Малина
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Малина | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
|
Малина (Rubus idaeus L.). Місцеві назви: малина червона, малинник, ведмежа ягода. Кущ родини розових (Rosaceae) 1-2 м заввишки з річними вегетуючими пагонами і здерев'янілими дворічними стеблами, які утворюють квітконосні гони. Однорічні пагони сизуваті, прямі, вкриті тонкими коричнево-червоними шипами. Листки :ергові, трійчасті або непарноперисті з трьома-п'ятьма або сімома листочками. Листочки темно-зелені, зісподу білоповстисті, нерівнопилчасті. Середній листочок на довгому черешку, бічні сидячі. Квітки (до 1 см у діаметрі) в кінцевому щиткоподібно-волотистому суцвітті і в малоквіткових пазушних китицях. Чашолистків і пелюсток по 4-5, чашолистки лишаються при плодах. Віночок білий, вільнопелюстковий, тичинок і маточок багато, квітколоже опукле, зав'язь верхня. Плід — збірна, червона або жовта соковита кістянка овальної форми (8-16 мм завдовжки, 7-10 мм завширшки).
Росте малина в підліску мішаних і рідколистяних лісів, на галявинах, вирубках, часто утворює суцільні зарості. Тіньовитривала рослина. Цвіте в травні — червні, плоди достигають у липні.
Поширена малина на Поліссі, в північній частині Лісостепу, в Карпатах. Культивується по всій Україні. Промислова заготівля можлива у Волинській, Рівненській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Закарпатській областях.
[ред.] Практичне використання
Лікарська, харчова, медоносна, декоративна рослина.
У науковій медицині сухі плоди — Fructus Rubi idaei використовують як потогінний засіб, сироп — для поліпшення смаку мікстур.
Народна медицина рекомендує використовувати ягоди і гілки при застуді, грипі, знесиленні після тривалої хвороби, як жарознижуючий засіб; листки — від кашлю, хвороб горла, пропасниці; квітки і листки — від геморою і жіночих хвороб, зовнішньо — для виведення фурункулів на обличчі і проти рожистих запалень. Плоди малини використовують також для збудження апетиту і як антицинготний засіб.
Плоди дикорослої малини мають винятково високі харчові, смакові, дієтичні властивості і особливий аромат. У них містяться цукри (4,5-11,5%), яблучна, лимонна, саліцилова кислоти (1-2%), вітаміни С (9-44%), А і В, ефірні олії. Насіння містить жирну швидковисихаючу олію (21,3‰) .
Плоди малини вживають свіжими або використовують для приготування варення, желе, мармеладу, пастили, соків. Малинові вина, настойки, лікери відзначаються високими смаковими властивостями і винятковою ароматичністю. Лісову малину сушать або консервують, подрібнюючи з цукром.
З молодих листків, які містять близько 258 мг% вітаміну С, виготовляють замінник чаю.
Малина — прекрасний медонос, дає багато нектару. За період цвітіння з 1 га бджоли можуть зібрати 50-100 кг меду. Крім нектару, бджоли збирають і пилок. Особливістю малини як медоносу є те, що вона має тривалий період цвітіння (протягом місяця), нектар легкодоступний і добре виділяється, щоденний приріст меду на вулик становить 3,5-5,5 кг. Малиновий мед світлий, часто білий, з досить приємним смаком і ароматом, він дуже гарний для зимової годівлі бджіл. Як декоративну рослину використовують у парках і для групових насаджень.
[ред.] Збирання, переробка та зберігання
Ягоди дуже ніжні, нетранспортабельні, легко мнуться, тому збирати їх треба обережно в такій стадії стиглості, яка залежить від використання. Збирають ягоди вручну і складають у невеликі плетені кошики, в яких і транспортують до місць переробки чи споживання. При сортуванні видаляють сторонні домішки і перестиглі та пошкоджені ягоди. На пунктах переробки малину переробляють протягом восьми годин після приймання. Плоди миють у холодній воді, відділяють домішки, витримують у двопроцентному розчині солі, щоб позбутися личинок малинового жука, і використовують для варення, консервування з цукром, приготування сиропів, соків, желе.
Сушать плоди у вогневих сушарках при температурі 50-60° або в печах. Перед сушінням корисно пров'ялити плоди на сонці, розстеливши їх тонким шаром на тканині.
Після сушіння почорнілі плоди вибраковують, висушену сировину пакують у картонні ящики або паперові мішки вагою по 50 кг і зберігають у прохолодному приміщенні.
[ред.] Джерела
- Єлін Ю.Я., Зерова М.Я., Лушпа В.І., Шаброва С.І. Дари лісів. — К.: «Урожай», 1979
