Енциклопедія українознавства
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
«Енциклопедія українознавства» — фундаментальна праця з україністики, створена під егідою Наукового Товариства ім. Шевченка у Європі (центр - Сарсель під Парижем).
Головний редактор - В. Кубійович (останній том завершував А. Жуковський); співробітники: А. Жуковський, С.Янів, М. Глобенко, І. Кошелівець, Ю. Шевельов, О. Горбач, В. Маркусь, О. Оглоблин, В. Витвицький, С. Гординський, В. Голубничий, Є.Ґловінський, Б. Кравців, Н. Полонська-Василенко, М. Стахів, А. Фіґоль, М. Чубатий та ін.
Складається з 3-х томів загальної частини (1949-1952 рр.), яку умовно називають Енциклопедія українознавства - I (ЕУ-I), та 10 томів словникової частини (1955-1984 рр.) - ЕУ-II, яка містить понад 20 000 гасел, бл. 1 600 друкованих аркушів. Існує англомовна скорочена версія 80-90-их рр.