індіанцями.
  • 1708 – англійці захоплюють французьку фортецю Луїбург на атлантичному узбережжі.
  • 1759 – битва на Абрахамській рівнини, захоплення англійцями міста Квебек.
  • 1763 – Канада офіційно преходить в володіння Англії за Паризьким мирним договором.
  • 1791 – колонія поділена на Верхню і Нижчу Канади.
  • 1812 – війна між США і Великобританією в якій приймала участь Канада.
  • 1840 – створена Сполучена Провінція Канади.
  • 1857Оттава вибрана королевою Вікторією як столиця.
  • 1867 - Британський Північноамериканський Акт затверджує створення Канадської конфедерації.
  • 1879 – початок золотої лихоманки в Клондайку.
  • 1914 – початок Першої Світової війни.
  • 1919 – Канада приєднуюється до Ліги Націй.
  • 1929 – Велика Депресія охоплює Канаду
  • 1939 – початок Другої Світової війни.
  • 1980 – перший референдум за незалежність Квебеку.
  • 1982 – “репатріація” канадської конституції
  • 1995 – другий референдум за незалежність Квебеку.
  • 1987 – підписання Договору про Вільну Торгівлю (НАФТА) між США, Канадою і Мексикою.

[ред.] Уряд

 Прем'єр-міністр Канади - Стівен Гарпер.
Прем'єр-міністр Канади - Стівен Гарпер.

Канада - конституційна монархія. Глава держави - Елізавета Друга, яка має титул королеви Канади. В країні королеву представляє генерал-губернатор Канади. Кандидатів на цю чотирьохрічну посаду призначає діючий прем'єр-міністр і затверджує королева. Діючий генерал-губернатор Канади – Мікаель Жан. Вона була призначена на посаду 25 вересня, 2005 року.

Конституція Канади є правовою основою країни і складається із записаного тексту і неписаних традицій і угод. Конституція складається з Канадської Хартії Прав і Свобод, яка гарантує громадянам основні права і свободи.

В Канаді діє парламентська система демократії з федеральною системою парламентського уряду. Прем'єр-міністр Канади є главою уряду. Як правило це лідер політичної партії, яка отримує більшість в Палаті Громад парламенту. Прем'єр-міністр формує кабінет міністрів, який формально призначається генерал-губернатором Канади. Кабінет Міністрів традиційно складається з членів партії прем'єр-міністра і як правило з депутатів Палати Громад. Виконавча влада в країні належить прем'єр-міністру і його Кабінетові, які мусять перед вступом на посаду присягнути Королеві і формально стати міністрами Корони. Діючий прем'єр-міністр Канади - Стівен Гарпер, лідер Консервативної партії Канади. Він вступив на посаду 6 лютого, 2006 р.

Федеральний парламент складається з Королеви і двох палат парламенту: виборної Палати Громад і призначеного Сенату. Кожний депутат Палати Громад мусить бути вибраний більшістю виборців у своїй виборчій дільниці. Загальні вибори формально призначаються генерал-губернатором, але як правило прем'єр-міністр вирішує час їх проведення. Нові вибори повинні призначатися кожні п'ять років, або достроково за рішенням діючого прем’єр-міністра. Членів Сенату, чиї місця розподіляються на регіональній основі, вибирає прем'єр-міністр і формально призначає генерал-губернатор. Депутати Сенату можуть залишатися на посаді до 75-річного віку.

В Канаді діють чотири основні політичні партії - Консервативна партія Канади, Ліберальна партія Канади, Нова Демократична партія і Квебекський Блок. Діючий уряд країни сформований Консервативною партією Канади. Політичні партії, які пройшли в парламент мають статус офіційних – існує ще декілька федеральних партій, які не набрали достатньої більшості і не представлені в парламенті.

[ред.] Економіка

 Співвідношення канадського долара (CAD) до американського (USD) є найвищим за останні десять років.
Співвідношення канадського долара (CAD) до американського (USD) є найвищим за останні десять років.

Канада має розвинену ринкову економіку з дещо більшим урядовим регулюванням, ніж в Сполучених Штатах, але набагато меншим ніж в деяких європейських країнах. Канада має членство в Організації Економічної Співпраці і Розвитку (OECD) і в Великій Вісімці (G8). За минуле десятиріччя, після періоду деякого спаду економіка країни тепер зростає швидкими темпами з досить низьким рівнем безробіття і великими урядовими надлишками в федеральному бюджеті. На жовтень 2006 р. рівень безробіття в країні складав 6.3% працездатного населення, що є найнижчим за останні 30 років. Рівні безробіття серед провінцій коливаються від найнижчого в Альберті -3.6% в до найвищого в Ньюфаундленді і Лабрадорі - 14.6%.

Канада - одна з небагатьох країн світу експортерів енергоносіїв. В країні є великі поклади природного газу на східному узбережжі і нафти в Альберті. Великі поклади нафтових пісків Атабаски - друге найбільше родовище нафти в світі після Саудівської Аравії. В Квебеці, Британській Колумбії, Ньюфаундленді і Лабрадорі, Онтаріо і Манітобі гідро-електроенергія є найпоширенішим і найдешевшим джерелом енергії.

Канада - одна з найбільших в світі виробників сільськогосподарської продукції. Канадські прерії – розбудовані значною мірою завдяки декільком хвилям української еміграції є одними з найбільших постачальників пшениці й інших зернових культур. Канада – найбільший виробник цинку і урану, а також має великі родовища інших природних ресурсів, таких як наприклад золото, нікель, алюміній, свинець. В країні також є високорозвинена переробна промисловість в південному Онтаріо і Квебеці. Тут знаходяться автобудівні заводи, філіали багатьох американських і японських автомобільних компаній. Ці заводи є ключовими в економіці цих провінцій.

Економіка Канади глибоко інтегрована в світову економіку і до деякої міри надзвичайно залежна від міжнародної торгівлі, особливо зі своїм найбільшим торгівельним партнером - Сполученими Штатами Америки. В 1989 р. Канада уклала канадсько-американську Угоду Безмитної Торгівлі (FTA) і в 1994 р. Північноамериканський Договір про Вільну Торгівлю (НАФТА), який включав ще й Мексику. Вільна торгівля на Північноамериканському континенті значно пожвавила економічне співробітництво між країнами учасниками договору, дозволила запобігти економічному спаду й досягти найвищого рівня росту промисловості серед країн Великої Вісімки. Починаючи з середини 1990-х років, уряд країни мав позитивний баланс федерального бюджету і постійно сплачував державну заборгованість.

[ред.] Провінції та території

Канада складається з 10 провінцій і трьох територій:

Мапа Канади.
Мапа Канади.
Провінція або територія Столиця Територія в км² Населення
Альберта Едмонтон 661,848 3,256,800
Британська Колумбія Вікторія 944,735 4,254,500
Манітоба Вінніпег 647,797 1,177,600
Нова Шотландія Галіфакс 55,284 937,900
Нью-Брансуїк Фредеріктон 72,908 752,000
Ньюфаундленд і Лабрадор Сейнт Джонс 405,212 516,000
Онтаріо Торонто 1,076,395 12,541,400
Острів Принца Едварда Шарлоттаун 5,660 138,100
Квебек Квебек 1,542,056 7,598,100
Саскачеван Реджайна 651,036 994,100
Північно-західні території Єллоунайф 1,346,106 42,800
Юкон Уайтхорс 482,443 31,200
Нунавут Ікалуіт 2,093,190 28,300

Найбільші міста:

[ред.] Національний герб

Сучасного вигляду герб Канади набув у 1994 році. Найважливішою його частиною є розташований у центрі щит, на якому зображені 4 емблеми, що символізують чотирьох засновників Канади - англійця, шотландця, ірландця і француза - і гілка канадського клена. Щит підтримують, з одного боку лев Англії, який несе королівський прапор на срібному списі із золотим вістрям, з іншого - єдиноріг Шотландії із золотими рогом, гривою і копитами, який тримає прапор королівської Франції. Щит покривають мантія і королівський (шолом), на гребені якого сидить коронований золотий лев з гілочкою клена. Гребінь складається з вінця, обплетеного червоним і білим шовком. Лев символізує доблесть і мужність, гребінь - опору в особі генерал-губернатора. Імперська корона зверху символізує монархію як верховну владу над Канадою. У нижній частині щита розміщений девіз "A Mare usque ad Маге" ("Від моря і до моря"), слова для якого взяті з Псалма 72 Біблії: "Він матиме владарювання від моря і до моря і від річок до краю Землі". На стрічці, яка обвиває щит, міститься девіз "Desiderantes Melioreum Patriam" ("Вони бажали кращої країни"). Внизу герба розташована емблема, яка складається з переплетених англійської рози, шотландського чортополоху, французької лілії та ірландського трилисника.

[ред.] Національний прапор

Зображення кленового листка асоціювалося з Канадою ще з 1700 року. Кленовий листок символізує єдність і непохитність нації. Він став найголовнішим символом країни з 15 лютого 1965 року, коли був заснований національний прапор. Нині 15 лютого відзначається як день прапора Канади. Сучасний національний прапор Канади - це (полотнище) з трьох вертикальних смуг: червоної, білої і червоної (біла смуга вдвічі ширша від червоної), у центрі білої смуги зображений червоний кленовий листок. Довжина прапора вдвічі більша від його ширини. Червоний і білий кольори - дві нації, представники яких першими переселилися до Канади. Англійці і французи воювали між собою під кольорами ланкастерської червоної троянди і білої лілії. Білий і червоний стали офіційними кольорами Канади після їх затвердження королем Георгом V у 1921 році.

[ред.] Національний гімн

"О, Канада" був проголошений національним гімном 1 липня 1980 року, через сто років після того, як його заспівали вперше. Автором слів гімну французькою мовою є Адольф-Базиль Рутьє, а музику до нього написав Калікс Лавальє. Найкращий переклад гімну англійською мовою належить Роберту Стенлі-Вієра, його текст був опублікований у 1908 році. У 1967 році канадський парламент офіційно затвердив цей текст як англійський варіант гімну.

Англійською Французькою Українською

O Canada! Our home and native land,
True patriot love in all thy sons command.
With glowing hearts we see thee rise,
The True North strong and free.
From far and wide, O Canada,
We stand on guard for thee.
God keep our land glorious and free,
O Canada, we stand on guard for thee.
O Canada, we stand on guard for thee.

Ô Canada! Terre de nos aïeux
Ton front est ceint de fleurons glorieux
Car ton bras sait porter l'épée
Il sait porter la croix
Ton histoire est une épopée
Des plus brillants exploits
Et ta valeur, de foi trempée
Protégera nos foyers et nos droits
Protégera nos foyers et nos droits

О, Канадо! Кохана вітчино!
В любві краю, твої сини одно.
З тобою враз наш дух росте,
Мов та скала сильний.
А кожний син це сторож твій,
Бо ти наш край вільний.
До Бога ми руки зносім.
За тебе, краю наш, ми мольби шлім.
За тебе, краю наш, ми мольби шлім.

[ред.] Мова

Англійська, яка є рідною мовою 17,3 млн. канадців, та французька, якою розмовляють 6,7 млн. людей - дві офіційні мови Канади. Водночас для багатьох рідними є інші мови, такі, наприклад, як італійська, китайська, німецька, польська, іспанська, португальська, українська, голандська, арабська та інші.

[ред.] Релігія

Більшість канадців - християни. Станом на 1991 рік, більшість належала до римсько-католицької церкви (45,2% населення), за ними йдуть протестанти. Представлені й інші релігії: індуїзм, іслам, сикхізм та буддизм. Близько 3,4 млн. осіб заявили, що взагалі не сповідають жодної релігії.


[ред.] Членство в міжнародних організаціях

ООН, ЮНЕСКО, ОБСЄ, НАТО, АЕС, ОАД, Велика сімка, СОТ, МБРР, МВФ та інші. Це єдина країна у світі, яка є членом і Співдружності націй, і Франкофонії.

[ред.] Українці в Канаді

За даними Статистики Канади у 2001-му році тут мешкало 1,071,060 українського походження (переважно громадяни Канади), що робить українців Канади на той час восьмою найбільшою етнічною групою в Канаді. Це третя країна з найбільшим числом етнічних українців після України і Російської Федерації.

Термін українці Канади практично не вживають до канадійців інших етнічних груп пращури яких прибули з території сучасної України або інших територій з значним відсотком українців. Певно тому, що останні практично не ідентифікують себе як українці і не організовуються в українські організації.

[ред.] Українські організації Канади

[ред.] Державні інституції підтримки українства

  • Фонд Допомоги Українців Канади
  • Кан. Допомогова Місія українцям жертвам війни

[ред.] Див. також

[ред.] Джерела



THIS WEB:

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - be - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - closed_zh_tw - co - cr - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - haw - he - hi - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - ms - mt - mus - my - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - ru_sib - rw - sa - sc - scn - sco - sd - se - searchcom - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sq - sr - ss - st - su - sv - sw - ta - te - test - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tokipona - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu

Static Wikipedia 2008 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu -

Static Wikipedia 2007:

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - be - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - closed_zh_tw - co - cr - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - haw - he - hi - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - ms - mt - mus - my - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - ru_sib - rw - sa - sc - scn - sco - sd - se - searchcom - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sq - sr - ss - st - su - sv - sw - ta - te - test - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tokipona - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu

Static Wikipedia 2006:

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - be - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - closed_zh_tw - co - cr - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - haw - he - hi - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - ms - mt - mus - my - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - ru_sib - rw - sa - sc - scn - sco - sd - se - searchcom - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sq - sr - ss - st - su - sv - sw - ta - te - test - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tokipona - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu