Володимир Мономах
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Володимир-Василь Всеволодович Мономах (1053 - 19 квітня 1125) - великий князь київський (1113 - 1125), державний і політичний діяч, письменник. Син князя Всеволода Ярославича і візантійської княжни з сім’ї Мономаха.
Володимир був за життя батька князем у Смоленську й Чернігові, часто заступав його у боротьбі з половцями, виконував дипломатичні місії. Наприкінці 11 ст. укріпився на князюванні в Переяславі. Переяславське князівство найбільше потерпало від нападів половців, і тому Володимир Мономах особливо прагнув припинення князівських міжусобиць та об’єднання сил для боротьби проти нападників. Здобув популярність організацією спільних успішних походів князів 1103 і 1111 рр. проти половців. Під час київського повстання 1113 р. боярська верхівка запросила Володимира Мономаха на князювання до Києва. Придушивши повстання, Володимир Мономах, проте, змушений був піти на поступки народним масам, видавши закон, за яким зменшив рези (відсотки) за позички і тимчасово трохи полегшив становище закупів, скасував холопство за борги (у розширеній редакції "Руської правди" ці постанови відомі під назвою Статут Володимира Мономаха). Ініціатор Любецького з’їзду 1097 р., де була проведена радикальна реформа порядку спадкоємства (прийнято засаду прямого родового успадкування замість складної системи сеньйорату та зміни уділів) та Витечівського з'їзду 1100 р. Відновив великокнязівську владу на більшій частині давньоруських земель і тимчасово затримав процес остаточного роздроблення Давньоруської держави. За межами його володінь залишилися тільки Галицька і Чернігово-Сіверська землі та Полоцьк. Володимир Мономах мав своїх посадників і в містах по Дунаю.
Близько 1070 р. одружився з Ґітою, дочкою англійського короля Гарольда, який загинув у битві з норманами при Гастінґсі (14.X.1066 р.). Ґіта була вивезена близькими у Швецію, а звідти потрапила на Русь. Вона померла 7 травня 1107 р. у Смоленську. У 1107 р. одружився з дочкою половецького хана Аепи.
Володимир Мономах – автор вміщеного в Лаврентіївському літопису "Повчання" своїм дітям – видатного давньоруського літературного світського твору, в якому засуджувалися князівські міжусобиці і закликалося до об’єднання давньоруських земель. У літопису наведено легенду, нібито Володимир Мономах одержав від свого діда по матері, візантійського імператора Константина Мономаха (звідси походить і його прізвисько) барми і корону, які були символом влади царів спочатку Московської, а потім Російської держави.
Полководець, політик, письменник, «. ..був красивий лицем, очі у нього були великі, волосся рудувате й курчаве, чоло високе, борода широка. Зростом він не був особливо високий, але міцний тілом і дуже сильний». На схилі своїх років Володимир Мономах із задоволенням згадував: «От коли я жив у Чернігові, я своїми руками стриножив у лісових пущах десятки три диких коней, та ще й доводилося їздити по степу, то також власноручно ловив їх. Два рази тури піднімали мене разом з конем на роги, олень бив мене рогами, лось ногами топтав, а другий колов, дикий вепр зірвав у мене із стегна меч, ведмідь укусив коліно, а рись один раз, скочивши мені на стегна, звалила разом із конем...». Ніби на підтвердження правдивості цих спогадів, у 1821 р. у лісах під Черніговом було знайдено важкий змійовик вартістю у 100 гривень кун, загублений князем під час однієї з мисливських пригод або шаленої скачки до Києва («А з Чернігова я сотні разів скакав до батька у Київ за один день до вечірні»).
[ред.] Шлюби та діти
- (с 1074) Ґіта, дочка англійського короля Гарольда II
- Мстислав I Володимирович (Великий) (1076—1132), великий князь київський з 1125
- Ізяслав Володимирович (князь курський) (†1096), князь курський
- Святослав Володимирович (1079—1114), князь смоленський и переяславський
- Роман Володимирович (1081—1119)
- Ярополк II Володимирович (1082—1139), великий князь київський з 1132
- Вячеслав Володимирович (1083—1154), князь туровський, великий князь київський в 1139, 1150, 1151-54
- Марія (Марина) Володимирівна (†1146/1147)
- Євдоксия Володимирівна
- Євфимия Володимирівна (†1139), вийшла заміж за короля Угорщини
- Агаф'я Володимирівна
- Юрій Володимирович Довгорукий (1091—1157), князь суздальський, великий князь київський в 1149-50 и с 1155
- N N (†1107)
- Андрій Володимирович Добрий (1102—1142), князь волынский
- Єфімія (†1126), княжна половецька
[ред.] ДЖЕРЕЛА
1.Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.- Луцьк: Вежа, 2000.
2.Довідник з історії України.За ред. І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993.
Попередник: | Великий князь Київський 1113 — 1125 |
Наступник: |
Святополк Ізяславич | Мстислав Володимирович |