Євпраксія Всеволодівна
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Євпраксія Всеволодівна (1071-9.5.1109) - київська князівна, дочка великого князя київського Всеволода Ярославича, сестра Володимира Мономаха, німецька імператриця.
В юному віці вийшла заміж за маркграфа Пн. Саксонії, але незабаром овдовіла. В 1088 була повінчана з німецьким імператором Генріхом IV під іменем Адельгейди. Завдяки цьому шлюбу Генріх IV намагався отримати підтримку київського князя у боротьбі проти саксонських володарів та сприяти об'єднанню православної і католицької церков. В кін. 1093 Євпраксія Всеволодівна не витримавши брутального поводження з нею зі сторони чоловіка, була змушена покинути Німеччину і відбула до Каносси (Пн. Італія). Церковні собори у Константі П'яченці (1095), на яких виступала Євпраксія Всеволодівна, засудили поведінку Генріха IV. В 1097 виїхала до Угорщини, а звідти в Україну. В 1106 постриглася в черниці. Похована у соборі Успення Богородиці у Києві.
Євпраксія — донька кн. Всеволода Ярославича (1077—1093), найвизначнішого сина Ярослава Мудрого, що намагався втримувати єдність київської держави і утримував зв'язки з Візантією та Зах. Європою, говорив п'ятьма мовами. Вона вийшла заміж вперше за маркґрафа Саксонського; повдовівши в 1089 році, вийшла заміж вдруге за німецького імператора Генріха IV, але не маючи щастя в подружжі, втекла в 1094 р. до славнозвісної маркграфині Матильди Тосканської і, за її посередництвом, вдалася до папи Климента III, який передав її справу з Генріхом IV на розгляд собору в Констанці, і потім у П'яченці (1095 р.): Генріха тоді було виклято, а Євпраксія повернулася до Києва, де 1109 р. померла, її життя — найяскравіший приклад тих живих зв'язків, які княжа Україна посідала з володарськими дворами Західньої Європи.
