Токіо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Префектура Токіо 東京都
Основні дані
Країна:	Японія
Острів:	Хонсю
Населення:	12,678,395人 （2006.6.1.）
Площа:	2,187.08 км²
Густота населення:	5655 осіб/км²
Центр префектури:	столиця Токіо
Повіти (郡):	1
Муніципалітети:
Міста (市):	1
Влада префектури
Адреса:	〒163-8001 東京都 新宿区西新宿2丁目8番1号
Веб-сторінка:	www.metro.tokyo.jp
Префект:	Ісіхара Таро
Символи префектури
Квітка:	квітка сакури Сомей Йосіно (Prunus yedoensis)
Дерево:	дерево ґінґко (Ginkgo biloba)
Тварина:	чорноголова чайка (Larus ridibundus)

Tокіо (яп. 東京 — токьо, "східна столиця") - столиця і одна з 47 префектур Японії. Складається з 23 спеціальних районів (яп. 区 - ку), які відповідають за розмірами містам. Токіо є місцем розташування Імператорського палацу, Парламенту і уряду країни. Населення складає понад 12 млн. чоловік. Це 10% мешканців Японії. Столиця є найбільшим у світі меґаполісом з найвищою густою населення. Стародавня назва міста — Едо (江戸)

Зміст 1 Адміністратиний поділ 2 Історія 3 Географія 3.1 23 спеціальних райони 3.2 Міста 4 Фото 5 Посилання

[ред.] Адміністратиний поділ

Офіційно столиця Токіо є не містом, а окремою адміністративною одиницею то (都), яку зазвичай перекладають як префектура. Її територія, окрім частини острова Хонсю, включає кілька дрібних островів на півдні, а також малі архіпелаги Ідзу та Оґасавара. Столична префектура Токіо складається з 62- ти менших адміністративних одиниць — міст і мітечок. Коли говорять про "місто Токіо", мають на увазі 23 спеціальних райони, які з 1889 по 1943 були окремими мітсами, а нині об єднані у величезний токійський мегаполіс. Кожний спеціальний район має свого голову і районнну раду . Столичний уряд очолює мер, що всенародно обирається. Штаб-квартира уряду знаходиться в районі Сіндзюку, який є муніципальним центром округу. У Токіо також розмішується державний уряд, Парламент та резиденція імпреатора.

[ред.] Історія

Район Токіо був заселений людьми з часів Палеоліту. Однак активну роль в історії місто стало грати порівняно недавно. У 12 столітті місцевий воїн Таро Сіґенада збудував форт і поселення. Останнє отримало ім'я Едо (江戸, "вхід у затоку") через доступ до моря. У 1457 році Ота Докан, правитель регіону Канто, побудував в Едо замок. У 1590 році їм заволодів Токуґава Ієясу, засновник третього, і останього сьогунату. Едо був столицею сьогунату, в той час як імперською столицею країни залишалось Кіото. Місто швидко росло і до 18 століття стало одним з найбільших урбаністичних центрів світу.

У результаті реставрації Мейдзі (1868) сьогунат було ліквідовано. У 1868 вересні імператор Мацухіто переніс до Токіо свою резиденцію. Місто стало формальною столицею Японії. Оскільки офіційного указу про перенесенняя столиці небуло, це породило дебати, які тривають і досі, з приоду того, чи залишилось місто Кіото столицею. У другій половині 19 століття у Токіо бурхливо розвивалася промисловість і суднобудування. У 1872 році була побудована залізниця Токіо—Йокогама, а у 1877 — Кобе—Осака—Токіо.

1 вересня 1923 року в Токіо й околицях відбувся сильний землетрус (7—9 балів за шкалою Ріхтера). Майже половина міста була зруйнована пожежами. 90,000 осіб загинуло. Хоча план реконструкції виявився дуже дорогим, місто стало частково відновлюватися.

Токіо знову серйозно постраждало під час Другої світової війни. Місто піддавалося масованим бомбардуванням американців. Тільки під час одного рейду загинуло більше 100,000 жителів. Безліч дерев'яних будівель згоріла. Постраждав також Імператорський палац. Після війни Токіо був окупований військами США. В часи Корейської війни він став великим військовим центром. Тут знаходилися кілька американських військових баз (Йокота й інші).

У другій половині 20 століття економіка країни стала стрімко відроджуватися (японське "Економічне чудо"), і у 1966 році вона посіла місце другої найбільшої економіки світу . У 1964 році під час літніх Олімпійських ігор, Токіо вигідно показало себе на міжнародній арені. З 70-х років місто захлиснула хвиля робочої сили із сільських районів, що спричинило подальший розвиток міста. Наприкінці 80-х років Токіо стало одним із міст світу, які розвивалися найбільш динамічно.

20 березня 1995 року в токійському метро відбулася газова атака з використання зарину. Теракт бу проведений релігійною сектою Аум Сінрікьо. У результаті постраждало понад 5 000 осіб, 11 з них загинуло.

[ред.] Географія

Столична префектура Токіо розташована в регіоні Канто на Північному заході Токійської затоки. На сході Токіо граничить із префектурою Тіба, на заході — із префектурою Яманасі, на півдні — із префектурою Канаґава та на півночі — із префектурою Сайтама. Токіо належать острови в Тихому океані, які розташовані від Хонсю прямо на південь. Ближче всього перебувають острови Ідзу. Архіпелаг Осагавара віддалений на тисячу кілометрів.

Токіо пережив кілька сильних землетрусів — в 1703, 1782, 1812, 1855 і 1923 роках. Під час землетрусу 1923 року силою 8,3 бала загинуло 142,000 людини. Малі землетруси — силою в 1—2 бала — трапляються ледве не щотижня.

Найвища гора Токіо, Кумоторі, має висоту 2017 м; серед інших гір найвищими є Такасу (1737 м), Одаке (1266 м) і Мітаке (929 м). Найбільше озеро — озеро Окутама на річці Тама поруч префектурою Яманасі.

[ред.] 23 спеціальних райони

Кожний спеціальний район ку (区) є самостійним муніципальним утворення із власним головою і районою радою. За статусом спеціальні райони прирівняні до звичайних міст. Різниця полягає тому, що деякі їхні управлінські функції виконує столична мерія префектури Токіо.

Адаті Аракава Бункьо Тійода Тюо Едоґава Итабасі Кацусіка Кіта Кото Меґуро Мінато

Накано Неріма Ота Сетаґая Сібуя Сінаґава Сіндзюку Суґінамі Суміда Тосіма Тайто

[ред.] Міста

На захід від спеціальних районів розташовані міста сі (市). Здебільшого вони служать спальними районами для людей, які працюють у центрі Токіо. Однак ряд міст мають свою комерційну і промислову база. Разом ці міста часто називаються "Західним Токіо".

Акіруно Акісіма Інагі Кійосе Кодаїра Коґанеї Кокубундзі Комае Кунітаті Матіда Мітака Мусасімураяма Мусасіно

Нісітокьо Оме Фусса Футю Тама Татікава Тьофу Хамура Хатіодзі Хіґасікуруме Хіґасімураяма Хіґасіямато Хіно

[ред.] Фото

[ред.] Посилання

• Офіційна веб-сторінка Токійської мерії
• Фестивалі в Токіо The Japan Times
• Інтерактивна карта Токіо
• Токійський щоденник
• Токійське метро
• Минуле і сьогодення Токіо

Префектури Японії

Аїті  · Акіта · Аоморі · Вакаяма · Ґіфу · Ґунма · Ехіме · Ібаракі · Івате · Ісікава · Каґава · Каґосіма · Канаґава · Кіото · Коті · Кумамото · Міє · Міяґі · Міядзакі · Наґано · Наґасакі · Нара · Ніїґата · Оїта · Окаяма · Окінава · Осака · Саґа · Саїтама · Сіґа · Сідзуока · Сімане · Тіба · Токіо · Токусіма · Тотіґі · Тотторі · Тояма · Фукуї · Фукуока · Фукусіма · Хіросіма · Хоккайдо · Хьоґо · Ямаґата · Ямаґуті · Яманасі ·