Бароко
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Бароко - стиль у європейському мистецтві у 16-18 ст. Характерна пишність, парадність, яскравість кольорів, контрастність. В архітектурі - розмах, використання складних криволінійних форм, створення ансамблів; у живопису - парадні портрети, у музиці - поява опери.
бароко, стиль в мистецтві й архітектурі, характеризується екстравагантністю орнаменту, асиметрією конструкцій і великою експресивністю. Домінував у європейському мистецтві в 17 столітті, представниками цього стилю є Рубенс, А. ван Дейк (Фландрія), в архітектурі Л. Берніні (Італія), В. Растреллі (Росія), в літературі П. Кальдерон (Іспанія), А. д'Обіньє (Франція), М. У. Ломоносов (Росія), в музиці період бароко тривав з 1600 до 1750, представниками якого є Монтеверді, Вівальді, Й.С. Бах, Гендель.
