Друга світова війна 1939—45

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Друга Світова війна — глобальний конфлікт, що почався 7 липня 1937 в Азії, 1 вересня 1939 в Європі і тривав до 2 вересня 1945, коли на борту лінкора "Місурі" було підписано капітуляцію Японії перед союзними державами. Друга світова війна мала величезний вплив на долю людства. В ній брали участь 61 країна (80% населення Землі), серед них і Українська республіка, що входила до складу Радянського Союзу.Воєнні дії відбувалися на територіях 40 країн. 40 місяців - з 22 червня 1941 по жовтень 1944 р. - воєнні дії проходили по Україні. У збройні сили було мобілізовано 110 млн. чоловік. Загальні людські втрати досягли 50-55 млн. чол., з них загинуло на фронтах 27 млн. чоловік.

Зміст 1 Роль Уряду СРСР у розв'язуванні війни 1.1 Промова Сталіна до Політбюро 19 серпня 1939 року 2 Основні етапи Другої світової війни 2.1 Вересень 1939р. 2.2 Жовтень 1939р. 2.3 Листопад 1939р. 2.4 Березень 1940р. 2.5 Квітень-Червень 1940р. 2.6 Серпень 1940р. 2.7 Вересень 1940р. 2.8 Жовтень1940 – Квітень 1941р. 2.9 Червень 1941р. 2.10 Липень – Серпень 1941р. 2.11 Серпень – Вересень 1941р. 2.12 Грудень 1941р. 2.13 Січень 1942р. 2.14 Травень 1942р. 2.15 Липень – Жовтень 1942р. 2.16 Жовтень – Листопад 1942р. 2.17 Листопад 1942р. 2.18 Травень 1943р. 2.19 Липень – Жовтень 1943р. 2.20 Листопад – грудень 1943р. 2.21 Січень – Лютий 1944р. 2.22 Березень – Травень 1944р. 2.23 Серпень – вересень 1944р. 2.24 Жовтень – Грудень 1944р. 2.25 Січень – Квітень 1945р. 2.26 Травень 1945р. 2.27 9 травня – 2 вересня 1945р

[ред.] Роль Уряду СРСР у розв'язуванні війни

Чи не найкраще роль радянського уряду та комуністичної партії СРСР у розв'язанні Другої світової війни може бути проілюстровано словами промови самого Йосифа Сталіна до членів Політбюро та представників вищого командного складу РККА на серпневому засіданні 1939 року.

[ред.] Промова Сталіна до Політбюро 19 серпня 1939 року

Неофіційний переклад з англійської. Дивись оригінал у Albert Weeks: "Stalin's Other War: Soviet Grand Strategy 1939-1941" Rowman & Littlefield, 2003, p. 171-173

Питання війни і миру дісталося критичної фази для нас. Якщо ми укладемо угоду про взаємну допомогу з Францією та Великою Британією, Німеччина залишить Польщу у спокої і шукатиме порозуміння з державами Заходу. Війна була б відвернута, але подальші події могли б призвести до серйозних наслідків для СРСР.

Якщо ми приймаємо від Німеччини пропозицію укласти пакт про ненапад з нею, вона безперечно атакуватиме Польщу, і втручання Франції та Англії стає невідворотнім. Європу буде кинуто у хаос. У такому випадку ми отримаємо прекрасну можливість залишатися поза межами конфлікту, у той же час сподіваючись увійти в війну за доброї нагоди.

Досвід останніх 20 років показав, що у мирні часи неможливо підтримувати комуністичний рух у Європі у силі достатній, щоби партія більшовиків змогла захопити владу. Диктатура партії стане можливою тільки за умов великої війни.

Наш вибір ясний. Ми мусимо прийняти німецьку пропозицію і ввічливо відіслати англо-французькі делегації додому. Нашою безпосередньою перевагою буде повалення Польщі аж до самої Варшави, включно з українською Галичиною.

Німеччина надала нам вільний прохід до держав Балтії і не має заперечень щодо нашої заявки на Бессарабію. Німеччина також готова прийняти наші інтереси в Румунії, Болгарії та Угорщині. Питання Югославії залишається відкритим… У той же час ми повинні передбачати наслідки програшу Німеччини у війні, як і її перемоги. Якщо вона переможена, совєтизація Німеччини випливає невідворотно і комуністичний уряд буде встановлено. Ми не можемо забувати, що зрадянщена Німеччина постане перед величезною загрозою, якщо совєтизація пройде після короткої війни. Англія та Франція матимуть достатньо сил задля захоплення Берліну і повалення радянської влади. Ми не зможемо допомогти нашим більшовицьким товаришам у Німеччині.

Таким чином наше завдання полягає у допомозі Німеччині вести війну як можна довше, з метою не дати Англії та Франції перемогти зрадянщену Німеччину. Підтримуючи нейтралітет та чекаючи на підходящій час, СРСР буде надавати допомогу Німеччині і постачати їй необхідні матеріали та продукти харчування. Безумовно ми не дозволимо цим постачанням загрожувати нашій економіці та послабляти нашу військову міць.

У той же час ми повинні проводити активну комуністичну пропаганду в англо-французькому блоці, і особливо у Франції. Ми повинні готуватися до того, що у воєнний час французька комуністична партія залишить легальні дії та піде у підпілля. Ми розуміємо, що така робота потребує великих людських жертв. Одначе ми довіряємо нашим французьким товаришам. Головним завданням буде зламати і деморалізувати армію та поліцію. Якщо цю підготовчу працю буде виконано вправно, безпеку радянської Німеччини буде забезпечено. Це також забезпечить совєтизацію Франції.

Задля виконання цих планів є суттєвим продовження війни якомога довше, і будь-які зусилля мають бути прикладені як у Західній Європі так і на Балканах, для досягнення цієї мети. Наразі звернемо увагу до другої можливості, а саме, що Німеччина вийде переможцем. Дехто каже, що це поставить нас перед серйозною загрозою. Деяка правда в цьому є, але буде помилковим вірити, що така загроза настільки близька чи сильна, як вони гадають. Якщо Німеччина досягає перемоги у війні, вона вийде з неї у настільки виснаженому стані, що почати війну проти СРСР зможе щонайменш через десять років.

Головним завданням Німеччини тоді буде сторожувати над переможеними Францією та Англією з метою запобігти їхньому відновленню. З іншого боку переможна Німеччина матиме собі велику територію. Впродовж багатьох десятиліть Німеччина буде зайнята наведенням німецького порядку на них. Очевидно Німеччина буде надто зайнята для того, щоб рушити проти нас. Є ще один фактор, котрий сприяє нашій безпеці. У переможеній Франції французька комуністична партія буде дуже сильною. Комуністична революція відбудеться невідворотно. Ми розхитаємо слабкий порядок і прийдемо на допомогу Франції, зробивши її нашим союзником. Пізніше нації, які підпали під протекцію переможної Німеччини, теж стануть нашими союзниками. У нас буде велика арена для розвитку світової революції.

Товариши! Це є в інтересах СРСР, землі працівників, щоби війна полихнула поміж Райхом та капіталістичним англо-французьким блоком. Усе повинно бути зроблено, щоб ця війна продовжувалася якомога довше задля того, щоб обидва боки виснажилися. З цієї причини ми зобов’язані погодитися на пакт запропонований Німеччиною і скористатися ним так, що як тільки цю війну буде оголошено, вона триватиме максимальний час. Ми повинні підсилити нашу пропаганду у середині воюючих країн з метою бути напоготові, коли війна скінчиться.

[ред.] Основні етапи Другої світової війни

[ред.] Вересень 1939р.

• Німеччина вчинила напад на Польщу (1 вересня) – почалася Друга Світова війна.
• Великобританія та Франція оголосили війну Німеччині 3 вересня, але протягом семи місяців бойові дії на Західному фронті не велись, а саме війна набула назву «сидячої», «дивної». Активні бойові дії точились лише на морських комунікаціях.
• СРСР виголосив свій нейтралітет.
• США виголосили свій нейтралітет.
• 17 вересня за наказом радянського уряду Червону Армію було введено на землі Західної України та Західної Білорусії. Пізніше Західна Україні (1 листопада 1939р.) і Західна Білорусія (2 листопада 1939р.) увійшли до складу СРСР.

[ред.] Жовтень 1939р.

• Зламавши опір польської армії, німецькі війська окупували Польщу.

1. 17 вересня за наказом радянського уряду Червону Армію було введено на землі Західної України та Західної Білорусії. Пізніше Західна Україна (1 листопада 1939р.) і Західна Білорусія (2 листопада 1939р.) увійшли до складу СРСР.

[ред.] Листопад 1939р.

• Розпочалась радянсько-фінська війна. Великобританія і Франція сподівались, що вона призведе до війни СРСР з Німеччиною; ці розрахунки не виправдались.

[ред.] Березень 1940р.

• СРСР і Фінляндія підписали мирну угоду, згідно з якою кордон СРСР на Карельському перешийку, в районі Ленінграда і Мурманської залізниці було пересунуто в бік Фінляндії. За рахунок цього утворилась ділянка кордону СРСР з Норвегією в районі м. Петсамо (Печенга). Формально більшість історіографічних праць радянсько=фінську війну не включають до складу Другої Світової, а розглядають окремо.

[ред.] Квітень-Червень 1940р.

• Німеччина окупувала Норвегію, Данію, Бельгію, Люксембург, Нідерланди, північні та центральні райони Франції.
• Англійські і французькі війська у травні, в районі Дюнкерка, були притиснуті до моря німецькими військами і пізніше евакуйовані у Великобританію.
• Румунія погодилась на пропозицію СРСР щодо повернення захопленої у 1918р. Бессарабії і передачі СРСР Північної Буковини.
• У війну проти Великобританії вступила Італія.
• 11 червня Канада оголосила війну Італії.

[ред.] Серпень 1940р.

• Італія розпочала наступальні операції у Північно-Східній Африці та Європі – з Албанії у Грецію.
• Німеччина розпочала масоване бомбардування Великобританії («битва за Англію» – серпень 1940 – травень 1941р.), але примусити Великобританію капітулювати не змогла.
• СРСР ввів війська в країни Прибалтики; Литва, Латвія, Естонія увійшли до складу СРСР.

[ред.] Вересень 1940р.

• Німеччина, Японія, Італія уклали Берлінський пакт – союзний договір.
• США скасували закон про нейтралітет, почали надавати матеріальну допомогу Великобританії.

[ред.] Жовтень1940 – Квітень 1941р.

• Німеччина підготувала плацдарм для нападу на СРСР згідно з планом "Барбароса". З цією метою було окуповано Югославію, частину Греції; німецькі війська вступили до Румунії, Угорщини, Болгарії – країн, де затвердились фашистські диктатури.

[ред.] Червень 1941р.

• 22 червня 1941р. Німеччина вчинила напад на СРСР. Почалась Велика Вітчизняна Війна радянського народу проти фашистських загарбників.
• На боці Німеччини у війну проти СРСР вступили Італія, Угорщина, Румунія, Фінляндія та Іспанія.
• Німецькі війська, що отримали перемогу в прикордонних боях, розпочали швидке просування в глиб території СРСР, оточуючи і знищуючи чисельні з’єднання радянських військ.

[ред.] Липень – Серпень 1941р.

• Німецькі війська окупували західну частину території СРСР – Латвію, Литву, Білорусію, частину України і Молдавію.
• Розпочалась героїчна оборона великих міст СРСР: Ленінграда, Смоленська, Києва, Харкова, Одеси, Севастополя.
• СРСР і Великобританія уклали договір про спільні дії у війні проти Німеччини. Аналогічні договори були підписані з урядами Чехословаччини та польським емігрантським урядом. Ці договори започаткували утворення антифашистської коаліції.

[ред.] Серпень – Вересень 1941р.

• Продовжують точитися запеклі оборонні бої на території СРСР.
• У ході Смоленської битви (липень – вересень 1941р.) Червона Армія зупинила німецьку групу армії «Центр», що вела наступ на Москву. Було зупинено групу «Північ» – під Ленінградом, групу «Південь» під Києвом. За наказом Гітлера 21 серпня 2-а танкова група Гейнца Гудеріана була повернута з західного напрямку на Київ і замкнула оточення міста під Лохвицею.
• 19 вересня радянські війська залишили Київ, а у листопаді практично вся Україна була окупована німецькими військами.
• США та Великобританія підписали Атлантичну хартію (серпень), у вересні до неї приєднався СРСР. В Атлантичній хартії було визначені цілі війни та принципи повоєнного влаштування світу.

[ред.] Грудень 1941р.

• Радянські війська перейшли у контрнаступ під Москвою, що завершився перемогою.
• 7 грудня Японія раптовим нападом на американську військову базу Перл-Харбор (Гавайські острови) розв’язала війну проти США та Великобританії на Тихому океані і в Азії. Війну США навздогін за Японією оголосили Німеччина та Італія.
• Албанія оголосила війну США.

[ред.] Січень 1942р.

• 1 січня у Вашингтоні підписано Декларацію Об’єднаних Націй (Декларація 26 країн, в тому числі СРСР, США, Великобританія) про спільну боротьбу з Німеччиною до повної перемоги.

[ред.] Травень 1942р.

• Підписано договір СРСР та Великобританії про союз у війні з Німеччиною. Аналогічний договір СРСР та США підписали у червні.
• Радянська армія здійснила військовий наступ на Харків та спробу звільнення Криму. Обидві операції завершились провалом з великими втратами оточених радянських військ.

[ред.] Липень – Жовтень 1942р.

• Розпочалась Сталінградська битва – найбільша битва Другої світової війни.
• Германські війська під керівництвом генерала Паулюса прорвалися до Волги в місті Сталінград.
• Американський флот наніс поразку великим силам японського флоту. Японія перейшла до оборони (до цього часу Японія захопила величезні території у Тихому океані та в Азії – 3,8 млн. кв. км.).
• Англійські війська зупинили просування італійсько-німецьких з’єднань Африканського корпуса Ервіна Ромеля до Суецького каналу; це трапилось в битві на оборонному рубежі біля Ель-Аламейну.

[ред.] Жовтень – Листопад 1942р.

• Англійські війська вигнали італійсько-німецькі з’єднання з Єгипту.
• США та Великобританія здійснили висадку значних сил у Марокко та Алжирі (тоді - колонія Франції). У відповідь Німеччина та Італія зайняли не окуповану частину Франції.

[ред.] Листопад 1942р.

• 19 листопада розпочався контрнаступ радянських військ під Сталінградом, що завершився 2 лютого 1943р. повною перемогою Червоної Армії. Було знищено 32 дивізії, 3 бригади гітлерівської армії та сателітів Німеччини. Ця перемога створила умови для корінного перелому у ході всієї війни.
• В Югославії розпочалось звільнення від німецької окупації силами Національно-визвольної армії.
• Посилився рух опору у всіх країнах. Відновилися наступальні операції союзників у Північній Африці.

[ред.] Травень 1943р.

• Вся територія Північної Африки перейшла до рук союзників. Німецькі та італійські війська евакуйовано з Тунісу на Сицилію.

[ред.] Липень – Жовтень 1943р.

• 5 липня розпочалась Курська битва, що завершилась 23 серпня. Було знищено 30 німецько-фашистських дивізій, у тому числі 7 танкових.
• Продовжуючи наступ, Червона Армія визволила Донбас, Лівобережну Україну, форсувала Дніпро, розпочала визволення Білорусії та Правобережної України.
• 10 липня було завершено Сицилійську операцію "Ескімос", союзники захопили Сицилію і переправились на Апеннінський півострів. Режим Мусоліні було скинуто, новий уряд підписав акт капітуляції Італії (жовтень), але Німеччина окупувала північні, центральні і південні райони країни.

[ред.] Листопад – грудень 1943р.

• Продовжуваються воєнні дії на Атлантичному і Тихому океанах, союзники отримали стратегічну ініціативу. Німеччина та Японія поступово втрачають свої позиції.
• 28 листопада – 1 грудня 1943р. В столиці Ірану Тегерані відбулась конференція глав урядів трьох держав – СРСР, США і Великобританії. Було прийняте рішення про відкриття другого фронту у Західній Європі (травень 1944р.), про спільні дії у війні і про повоєнну співпрацю.

[ред.] Січень – Лютий 1944р.

• Внаслідок наступу Червоної Армії була знята 900-денна облога Ленінграду.
• Союзні збройні сили провели наступальні операції на Тихому океані, вторглися на Маршаллові острови, створили бази для подальших бойових дій проти Японії.

[ред.] Березень – Травень 1944р.

• Червона Армія визволила від німецьких окупантів землі Правобережної України, Крим, вийшла до Карпат, вступила на територію Румунії.
• Червона Армія здійснила грандіозний наступ у Білорусії (Білоруська операція 1944р.) і в Західній Україні. Радянські війська вийшли до кордонів Східної Прусії, вступили на землі Польщі, разом з польськими військами продовжили наступ.
• 6 червня розпочалась Нормандська десантна операція – в Європі було відкрито другий фронт. Союзники захопили плацдарм, взяли Бретань, розгромили 6 німецьких дивізій під Фалєзом.
• Японія провела наступ у Китаї, захопила комунікації, що зв’язували північну частину країни з південною.
• Червона Армія нанесла удар фінській армії на Карельському перешийку, практично вивевши Фінляндію з війни.
• Почалося визволення Прибалтики військами Червоної Армії.
• У ході Ясcько-Кишинівської операції Червоною Армією була знищена група німецьких армій «Південна Україна» і визволена Румунія.

[ред.] Серпень – вересень 1944р.

• В Румунії в наслідок збройного повстання було ліквідовано фашистський режим, Румунія оголосила війну Німеччині.
• У Болгарії після вступу військ Червоної Армії відбулося повстання, монархічний режим ліквідовано, Болгарія оголосила війну Німеччині.
• Розпочалось визволення Чехословаччини і Югославії.
• Союзники за підтримки французького Руху Опору зайняли усю північно-західну Францію. Переслідуючи німців союзники дійшли до лінії оборони гітлерівців – так званої «Лінії Зігфрида».
• Фінляндія підписала перемир’я з СРСР.

[ред.] Жовтень – Грудень 1944р.

• Розпочалось звільнення Угорщини.
• Німецькі війська здійснили контрнаступ у Арденах.
• Союзники зайняли Францію, Бельгію, частину Нідерландів, середню Італію, деякі райони західної Німеччини.

[ред.] Січень – Квітень 1945р.

• Зупинено наступ німецьких військ у Арденах.
• Червона Армія розпочала наступ на фронті від Балтики до Карпат.
• Проведено Східно-Прусську операцію, радянські війська визволили частину території Польщі, знищила угруповання німецьких військ між Віслою та Одером.
• Проведено Східно-Прусську операцію, радянські війська завдали поразки німецько-фашистським, зайняли Східну Пруссію і Північної Польщу та Балтійське узбережжя.
• Червона Армія вигнала німців з Угорщини, розпочала звільнення Австрії.
• Вдало проведена Східно-Померанська операція, радянським військам вдалося створити плацдарм для подальшого наступу на берлінському напрямку.
• У лютому 1945р. в Криму, поблизу Ялти, відбулась Ялтинська конференція, на якій було вирішено ряд важливих питань про участь СРСР у війні з Японією, про принципи політики щодо Німеччини і визволених європейських країн, про заснування Організації Об’єднаних Націй(ООН).
• 16 квітня розпочалась Берлінська операція.
• Союзники, що розвивали наступ на заході, досягли Ельби, вступили в Чехословаччину і Австрію; війська США та СРСР зустрілись біля Торгау (25 квітня).
• 30 квітня в ході боїв у Берліні було взято Рейхстаг. Гітлер покінчив з собою.

[ред.] Травень 1945р.

• 1 травня розпочалась масова капітуляція гарнізону Берліна, а потім частин Західного фронту. На Східному фронті німецькі війська за наказом голови уряду Німеччини адмірала Деніца продовжували бойові дії в Чехословаччині.
• Червона Армія завершила визволення Румунії, Польщі, Болгарії, Угорщини, східних районів Чехословаччини, Югославії.
• Союзники розгорнули наступ у північній Італії, німецькі війська змушені були капітулювати.
• 7 травня генерал Йодль від імені німецького командування підписав у ставці Дуайта Ейзенхауера в Реймсі умови беззастережної капітуляції. Радянський уряд висловив категоричний протест і висунув вимогу підписати акт беззастережної капітуляції Німеччини у Берліні при участі СРСР.
• 8 травня (опівночі) у передмісті Берліна Карлхорсті, зайнятому радянськими військами, представники німецького головнокомандування на чолі з генералом Кейтелем підписали акт про беззастережну капітуляцію збройних сил Німеччини; цей договір за дорученням радянського уряду підписав маршал Радянського Союзу Г. Жуков, а також представники США, Великобританії, Франції.

[ред.] 9 травня – 2 вересня 1945р

• Завершилось антифашистське повстання на чеських землях, допомогу повсталим надали частини Російської Визвольної Армії (РВА), а потім радянські танкові частини.
• День 9 травня став днем перемоги у Великій Вітчизняній війні.
• В липні розпочала роботу Потсдамська конференція глав урядів СРСР, США, Великобританії. На ній прийняте рішення про демілітаризацію, денацифікацію, демократичне перевлаштування Німеччини, вступ СРСР у війну проти Японії та інші питання.
• Від імені глав урядів Великобританії, США, Китаю була виголошена Потсдамська декларація 1945р., яка вимагала капітуляції Японії. Японський уряд відхилив цю вимогу.
• 2 серпня Потсдамська конференція завершила свою роботу.
• 6 і 9 серпня США скинули атомні бомби на японські міста Хіросіму та Нагасакі (загинуло та скалічено 250 тис. чоловік).
• 9 серпня у війну проти Японії вступив СРСР.
• Японська армія (Квантунська) була зосереджена у Маньчжурії, Кореї, на Сахаліні, Курильських островах.
• Радянські війська (Забайкальський, 1-й, 2-й Далекосхідні фронти) та монгольські з’єднання розгромили Квантунську армію протягом двох тижнів.
• 2 вересня японський уряд підписав акт про беззастережну капітуляцію.

Друга світова війна скінчилась.

Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.