Залізняк Максим

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Максим Залізняк (бл. 1740, у с. Івківці на Чигиринщині (зараз Чигиринський район Черкаської області) — після 1768) — керівник гайдамацького повстання (1768-1769 рр.), останньої національно-визвольної війни під проводом козацтва, козацький отаман, гетьман України.

У березні 1768 р. разом із запорожцями та архімандритом, настоятелем Мотронинського монастиря (неподалік м. Камянка на Черкащині) Мельхіседеком Значко-Яворським почав підготовку до повстання проти поляків. В травні відбулася велика козацька нарада в Холодному Яру (Чигиринщина), що прийняла остаточне рішення про початок повстання, відомого під назвою Коліївщина.

Повстанців очолив М. Залізняк, якого було обрано полковником гайдамацького війська. Він упорядкував повстанські загони, поділив їх на сотні, призначив старшину, затвердив військові клейноди тощо. Швидко повстанське військо бере під свій контроль міста Жаботин, Смілу, Богуслав, Канів, Черкаси, Корсунь, Лебедин, Лисянку, Звенигородку та Умань. Залізняка обирають гетьманом, число гайдамацьких військ весь час збільшувалося, повстання поширилося на Київщину, Брацлавщину, Волинь, Полісся, Галичину.

Російський уряд, наляканий небезпекою поширення повстання на Лівобережжя, висилає свої війська проти гайдамаків. 27 червня 1768 р М. Залізняка разом з іншими старшинами і гайдамаками (близько 900) було підступно схоплено в полон братнім православни російським військом. М. Залізняка покарано батогами, тавровано і заслано на довічну каторгу до Сибіру на рудники у Нерчинську. Гадають, що там він і помер. За деякими свідченнями він звідти утік і взяв участь у селянській війні в Росії 1773—1775 рр. під проводом Омеляна Пугачова.