Privacy Policy Cookie Policy Terms and Conditions Броди - Вікіпедія

Броди

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Цей термін має також інші значення
Герб Розташування
Зображення:Brody gerb.gif Зображення:Brody pos.png
Основні дані
Дата заснування: 1084
Площа: км²
Населення: 23 239 (2001)
Висота: м. над рівнем моря
Поштові індекси: 80600
Тел. код: 03266
Географічні
координати:
пн. шир.
сх. довг.
Поділ міста: районів
Адреса
міської влади
м.Київ, Верховна Рада
Веб-сторінка: www.Brody.Lviv.UA
E-Mail:
Політика
Мiський голова: Семчук Богдан Миронович

Броди - районний центр на північному сході Львівської області.

Зміст

[ред.] Географічне розташування і транспортне значення

Місто розташоване поблизу межі Галичини та Волині. До 1918 року в його околицях проходив державний кордон між Австро-Угорщиною та Росією. Таке специфічне розташування Бродів здавна робило місто своєрідною вільною економічною зоною, де бурхливо розвивалася міжнародна торгівля.

Нині через Броди проходять важливі залізничні й автомобільні шляхи. Також тут перетинаються важливі енергопотоки. Зокрема, Броди є місцем стику нафтопроводів "Дружба" і "Одеса-Броди" (останній планують продовжити до нафтопереробного комбінату в місті Плоцьк (Польща).

Відстані до найближчих обласних центрів:

[ред.] Історія

В околицях міста зустрічаються археологічні знахідки, датовані кам’яним віком (ХІІ тис. до н.е.). В період Київської Русі на території Старих Бродів існувало поселення, вперше згадане у „Повчанні Володимира Мономаха своїм дітям” (1084). Тут відбулися дві великі зустрічі між київським, на той час чернігівським, князем Володимиром Мономахом та волинським - Ярополком Ізяславичем ((1084, 1085 рр.).

Вважається, що у 1241 році Броди були знищені татарськими ордами хана Батия, однак безпосередніх доказів(писемних згадок чи археологічних знахідок), котрі підтверджували цей факт немає.

В 1441 році польський король подарував Броди Яну з Сени - Сенінському. З 1511 року населений пункт перебуває у власності родини Каменецьких. У 1580 р. власником Бродів став Станіслав Жолкевський воєвода Белзький.

1584 року Броди отримали Магдебурзьке право й статус міста. Містом керувала міська рада (один із райців призначався Жолкевським, інші - обиралися населенням міста).

У цей період місто називалося Любич - за назвою родинного гербу Жолкевських. Але ця назва не прижилася. Вже з 90-их років в документах знову фігурує назава Броди. 1629 року місто змінило господаря і стало власністю Станіслава Конєцпольського, який у 1630-1635 рр. перетворив міські укріплення на потужну цитадель, збудованою за зразками нового на той час голландського фортифікаційного мистецтва. У її проектуванні ймовірно брали участь Ґійом де Боплан та Андре дель Аква (автори відомого замку в сусідніх Підгірцях).

У цей період Броди були збудовані як ідеальне місто-фортеця, де всі вулиці паралельно-перпендикулярні. Для розбудови міста власники запрошували сюди купців різних національностей. Так вже у 17 століті у Бродах, крім українців та поляків проживали євреї, вірмени, греки та шотландці, прощо свідчать записи в актових книгах.

Брідська твердиня постала в західному кінці міста, з протилежного боку її захищали болота й ставки. Вона була яскравим прикладом оборонної споруди раннього бароко. В плані це був п‘ятикутник, оточений глибоким земляним ровом. Укріплення складались з 5 бастіонів і куртин з казематами всередині валів, виконаними з цегли та каміння (загалом було 75 казематів). Бастіони простотою своєї будови нагадували аналогічні споруди вже згаданого Підгорецького замку.

В‘їжджали до замку через підйомний міст з боку міста. Казарми з боку дитинця мали старанно виконані з каменю елевації. Ритм подвійних пілястрів і аркад між ними, вписані в них вікна й оздоблені рустикою портали нагадували італійські зразки. Приміщення в казармах, під хрестовими склепіннями (збереглись до нашого часу) мали анфіладне сполучення (в шестигранних бастіонах склепіння були пальмові). Комендант фортеці жив у дерев‘яному будинку на території замку.

Цю ідеальну фортецю протягом 8 тижнів не могли здобути у 1648 році війська Богдана Хмельницького. Пізніше війська турки й татари обходили її стороною. Онук гетьмана Конєцпольського відписав Броди Якубу Собєському (сину короля Яна), який в свою чергу 1704 року продав цю маєтність Потоцьким.

Фортеця, спустошена російськими військами 1734 року, занепадала, і в середині XVIII ст. була перебудована Станіславом Потоцьким на пізньобарокову резиденцію. Тоді біля північної куртини з'явився палац (зберігся досі), а з боку міста – гарна брама з годинником. 1755 року в палаці відбулося весілля дочки Станіслава Потоцького.

1772 року Броди перейшли під владу Габсбургів1804 року - Австрійська імперія).

1812 року Вінцент Потоцький за наказом австрійського уряду розібрав фортифікації з боку міста – разом з надбрамною вежею, двома бастіонами і равеліном. Приблизно в 1833 р. Броди купив Ян Казімір Молодецький; в руках його внучки Ядвіги, дружини Адама Рижщевського, палац залишався до 1939 р. Останні власники палацу відбудували його після ушкоджень, завданих російською армією в 1915 та 1920 рр.

З путівника, виданого у 1920-х роках:

Броди - повітове місто з населенням у 11,708 осіб. До залізничного вокзалу з міста треба добиратися з кілометр, але бажаючі можуть взяти дрожки за 1/2 злотого.

Готелі: Bristol, Grand, Odessa, Schapiry i Europa, ціна за кімнату - 4 злотих.

Ресторани: Маєрановського, Bristol, Grand i Kiepperа.

Сніданок можна купити у Маха, в "Народній Торгівлі", Іваніцького та Вайссмана.

[ред.] Пам'ятки історії та культури

  • Земляний оборонний вал XVII ст.
  • Залишки двох п‘ятикутних бастіонів
  • Фортеця (замок) (вул. Шкільна)

Довший час замок займала військова частина, що вкрай негативно позначилося на стані пам‘ятки. Зараз все стоїть запущене - як старовинні каземати, так і сучасні цементні гаражі на території, вщерть зарослій деревами.

  • Палац Потоцьких

Розташований у центрі замкового подвір‘я; досить скромна в архітектурному плані двоповерхова споруда з бічними ризалітами. Побудований з цегли, оздоблення виконані з пісковику. Зараз в приміщені палацу навчаються 5-7 класи ЗОШ №3, знаходиться районний архів та виставкові зали Бродівського історико-краєзнавчого музею.

  • Урочище “Заставки” – місце давньоруського літописного міста (про нього згадує Орест Мацюк).
  • Оборонна церква Богородиці 1600 року

Старий польський путівник згадує, що її пізньобарокові додатки роблять споруду схожою на храм св. Миколая у Львові.

  • Троїцька церква з дзвінницею (1726)
  • Церква св. Юра XVI-XVII століть з високохудожнім іконостасом в стилі рококо
  • Парафіяльний костел (1596) в стилі ренесанс
  • "Червоний Кляштор" (домініканський монастир XVII сторіччя)
  • Руїна Великої Синагоги (1742)

[ред.] Визначні люди

Броди є батьківщиною відомого австрійського письменника Йозефа Рота (1894-1939), письменника Володимира Хроновича.

На Бродівщині народився відомий польський письменник, драматург, педагог Юзеф Коженьовський (1797-1863).

З містом пов`язані імена генерала УГА Мирона Тарнавського, художників Івана Труша,Миколи Федюка,етнографа Осипа Роздольського, історика Івана Созанського, українського філолога Василя Щурата, письменника Степана Олексюка (Тудора), ідеологів ОУН Юліяна Вассияна й Петра Федуна (Полтави) (1919-1951) та багатьох інших.

[ред.] Ресурси Інтернет



Львівська область

Райони БродівськийБуськийГородоцькийДрогобицькийЖидачівськийЖовківськийЗолочівськийКам'янка-БузькийМиколаївськийМостиськийПеремишлянськийПустомитівськийРадехівськийСамбірськийСколівськийСокальськийСтаросамбірськийСтрийськийТурківськийЯворівський
Міста обласного значення БориславДрогобичЛьвівМоршинНовий РозділСамбірСтрийТрускавецьЧервоноград
Іншими мовами

Static Wikipedia (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu -

Static Wikipedia 2007 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu -

Static Wikipedia 2006 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu

Static Wikipedia February 2008 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu