2 лютого

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

2 лютого

[ред.] Події

• 1274 – у Флоренції сталася перша зустріч Данте й Беатріче, чий образ протягом всього життя надихав творця «Божественної комедії»
• 1823 – у Венеції відбулася прем’єра опери Россіні “Семираміда”
• 1841 – перша згадка про "День Бабака" (2 лютого)
• 1852 – у Лондоні на Фліт-стрит відкрився перший громадський туалет
• 1852 – у Парижі відбулася прем’єра “Дами з камеліями” Александра Дюма (сина)
• 1863 – Семюел Клеменс вперше підписався як Марк Твен
• 1870 – агенство Reuters, підписавши угоди з двома іншими агенствами, вперше в історії створила всесвітню інформаційну мережу
• 1892 – у Намеокі (Іллінойс, США) відбулася найдовша в історії зустріч з боксу (між Гаррі Шарпом і Френком Кросбі)
• 1912 – Фредерік Лоу стрибнув з парашутом зі статуї Свободи
• 1920 – на Бродвеї відбулася прем’єра п’єси Юджина О’Ніла “За обрієм” (Пулітцерівська премія з драматургії)
• 1922 – у Парижі, якраз у день 40-річчя автора, накладом 1000 примірників опубліковано роман Джеймса Джойса “Улісс”
• 1935 – вперше у судовій практиці використано детектор брехні (Портедж, Вісконсін)
• 1937 – створено Держфільмофонд СРСР
• 1940 – відбувся дебют американського естрадного співака Френка Сінатри
• 1944 - радянські війська зайняли міста Луцьк і Рівне
• 1948 – почав виступи перший в Ізраїлі ансамбль гебрейської пісні «Чизбатрон»
• 1986 – в Індії відбулася зустріч Папи Римського з далай-ламою
• 1999 – на передньому фасаді універмагу “Україна” в Києві вивісили найбільшу в світі (на той час) зовнішню рекламу – панно шампуню “Орґанікс” (126,5 х 17 м)

[ред.] Народились

• 1463 – Джованні Піко делла Мірандола, італійський філософ і гуманіст
• 1812 – Євген Гребінка, український і російський письменник
• 1829 – народився Альфред Едмунд Брем, німецький зоолог, автор багатотомного “Життя тварин”
• 1849 – Павол Орсаг (Гвездослав), найбільший національний поет Словаччини
• 1861 – Соломон Гуґґенгайм, засновник відомого музею (загинув під час катастрофи «Титаніка»)
• 1863 – Тимофій Бордуляк, український письменник
• 1875 – Фріц Крайслер, австрійський і американський скрипаль і композитор
• 1882 – Джеймс Джойс, ірландський письменник, творець «потоку свідомості»
• 1885 – Альдо Палацескі, відомий італійський письменник
• 1896 – Аннабель Кортні Вудсворд, тривалий час головний балетмейстер на Бродвеї, автор «ефекту глибини» (з використанням дзеркал на сцені)
• 1901 – Яша Хейфец, американський скрипаль-віртуоз (народився у Вільнюсі)
• 1901 – Валеріан Підмогильний, український письменник, перекладач (загинув у сталінських таборах)
• 1934 – Отар Іоселіані, грузинський кінорежисер і сценарист
• 1937 – Роберта Флек, американська джазова вокалістка
• 1939 – Віталій Філіпенко, народний артист України, композитор
• 1941 – Чарлі Воттс, перкусіоніст рок-гурту Rolling Stones
• 1942 – Бо Гопкінс, американський кіноактор (телесеріал «Династія»)
• 1942 – Ґрехем Неш, англійський рок-музикант, засновник групи The Hollies
• 1946 – Ферра Фосет, американська кіноакторка («Ангелочки Чарлі»)
• 1944 - Олександр Мороз (1944), український політик
• 1947 – Ален Мак-Кей, рок-музикант (Earth, Wind & Fire)

[ред.] Померли

• 1054 – Ярослав Мудрий, Великий князь Київський
• 1594 – Джованні да Палестріна, італійський композитор
• 1907 – Дмитро Менделєєв, російський хімік, першовідкривач періодичної системи хімічних елементів
• 1910 – Віра Комісаржевська, російська акторка
• 1920 – Роберт Едвін Пірі, американський полярний дослідник, який першим досягнув Північного полюсу
• 1940 – Всеволод Меєрхольд, російський театральний режисер-новатор (розстріляний НКВД)
• 1942 – Даниїл Хармс (Ювачов), російський письменник-абсурдист (помер від голоду у ленінградській божевільні)
• 1969 – Борис Карлофф (Вільям Пратт), американський кіноактор, «король фільмів жаху»
• 1970 – Бертран Рассел, британський філософ, лавреат Нобелівської премії
• 1979 – Сід Вішес, бас-гітарист англійської панк-групи The Sex Pistols
• 1980 – Вільям Стейн, американський біохімік, лавреат Нобелівської премії
• 1987 – Алістер Маклін, шотландський письменник, автор пригодницьких романів