Черкаси

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Черкаси

Основні дані

Регіон:

Черкаська

Район/міськрада:

Черкаська

Засноване/перша згадка:

1286 року (перша згадка)

Статус міста

з 1795 року

Населення

295 500

Площа:

км²

Поштові індекси:

18000

Телефонний код:

+380-472

Географічні координати:

??°??' пн.ш. ??°??' сх.д.

Водойма

{{{водойма}}}

День міста

четверта субота вересня

Відстань

Найближча залізнична станція:

Черкаси

До обл.центру:
- фізична:
- залізницею:
- автошляхами:

— км
— км
— км

До Києва:
- фізична:
- залізницею:
- автошляхами:

км
км
км

Міська влада

м.Черкаси, вул.Байди Вишневецького 36

Веб-сторінка:

http://www.ckrada.com

Міський голова:

на даний час мер відсутній

Черкаси — місто, обласний центр України, розташоване на правому березі Кременчуцького водосховища. Місто поділяється на Придніпровський та Соснівський райони. Також до міськради входить селище Оршанець.

Назва міста пов'язана з етнонімом "черкаси"

[ред.] Населення

1897 - 29,6 тисяч мешканців
1910 - 39,6 тис. меш.
1926 - 39,5 тис. меш.
1939 - 51,6 тис. меш.
1959 - 85 тис. меш.
1970 - 158 тис. меш.
1977 - 229 тис. меш.
1984 - 267 тис. меш.
2005 - 293,3 тис. меш.

Національний склад населення:

1926 рік:

українці - 61,9%
євреї - 27,6%
росіяни - 8,6%

1959 рік:

[ред.] Історія

Черкаси вперше згадуються 1384 року як укріплене місто Київського удільного князівства, підвладного Литві.

З кінця XV ст. — важливий опірний пункт проти наскоків татар (1532 року Черкаси витримали 30-денну облогу військ кримського хана Сеадет-Ґірея).

З початку XVI ст. — центр Черкаського староства.

Після Люблінської унії (1569) увійшли до складу Польщі.

Більшість населення Черкас становили козаки, тому Черкаси відіграли чималу роль в козацьких повстаннях проти Польщі.

З 1648 р. — полкове місто (до 1686 р.).

За Андрусівським договором (1667) знову належали до Польщі.

З 1793 р. Черкасси ввійшли до складу Російської Імперії.

З 1797 р. — повітове місто Київської губернії .

У 2-й половині XIX ст., зокрема, після побудови залізниці, в Черкасах розвинулася промисловість: цукроварня (1854), тютюнова фабрика (1878) тощо.

1 січня 1920р. місто захопила Червона армія.

1923-1930 — центр округи (спочатку Черкаської, з 1927 р. — Шевченківської).

За перших п'ятирічок почалася розбудова промисловості, зокрема, харчової й легкої, з кінця 1950-х pp. — хімічної.

З 1954 р. — центр Черкаської області.

Пагорб Слави

[ред.] Економіка

Палац Одружень.

Філармонія.

Пам`ятник Івану Підкові.

Будинок колишнього готелю «Слов`янський» (зараз — "Укрсоцбанк"), початок XX століття.

Тепер Черкаси є важливим економічним і культурно-освітнім центром.

Головні галузі промисловості:

хімічна: хімічний комбінат (з 1964 р.), завод хімічного волокна і ниток (з 1958 р.), завод хімічних реактивів
легка: шовковий комбінат (з 1965 р.); фабрики: трикотажна, швейна, гігроскопічної вати, шкіряної ґалянтерії
машинобудівна: завод устаткування для харчової промисловості, авторемонтний завод
харчова: цукрово-рафінадний і молочний заводи, броварня, консервний комбінат (з 1936 р.; один із найбільших в Україні), м'ясний комбінати
будівельних матеріалів: заводи залізобетонних виробів і силікатної цегли
інші підприємства: тютюнова фабрика (з 1878 р.), фабрика мистецьких виробів, домобудівний комбінат

Залізничний вузол, річковий порт, аеродром

[ред.] Культура, освіта, охорона здоров'я

Черкаси — значний культурно-освітній центр

Навчальні заклади: Черкаський державний технологічний університет, Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького, Черкаський інститут пожежної безпеки; технікуми: електрифікації і сільськогосподарського будівництва, фінансовий, торгівлі, кооперації.

Театри: музично-драматичний і ляльковий театри.

Філармонія, планетарій, краєзнавчий музей (з 1918 р.)

Черкаси є регулярно і модерно забудованим містом завдяки кількакратним генеральним планам забудови: 1826 (архітектора В.Геста), 1932, 1950 і 1962-1965 (київського ДІПроМіста)

На південних околицях Черкас розташований у сосновому лісі над Дніпром кліматичний курорт Соснівка (показання: туберкульоз легень, кістковий туберкульоз)

[ред.] Див. також

Історія Черкащини

[ред.] Література

Ткаченко О., Найдем С. Черкаси. - К., 1956
Кілессо С. Черкаси. - К. 1966
Ястребова Л. Пам'ятні місця Черкас. - Дніпропетровськ, 1971
Історія міст і сіл Української РСР. Черкаська область. - К., 1972
Енциклопедія українознавства

[ред.] Зовнішні посилання

Населені пункти Черкаського району

	Черкаська область

Райони	Городищенський • Драбівський • Жашківський • Звенигородський • Золотоніський • Кам'янський • Канівський • Катеринопільський • Корсунь-Шевченківський • Лисянський • Маньківський • Монастирищенський • Смілянський • Тальнівський • Уманський • Христинівський • Черкаський • Чигиринський • Чорнобаївський • Шполянський
Міста обласного значення	Ватутіне • Золотоноша • Канів • Сміла • Умань • Черкаси