Юдаїзм
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Юдаїзм, іудаїзм (грец. Ἰουδαϊσμός, «еврейська релігія», від імені Іуди, сина біблійського патріарха Іакова; євр. יהדות ) — одна з самих стародавніх етнічних релігій, релігія древніх юдеїв, що проживали на території Палестини та віруючих сучасних євреїв, заснована, відповідно до Старого Заповіту, на заповітах Бога Аврааму близько 2000 до Р.Х. і поновлена завітами Мойсея близько 1200 до Р.Х.
Базується на концепті усюдисущого вічного Бога, чия воля та особливе ставлення до єврейського народу відбиті в Торі. У Тору входять перші п'ять книг Біблії (П’ятикнижжя), що містять історію, закони і правила життя для гідної поведінки.
Крім тих, хто живе в Ізраїлі, велика частина віруючих юдеїв проживає в США, країнах колишнього СРСР (Білорусі, Молдові, Росії, Україні), Великобританії та Франції. Усього приблизно 15 млн. іудеїв, 6 млн. мешкає в Азії, 6 млн. в Америці, 2 млн. у Європі, решта — в Африці та Австралії.
Основний принцип юдаїзму — віра в єдиного Бога, що сформувалася поступово шляхом злиття понять: Бог отців, Ягве (що був у давніх іудеїв богом гір та пустель), та Господь — грізний Бог, який з`явився перед Мойсеєм. Бог Старого Заповіту має багато імен: Саваот, Ягве, Ієгова, Елохім в залежності від контексту їх вживання. В юдаїзмі були заборонені кроваві жертви.
З Старого Заповіту відомо, що нащадки дванадцяти синів Іакова, дванадцять колін Ізраілевих, потрапили у рабство в Єгипті. Бог призвав Мойсея, щоб той їх визволив. Коли сам Бог наслав на Єгипет “10 казней”, фараон відпустив народ Ізраїля, але потім передумав і наказав своєму війську наздогнати Мойсея біля Червоного моря. І тут, за велінням Бога, води морські розступились, а над єгипетським військом зімкнулись. Ця подія відзначається під час свята Пасхи.
Іудеї вірять в загробне життя, але найбільшу увагу іудаїзм приділяє земному життю. Засновником можна вважати Мойсея (жив бл. 1250 р. до Р.Х.), якому Бог передав Тору (завіт). В основі іудаїзму лежить Тора, або “закон” – п`ять перших книг єврейської Біблії. Тора означає не тільки “закон”, а і “вчення”, “настанова”. Тора містить в собі вчення Бога про себе самого, про мету творіння і про те, що його народ повинен бути покірним йому. Читання Тори — найважливіша частина служби в сінагозі (зібранні), там же віруючі зветаються до Бога з молитвою.
Тора містить 613 заповідей: 238 наказів і 365 заборон — це настанови Бога, яким мають слідувати віруючі.
Юдеї почитають суботу — день коли заборонена будь-яка робота, день який нагадує про останній день творіння.
Святе місце для іудеїв — Стіна плачу. 2000 років тому в столиці давньоєврейської держави Ієрусалімі за наказом царя Ірода будо збудовано храм, сьогодні від нього залишилась лише Західна стіна — Стіна плачу, яка є пам`яткою про зруйнування храму і держави. Сьогодні іудеї з усього світу приїжджають щоб помолитися коло Стіни плачу.
[ред.] Символи іудаїзму
Символ іудаїзму — шестикінечна зірка Давида. Стародавнішим символом іудаїзму є семисвічник (менора), який, згідно традиції стояв у Храмі Соломона в Єрусалимі.
[ред.] Течії іудаїзму
Однією із течій іудаїзму є караїмство, що виникло у VIII ст. в Вавілонії. На відміну від інших іудеїв, караїми не визнають Талмуд, що появився значно пізніш Старого Завіту. Вони є окремою невеликою етноконфесійною групою.
