Сахалін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Сахалін (яп. 択捉 — еторофу) — о. б. сх. берегів Азії, на Далекому Сх. російської Федерації; омивається Охотським і Японським морями; 76 400 км2. Разом з Курільськими островами складає Сахалінську обл. (87 100 км2). С. — перев. гористий, клімат — помірковано холодний, мусоновий (температура липня: 12-15° Ц., січня: — 10-20° Ц., 400-750 мм атмосферичних опадів), 60% площі займають ліси. 1855-75 С. частково належав росіянам, частково — японцям; пізніше лише Рос. Імперії, з пол. 19 в. — місце заслань і каторги; з 1905 півд. частина відійшла до Японії; з 1945 увесь С. належить СРСР і відтоді інтенсивно колонізований: 1926 — 11 000 меш. (лише на півн. С.), 1959 (разом з дуже рідко заселеними Курильськими О.), 649 000, 1970 — 615 000 (у тому ч. 78% у м.); гол. центр — Южно-Сахалінськ. За переписом 1970 українці становили 38 000 (6,3% всього населення), серед яких 11 100 подало укр. мову як свою рідну, а крім того, 6 900 нею вільно володіло. Основні галузі промисловості: рибна, нафтова, газова, вугільна, целюльозно-папєрова.

Сахалін, (японск. Karafuto) острів у Тихому океані до півночі від Японії, що з 1947 разом з Курильськими островами належить Росії, столиця Южно-Сахалінськ (японск., Toyohara), площа 74 тис. кв. км; населення 650 тис. (1981), включаючи аборигенів айнів і гіляків. По острову проходить два паралельні хребти, що піднімаються до 1525 м і мають довжину 650 км. Економіка заснована на молочному тваринництві і вирощуванні бобових, ячменю, вівса і цукрового буряка. На півдні, де трохи тепліше, також вирощують пшеницю, рис, ловлять рибу, є нафторозробки і добувається вугілля. Острів був заселений росіянами і японцями в 17 столітті. У 1875 південна частина була передана Японією Росії, але Японія повернула її в 1905, передавши знову в 1945. Має ракетну базу.