Жовква
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Жовква | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
||||||||||
| Основні дані | ||||||||||
| Країна: | Україна | |||||||||
| Область: | Львівська область | |||||||||
| Район/міськрада: | ||||||||||
| Засноване: | 1597р. (с.Винники з 14ст.) | |||||||||
| Статус міста | з 1603 р. (м.Жовква) року | |||||||||
| Населення - місто: - агломерація: |
>13 300 - |
|||||||||
| Площа: | 7,6 кв.км км² | |||||||||
| 80304 | ||||||||||
| Телефонний код: | +38003252 | |||||||||
| Координати: | ||||||||||
| Міська влада | ||||||||||
| - | ||||||||||
| Веб-сторінка: | - | |||||||||
| Мер міста: | ||||||||||
Жовква, (анг. Zhovkva), (пол. Żółkiew), з 1951 по 1992 - назва - Нестеров) - місто в Львівській області, районний центр. Засноване в 1597. Міські права отримала в 1603 році. Відома як місто ремісників. В XVII столітті Жовква була резиденцією польского короля Яна III Собеського. В кінці XVII - початку XVIII століть славилась художня школа і школа різьби по дереву.
Зміст |
[ред.] Географічне положення
Жовква є адміністративним центром району у Львівській області, знаходиться в 25 кілометрах на північ від Львова і в 35 кілометрах від українсько-польського кордону на розвилці міжнародних автошляхів на Польщу (Львів – Рава Руська – Варшава) та Прибалтику (Львів – Ковель – Брест). Поряд з автотрасою проходить залізниця Львів – Рава Руська – Варшава.
Жовква розташована на межі природних областей: горбогірного пасма Розточчя та сильно заболоченої в давнину рівнини Малого Полісся. Межа природних областей співпадає тут з багатою геологічною, кліматичною, рослинною і тваринною межею в Європі, поруч з якою проходить Головний Європейський вододіл.
Це також древня межа земель та князівств Червоної Русі – Галичини і Волині, Звенигородського і Белзького князівств. Біля підніжжя гори Гарай (365 м) – крутого уступу Розточчя, яка здіймається на 150 метрів над прилеглою рівниною, перетиналися важливі шляхи Червоної Русі. Зі сходу на захід проходив шлях на відтинку між містами Димошин (нині м.Кам’янка Бузька) та Щекотин (околиці села Глинсько в 5 кілометрах від Жовкви) і далі на Янів, Краковець, Краків; з півдня на північ пролягав шлях із столичного міста Галича (пізніше зі Львова) на Белз і Холм.
[ред.] Рельєф, природні копалини
Центральна (історична) частина міста розташована на підвищеній гряді, яка простягається із сходу на захід, західним краєм примикаючи до північно-східних уступів Розточчя. Біля підніжжя гори Гарай гряду прорізає річка Свиня, утворюючи кілька вигинів. В долині ріки в давнину знаходилися великі стави (Сопошинський, Середній і Зволинський), які були осушені протягом XIX століття. Заболочені в давнину території по обидві сторони гряди також поступово осушено і на сьогоднішній день вони повністю забудовані.
На південній околиці міста в районі цегельного заводу здійснюється розробка покладів глини в невеликих масштабах, яка використовується для виробництва керамічної цегли. В районі міста виявлено також напірні сірководневі води з температурою на поверхні 39ºС, які можуть використовуватися для бальнеологічних та термальних цілей.
[ред.] Демографія
Станом на 2003р. в Жовкві проживало 13,3 тисяч мешканців. Етнічний склад мешканців однорідний. Переважаюча більшість - українці – 98,4% (корінні довоєнні сім’ї становлять меншу його частину), в невеликій кількості: росіяни – 1% (частина російського населення і сімей військовослужбовців виїхала в Росію після утворення незалежних держав на території СРСР), поляки – 0,3% (майже все довоєнне польське населення вивезено в Польщу 1946 року), євреї – 0,1% (майже все довоєнне єврейське населення знищено нацистами в 1943 році), інші національності – 0,2%.
[ред.] Історія
Місто Жовква було закладене в 1597 році на землях давньоруського поселення Винники, неподалік древнього міста Щекотів (Щекотин, тепер село Глинсько Жовківського району), яке згадувалося у Галицько-Волинському літописі у 1242 році. А перша згадка в літописах про село Винники відноситься до 1368 року. Винники лежало на межі Звенигородського та Белзького князівства, через територію яких пролягли торгові шляхи з Галича та Львова на Белз та Холм. Розташування поселення на торговій дорозі сприяло його швидкому розвитку. Після розпаду Галицько-Волинського князівства і захоплення його земель Польщою в кінці 16 століття (1588р.) Винники стало власністю гетьмана Станіслава Жолкевського, який згодом одержав королівський привілей Зигмунта III на будівництво нового міста на право назвати нове місто Жовквою (1603р.). З наданням Жовкві Магдебурзького права пожвавилося економічне життя міста та околиць, швидше стали розвиватися ремесла та торгівля. Урядування в місті здійснював магістрат, який обирався за згодою власника міста.
Для розташування міста Жовкви була вибрана вигідна в оборонному відношенні, вільна від житлової забудови підвищена платформа, де перетиналися важливі шляхи Червоної Русі. Припускається, що розпланування Жовкви за взірцем "Ідеальних міст" здійснив його архітектор - Павло Щасливий, який тоді зводив замок та після нього - костел св. Лаврентія. В першій половині XVII ст. Жовква перетворилася на укріплене місто-фортецю, оточене валами та ровами. Ринкову площу, розплановану перед замком, з північного та східного боків оточили житлові кам'яниці з відкритими галереями-підсінням.
З 1678 року Жовківський замок став королівською резиденцією Яна III Собеського. У 2-й пол. ХVІІ – на поч. ХVІІІ ст., місто досконало розбудувалося, отримало низку нових кам’яних будівель, прекрасні садово-паркові ансамблі і досягло свого найвищого розвитку і багатства. У Жовкві діяли п'ять церков, чотири костели, синагога. Славилась високою художністю жовківська збірка живопису, графіки, різьблення, гобеленів, порцеляни, зброї. Прославили місто іконописці та різблярі Жовківського мистецького осередку кінця XVII- поч. XVIII ст.
Дослідник історії Жовкви вірменин Садок Бароч висунув версію про народження тут українського державного діяча і полководця, гетьмана Богдана Хмельницького. Під час визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького у Жовкві двічі побувало козацько-селянське військо. Під час Північної війни 1700-1721рр. Жовківський замок з грудня 1706р. до квітня 1707р. став резиденцією російського імператора Петра I. В Жовкву у квітні 1707 року приїздив український гетьман Іван Мазепа. З Жовкви гетьман відправляв посланця до Саксонії, щоб заручитись підтримкою шведського короля Карла XII. У 1880 році, коли Галичина була провінцією австрійської монархії, утворено адміністративний повіт Жовква, що охоплював 74 громади.
За радянських часів Жовква була перейменована (1951) в Нестеров, на честь відомого російського авіатора часів Першої світової війни Петра Нестерова, який загинув під час бою неподалік від міста. У 1992 році місту повернули стару назву.
[ред.] Герб міста
- Сучасний герб: в золотому полі Святий Іван, що тримає в правій руці золоту чашу, в лівій - чорну змію. Одежа синя, плащ червоний. Щит обрамлений декоративним картушем і увінчаний срібною міською короною з трьома вежками.
- Герб австрійського періоду має вигляд розділеного навпіл щита, на якому зображені половини гербів Собеських і Радзивілів.
[ред.] Архітектура
Жовква - збудована за принципом "ідеальних міст" доби Ренесансу. До видатних історико-архитектурним ансамблів віносится добудова історичної ринкової площі (сучасна пл. Вічева) з замком 1594 р., костелом Св. Лаврентія 1606 р., Василіанський (XVII-XX ст.) і Домініканський (XVII-XVIII ст.) монастирі. Високу художню цінність мають зразки дерев'янного зодчества, збережена на території бувших передмість, синагога в стилі Ренесанс. На невеликій території історичного центру, що з 1994 року має статус Державного історико-архітектурного заповідника, сьогодні знаходиться близько 40 пам'яток архітектури, в тому числі світового рівня.
[ред.] Фотографії
 Вiчева площа (центральна площа Жовкви) |
 Василіянський Монастир - Церква Пресвятого Серця Ісуса (1750 р.) |
 Костел Св.Лаврентія (1606 р.) |
 Ще раз Монастир |
 Дзвінниця Костелу Св.Лаврентія (1606 р.) |
 Брама замкового комплексу |
 Міська ратуша |
 Стіни замку |
 Подвір'я замку |
 Фрагмент оборонного муру (XVI ст.) |
 Домініканський Костел (XVIII ст.). |
 Обронний мур з вежою. |
[ред.] Зовнішні посилання
- Стаття в Енциклопедію Сучасної України
- Жовква (geocities.com), Жовківський район
- Жовква (castles.com.ua)
- Жовква (sottovoce.ru)
- Жовква (mskifa.narod.ru)
- «Ідеальне місто» на львівщині отримало право на відродження (Дзеркало тижня)
- Укріплення Жовкви
- Фотографії Жовкви
Див. також
