Стрий (місто)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

 Герб міста 
 

Вокзал

Стрий - місто обласного підпорядкування, районний центр на галицькому Передкарпатті (Львівської області), розташоване на лівому березі ріки Стрий

[ред.] Населення

• 1843 - 8 тисяч мешканців.
• 1880 - 12.6 тис. меш.
• 1900 - 23.2 тис. меш.
• 1910 - 30.9 тис. меш.
• 1931 - 30.9 тис. меш.
• 1959 — 36.2 тис. меш.
• 1970 — 48 тис. меш.
• 1976 - 55 тис. меш.
• 1989 - 67 тис. меш.
• 2001 - 63 тис. меш.
• 2003 - 69 тис. меш.
• 2005 - 71 тис. меш.

[ред.] Назва міста

Найімовірніше свою назву місто отримало від назви річки, однієї з найбільших приток Дністра, на берегах якої воно виросло. Отже "Стрий" - гомонім, що означає одночасно річку і місто. Очевидно що першою виникла назва річки, а пізніше - назва міста.

Стрий, як річна назва, це дуже стара назва що означає "течія", "пливуча вода". З огляду мовознавства слово Стрий походить від індоєвропейського кореня *sreu. Слова з таким коренем, та змістом, зустрічаються в українській - струм, струя, польській - struga, strumien, ірландській - sruami (струм), німецькій - stromm, іранській - struth (ріка), ст. індійських - sravati (пливе), латиській - straume, литовській - sriatas, strautas (те що пливе, струя) та інших мовах.

В різні часи назва міста могла виглядати по-іншому, проте звучала завжди однаково (звичайно з врахуванням деяких давніх латинсько-польських ортографічних особливостей). Так, в різних старовинних документах, можна зустріти, крім назви Стрий, такі: Stryg, Stry, Stryj, Strig, Strigenses, Stryi, Strey, Striig, Strya, Sthryensis, Sthrya, Stryei, Stri. Так чи інакше можна пишатись, що за весь свій час існування місто зберегло свою первісну назву.

[ред.] Історія

Стрий вперше згадується 1385 року

1431 року отримав магдебурзьке право

На його розвиток корисно вплинуло географічне розташування на перехресті найважливішого шляху через Карпати (Львів-Мукачево) та повздовжнього - на Передкарпатті.

У місті був великий оборонний замок (за Австрії розібраний).

До найбільшого зростання Стрий дійшов у 2-й половині 17 століття (його розвиткові сприяв король Ян Собєський), у XVIII столітті - занепав.

У 1772-1918 рр. Стрий входив до складу володінь Габсбургів (з 1804 р. - Австрійська Імперія) і був центром округу (бецирку), пізніше - повітовим містом і осідком округового суду.

Населення складалося з євреїв, поляків й українців - приблизно по 1/3.

Економічний характер міста - торгівельно-адміністративно-промислове (головне підприємство - паровозо-вагоноремонтні майстерні), на передмістях (їх заселяли здебільшого українці) - хліборобський.

Під час українсько-польської війни 1919 р. у Стрию був постій командування III Корпусу УГА.

Національний склад населення на 1939 р.: українці - 28,0%, поляки - 34,5%, євреї - 35,6%, німці - 1,6%.

З кінця XIX століття Стрий був одним із важливіших осередків українського національного руху в Галичині.

Головні українські політичні діячі Стрия до 1918 р. - Євген Олесницький і Остап Нижанківський (обидва також економічні діячі).

У 1920-1930-х pp. Cтрий був одним із найактивніших осередків УВО й ОУН.

Cтрий був одним із перших осередків українського жіночого (тут з ініціативи Наталі Кобринської відбулося перше українське жіноче віче 1891 р. і вийшов перший жіночий альманах «Наша Доля» - 1893) й економічного (1907 року у Стрию постав Крайовий Молочарський Союз - згодом Маслосоюз, 1909 року відбулася перша в Галичині українська Крайова господарська виставка) руху.

У Стрию діяла у 1918-1923 Державна українська гімназія (1906-1918 і з 1924 р. - українські відділи при польській гімназії), у 1920-1930-х pp. - українська приватна жіноча семінарія та гімназія «Рідної Школи», філія Вищого Музичного Інституту у Львові, музей «Верховина» (з 1932 р.) та низка інших культурно-освітніх, суспільно-політичних, економічних і виховних (серед іншого - найбільший після Львова осередок Пласту) організацій і товариств.

У Стрию виходило понад 10 газет: «Стрийський Голос» (1894-1895), «Господар і промисловець» (1909-1911), «Підгірська Рада» (1910-1911), «Стрийська Думка» (1933-1939), «Українська Музика» (1937-1939) та інших; 1888 року вийшов літературно-науковий збірник «Ватра».

За радянських часів розвинулася промисловість і зросло населення. Докорінно змінився нац. склад людности: 1959 року українців було 68%, росіян - 30%, інших - 2%.

[ред.] Промисловість і транспорт

Стрий - важливий залізничний вузол. Біля міста розташований великий аеродром (колишній військовий), зараз - фактично зруйнований та частково переданий у власність приватним комерційним структурам.

Є заводи: вагоноремонтний, ковальсько-пресувального устаткування, залізобетонних конструкцій, склоробний; фабрики: суконна, швейна, взуттєва, деревообробна; харчова промисловість

2003 року у Стрию завершилося будівництво заводу виробника електричних кабельних мереж для автомобілів, німецької фірми Leonі AG (ТзОВ "Леоні ваерінг системс УА ГМБХ") (планова кількість працівників - 4500-4800; розмір інвестиції - 35-40 млн. євро).

Місто є осідком Стрийського газопромислового управління

[ред.] Освіта і культура

Музична школа, гімназія, аграрний коледж, два професійно-технічні училища, два музеї.

[ред.] Посилання

• Неофіційна сторінка м. Стрий
• Стрийські оголошення

Джерела

• Prochaska A. Historja miasta Stryja. - Л. - 1926
• Енциклопедія українознавства
• Неофіційна сторінка м. Стрий

	Львівська область
Райони	Бродівський • Буський •Городоцький • Дрогобицький • Жидачівський • Жовківський • Золочівський • Кам'янка-Бузький • Миколаївський • Мостиський • Перемишлянський • Пустомитівський • Радехівський • Самбірський • Сколівський • Сокальський • Старосамбірський • Стрийський • Турківський • Яворівський
Міста обласного значення	Борислав • Дрогобич • Львів • Моршин • Новий Розділ • Самбір • Стрий • Трускавець •Червоноград