Волинь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Волинь (Велика Волинь, історична Волинь) - історично-географічний край у півн.-західній частині України між Поділлям на півдні і Поліссям на півночі, р. Західним Бугом на заході і верхнім Тетеровом та верхів'ями Ужа на сході.

Охоплює сучасні Волинську та Рівненську області, більшу частину Житомирської та північну частину Тернопільської області.

Площа - близько 70 000 км².

Волинь - древня земля, ряд істориків вважають, що її назва походить від міста "Велиня", про яке згадують давні літописи. Знаходилося місто Велинь більш як за 20 кілометрів на захід від нинішнього Володимира-Волинського, поблизу гирла річки Гучви, яка впадає в Західний Буг. Від назви міста походить і назва краю та племені, що його населяло.

Згадує народ "валінана" арабський мандрівник аль-Масуді (Х століття). Волинянами (дулібами) називали племена, які проживали у верхівцях Західного Бугу, Прип'яті.

Згодом територія Волині входила до складу Волинського князівства, Волинського воєводства Речі Посполитої та Волинської губернії Російської імперії.