Софіївка (дендропарк)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Софіївський парк

«Софі́ївка», дендрологічний парк Ботанічного саду НАН України, розташований у півн. частині м. Умані, обабіч р. Кам'янки; визначний пам'ятник садовопаркового будівництва краєвидного типу; площа бл. 150 га.

Парк «С.» заснований у 1796 — 1800 поль. маґнатом Феліксом Потоцьким і названий на честь його дружини Софії. Парк був створений у майже безлісній мальовничій місцевості, розчленованій р. Кам'янкою, балками та ярами, які врізаються в ґранітове підложжя, що часто виходить наверх. При створенні парку вміло використано рельєф, але без заздалегідь наміченого плану. Здовж ріки Кам'янки створено систему гідроспоруд, за допомогою з землі викопаних брил граніту постав штучний рельєф: скелі, ґроти тощо; у процесі завершення робіт на окремих ділянках насаджувано місц. та екзотичні деревно-чагарникові рослини; тоді ж були збудовані перші архітектурні споруди та прикрашено «С.» скульптурою, перев. ангичною. Будівничими парку були бельгієць Людвіґ Метцель і кріпак-садівник Заремба, працю виконали тисячі кріпаків. «С.» відкрито влітку 1800, проте її будівництво продовжувалося до 1805. «С.» вважали одним з кращих парків Європи; поль. письм. Станислав Трембецький присвятив йому поему «Zofiówka» (1806, франц. переклад 1814).

По смерті Потоцького «С.» занепала, 1831 її конфіскував цар Микола І і подарував своїй дружині (Царицин сад).

1836 — 59 «С.» перебувала у віданні Управління військ. поселень, тоді під керівництвом уманського архітекта Макутіна за проектами акад. А. Щтакеншнейдера створено ряд нових архітектурних споруд.

1859 «С.» передано у відання Гол. училища садівництва, з 1899 ведено під керівництвом проф. В. Пашкевича нові насадження, перев. екзотичних дерев (Англійський парк). 1929 «С.» була оголошена держ. заповідником, 1946 відновлено її іст. назву «С.», з 1955 — у віданні АН УРСР.

Гол. композиційна вісь парку проходить по річищу п. Кам'янки, де споруджено ряд штучних басейнів та ставів (Верхній — понад 8 та, Нижній бл. 1,5 га та ін), водоспади (один з них 14 м висоти), шлюзи, каскади, підземну р. Стікс (завдовжки 224 м), водограї (найбільший до 20 м) тощо. Парк прикрашують штучні скелі (Левкадська, Тарпейська й ін.),. ґроти (Венери, «Горішок», «Страху і сумнівів» та ін.), павільйони (Фльори, Рожевий), альтанки, біломармурова скульптура. Завдяки компонуванню різних деревних порід, поєднанню їх з водоймами, скелями й архітектурними спорудами, створено види й перспективи різних планів (Головна алея, Англійський парк, Єлісейські поля й ін.).

У «С.» росте бл. 500 видів дерев і кущів (місц. і екзотичних), серед них: болотяний кипарис, сосна Ваймутова, тюльпанове дерево, плятан, гінкґо, смерека та багато ін. У заповіднику ведеться наук. робота в галузі дендрології, садівництва (зокрема вивчення, акліматизація та інтродукування цінних рослин) і паркобудівництва; він є тепер місцем відпочинку і притягає багато туристів.