Умань
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Умань | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
|||||||||
 |
|||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Регіон: | Черкаська | ||||||||
| Район/міськрада: | Уманська | ||||||||
| Засноване/перша згадка: | Перша згадка - 1616 року. | ||||||||
| Статус міста | з 1795 року | ||||||||
| Населення | 88730 (2004) | ||||||||
| Площа: | км² | ||||||||
| Поштові індекси: | 20300 | ||||||||
| Телефонний код: | +380-XXX | ||||||||
| Географічні координати: | 48°46' пн.ш. 30°14' сх.д. | ||||||||
| Водойма | {{{водойма}}} | ||||||||
| Міста-побратими: | Ботошань (Румунія), Девіс (США), Ланцут (Польща),Мілфорд-Хейвен (Велика Британія),Ромійї-сюр-Сен (Франція),Хаупсала (Естонія). | ||||||||
| День міста | перша субота жовтня | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція: | Умань | ||||||||
| До обл.центру: - фізична: - залізницею: - автошляхами: |
— км 232 км 194 км |
||||||||
| До Києва: - фізична: - залізницею: - автошляхами: |
— км — км — км |
||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Веб-сторінка: | http://www.uman.kiev.ua | ||||||||
| Міський голова: | |||||||||
Умань, Гумань польською Humań - місто обласного підпорядкування, райцентр Черкаської області.
Зміст |
[ред.] Географія
Розташоване на Придніпровській височині над рікою Уманкою (басейн Південного Бугу). Висота над рівнем моря 216 м.
[ред.] Населення
[ред.] Історія
Перша згадка - з 1629 р. (місто Брацлавського воєводства) Умань тоді була під владою Польщі.
В 1648 році Умань визволив загін, очолений І.Ганжою; місто стало адміністративним центром Уманського полку. 1648-1667 - у складі козацько-гетьманської держави (полкове місто та важлива фортеця).
В кінці 1654 - на початку 1655 козацька залога Умань, керована І.Богуном, відбила наступ головних сил польсько-шляхетних військ.
За Андрусівським перемир'ям знов увійшло до складу Речі Посполитої.
Після зруйнування турками і татарами (1674) більшість людности переселилася на Лівобережжя.
У XVIII ст. набуло знову значного економічного та культурного (монастир і школа василіян) значення.
1726-1832 - належало польським маґнатам Потоцьким.
В околицях Умані діяли загони гайдамаків, які на короткий час опанували Умань: у 1737, 1750 і 1768 рр. (під проводом М.Залізняка і І.Ґонти, які винищили польську шляхту, що сховалася в місті, — «уманська різня»).
1793 - увійшла до складу Російської Імперії.
З 1797 р. — повітове місто Київської губернії.
У 1810 в Умані був похований хасидський провідник Нахман з Брацлава.
1837-1857 — центр військового поселення Київської та Подільської губернії.
Під час Великої Вітчизняної війни Умань 01.08.1941 окупували німецько-фашистські війська.
Внаслідок Умансько-Ботошанської операції 1944 місто 10.03.1944 було визволено.
З другої половини XIX століття населення Умані значно зросло (1860 — 10 тис. меш., 1897 — 29 тис. меш., 1914 — близько 50 тис. меш.), на що вплинуло і з'єднання міста залізницею з Києвом (1890) та Одесою (1891); економічний характер - торгівельний (здебільшого торгівля збіжжям) і ремісничий; переважало єврейського населення.
За радянських часів місто почало розвиватися щойно з 1960-х pp. (населення в тис.: 1926 — 44,8; 1959 — 45; 1970 — 63; 1980 — 80).
Різко змінився національний склад населення:
1926: українці - 43,3%, євреї - 49,5%, росіяни - 4,6%
1959: українці - 76,5%, євреї - 5%, росіяни - 16%
[ред.] Промисловість, освіта, культура
Гол. галузі пром-сти: машинобудів. і приладобудування (зав.: «Мегомметр», оптико-мех., театрального устаткування), харч. (зав.: овочеконсервний, маслосироробний, вітамінний, лікеро-горілчаний, м'ясокомбінат й ін.), легка (фабрики: швейна, взуттєва, мист. пром. виробів), будів. матеріялів (зав.: толевий, цегельні тощо).
Дві вищі школи (Уманська державна аграрна академія і Державний педагогічний університет імені Павла Тичини), технікум механізації сіль. госп-ва, пед., мед. і муз. училища.
Уманський краєзнавчий музей (заснований 1917 року), державний заповідник — дендропарк «Софіївка».
В Умані народилися українські вчені М.Ф.Біляшівський, Й.І.Гіхман, Є.П.Дибан, Б.Г.Левитський, С.В.Лукомський.
В 1805в Умані був на військовій службі І.П.Котляревський.
у 1819-1825 в місті жив декабрист С.Г.Волконський, на нарадах у нього були П.І.Пестель, В.Л.Давидов.
Умань відвідали О.С.Пушкін (20-і рр. 19 ст.), О.М.Горький (1891), Леся Українка (1898). Тут пройшли дитячі та юнацькі роки українського поета М.П.Бажана.
[ред.] Література
[ред.] Ресурси Інтернет
| Населені пункти Уманського району |
|
Антонівка| Аполянка| Бабанка| Берестовець| Вільшана-Слобідка| Вільшанка | Гереженівка| Городецьке| Городниця| Гродзеве| Громи| Дмитрушки| Доброводи| Дубова| Затишок| Заячківка| Іванівка| Колодисте| Коржова| Коржова Слобода| Коржовий Кут| Косенівка| Кочержинці| Кочубеївка| Краснопілка| Ладижинка| Максимівка| Оксанина| Острівець| Паланка| Піковець| Політвідділовець| Полянецьке| Посухівка| Пугачівка| Рижавка| Рогова| Родниківка| Ропотуха| Свинарка| Собківка| Старі Бабани| Степківка| Сушківка| Танське| Текуча| Томашівка| Фурманка| Черповоди| Шарин| Юрківка| Яроватка| Ятранівка |
| Населені пункти Черкаської області |
| Міста |
|---|
| Ватутіне • Городище • Жашків • Звенигородка • Золотоноша • Кам'янка • Канів • Корсунь-Шевченківський • Монастирище • Сміла • Тальне • Умань • Христинівка • Черкаси • Чигирин • Шпола |
| Селища міського типу |
| Бабанка • Буки • Верхнячка • Вільшана • Драбів • Ірдинь • Єрки • Катеринопіль • Лисянка • Маньківка • Стеблів • Цвіткове • Цибулів • Чорнобай • Шрамківка |
