Демократія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Демократія - народовладдя, форма правління в державі побудована на визнанні народу джерелом влади. Передбачає виборність органів влади, поділ державної влади на законодавчу, виконавчу та судову, підпорядкування меншості більшості, захист прав меншості, наявність політичних прав і свобод.
В класичних Афінах, звідки походить це слово, правив демос. У сучасному вжитку це слово може означати всенародну державу або верховну владу народу, представницьку державу, а так само й державу прямої участі і навіть (хоч це не зовсім правильно) республіканську чи конституційну форму правління, тобто, іншими словами, форму правління на основі закону. У давнину демократія був складовою традиційної класифікації політичних систем, у рамках якої розрізнялися влада одного (монархія), влада декількох (аристократія) і влада багатьох (демократія). Подеколи демократію називають договірною формою правління, а інколи – перекрученою формою народного врядування згідно з поділом усіх форм правління на шість можливих типів: тиранія як спотворена форма монархії, олігархія як спотворена форма аристократії та охлократія як спотворена форма народовладдя. Чиста демократія не викликала захоплення ані у філософів-аристократів, таких як Сократ, ані в прибічників мішаної форми правління, таких як Аристотель. Її часто протиставляли так званим складеним устроям (де було змішано елементи монархічного, аристократичного та демократичного правління), типовим для класичної Греції і республіканського Риму.
