Цигани

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Цигани (самоназва - рома) - нащадки вихідців (під кінець І тисячоліття н. е.) з Північної Індії.

Циганська мова належить до індійської групи індоєвропейських мов.

Після виходу з Індії роми спершу осіли в Західній Азії і жили переважно у східній частині Візантійської імперії; у 13-15 ст. розселилися по Європі.

У Європі появу ромів вперше зафіксовано у хроніці угорського короля Андраша ІІ (1219). У Словаччині їхня поява відображена у хроніці Далиміла 1242 року. Але це були невеличкі групи ромів. Масова їх поява у Чехії відома з 1399 року, коли з Австрії прибули сікаnу černy. В Угорщині роми масово з'явился близько 1417 року, коли імператор Сигизмунд погодився видати їм охоронні грамоти. Вони прибули до Вестфалії, ганзейських міст, Швейцарії. 1419 року роми перейшли кордони сучасної Франції, а у серпні 1427 року вперше з'явился біля брам Парижа, який перебував тоді в руках англійців. Їхній табір у Шатель-Сен-Дені протягом трьох тижнів приваблював цілі юрби допитливих.

Перші згадки про ромів у португальських джерелах належать до ХVІ ст. Майже тоді ж вони з'явилися в Шотландії та Англії. Можливо, там вони привертали менше уваги, ніж на своїх попередніх стоянках, бо на Британських островах споконвіку жили кочівники "тінкери", спосіб життя яких багато в чому нагадував ромський.

Кількість ромів на світі обраховували в межах 2-8 млн. Майже всі вони двомовні: знають свою мову і тієї країни, де оселилися.

8 квітня 1971 року в Лондоні відбувся установчий з’їзд Міжнародного союзу ромів, в якому взяли участь представники 30 країн (відтоді 8 квітня відзначають як Міжнародний день циган).

Національний прапор ромів: верхня частина – синя (символізує небо), нижня – зелена (символізує траву), посередині – червоне колесо (символ вічної дороги).

[ред.] Роми в Україні

Вперше в Україні з'явилися у 15-16 ст. - спочатку в Бесарабії та в Криму.

Перша письмова згадка про циган в Україні – 1501 рік (в охоронній грамоті, виданій великим литовським князем Олександром циганському ватажкові Василю).

Назагал вони вели кочовий спосіб життя, взимку переважно жили по селах, звичайно на околицях.

Традиційними зайняттями ромів були ремесла: ковальство, столярство, лоткарство, конярство і мандрівна торгівля; інші джерела їх заробітку - музика, співи і танці, також ворожіння.

Дотримуються своїх професійних звичок, окремі групи обирають своїх «королів».

Намагання Речі Посполитої і Російської Імперії призвичаїти їх до осілого способу життя не мали успіху.

За релігією роми на Наддніпрянщині були православні, в Галичині й на Закарпатті - греко-католики.

За переписом 1926 р. в УСРР жило 13 000 циган (у тому ч. 2 500 у містах); у Криму їх було 1 300, на Північному Кавказі — 6 800. Усіх циган на українських етнічних землях (на 1926 р.) було бл. 20 000.

За переписом 1970 р. в УРСР жило 30 100 циган (1959 - 28 000).

Розселені по всіх областях України, але найбільше їх на Закарпатті, у Криму і Південній Бесарабії. Майже половина їх живе по містах. Лише 40% ромів у містах вважають циганську мову рідною, у селах - 35%; решта за рідну мову вважає українську, російську та румунську мови.

За радянських часів влада намагалася змусити ромів до осілого життя (постанова 1926 року і указ Президії Верховної Ради СССР 1956 р.).

Нині щораз більше ромів працює в сільському госп-ві і промисловості, але й далі чимало їх тримається старих традицій.

Роми вирізняються своєрідним одягом, мають багатий фолкльор, зокрема, у ділянці народної поезії (особливо казки), музики, танцю.

Циганські мотиви мали вплив на музику й літературу, зокрема, в Україні є вони в творчості С.Руданського, М.Старицького, М.Гоголя, І.Франка та ін.

[ред.] Література

Енциклопедія українознавства
Баранников О. Українські та південноросійські циганські діалекти. - Л., 1933
Народы Европейской части СССР, т. 2. - Москва, 1964
Санаров В.И. Проблемы историко-этнографического изучения цыган // Советская этнография, №3, 1971