Хлор

**Періодична система елементів**
H																	He
Li	Be											B	C	N	O	F	Ne
Na	Mg											Al	Si	P	S	Cl	Ar
K	Ca	Sc	Ti	V	Cr	Mn	Fe	Co	Ni	Cu	Zn	Ga	Ge	As	Se	Br	Kr
Rb	Sr	Y	Zr	Nb	Mo	Tc	Ru	Rh	Pd	Ag	Cd	In	Sn	Sb	Te	I	Xe
Cs	Ba	*	Hf	Ta	W	Re	Os	Ir	Pt	Au	Hg	Tl	Pb	Bi	Po	At	Rn
Fr	Ra	**	Rf	Db	Sg	Bh	Hs	Mt	Ds	Rg	Uub	Uut	Uuq	Uup	Uuh	Uus	Uuo

	*	La	Ce	Pr	Nd	Pm	Sm	Eu	Gd	Tb	Dy	Ho	Er	Tm	Yb	Lu
	**	Ac	Th	Pa	U	Np	Pu	Am	Cm	Bk	Cf	Es	Fm	Md	No	Lr

Зміст

1 Походження назви
2 Поширення в природі
3 Фізичні властивості
4 Хімічні властивості
5 Одержання
6 Застосування
7 Дивись також
8 Джерела

[ред.] Походження назви

Від грецького хлорос (грец. χλωρός) — «зелений».

[ред.] Поширення в природі

Хлор досить поширений елемент. На нього припадає 0,04% маси земної кори. У вільному стані в природі він не зустрічається, оскільки в хімічному відношенні хлор дуже активний. Найбільш поширеною природною сполукою хлору є хлорид натрію NaCl, величезні кількості якого розчинені у воді морів, океанів і деяких озер. У багатьох місцях хлорид натрію у вигляді мінералу галіту, або кам'яної солі, утворює потужні поклади. Багаті поклади дуже чистої кам'яної солі розташовані в районах м. Соль-Ілецька на південному Уралі і м. Артемівська на Донбасі.

Крім того, дуже поширеними сполуками хлору є хлорид калію KCl і хлорид магнію MgCl₂. Хлорид калію і хлорид натрію утворюють мінерал сільвініт KCl • NaCl, потужні родовища якого розташовані в Україні (міста Калуш і Стебник), а хлорид калію і хлорид магнію утворюють мінерал карналіт КСl • MgCl₂ • 6H₂O, великі поклади якого є на Уралі (м. Солікамськ).

[ред.] Фізичні властивості

Хлор — важкий газ жовтувато-зеленого кольору з різким, задушливим запахом. При вдиханні дуже подразнює слизову оболонку і викликає гострий кашель, а у великих кількостях — навіть смерть. Під тиском близько 6 атмосфер хлор вже при звичайній температурі скраплюється у жовту важку рідину, яка під нормальним тиском кипить при -34°С, а при -102,4°С замерзає в жовтувату кристалічну масу. Скраплений хлор зберігають і транспортують у стальних балонах.

У воді хлор розчиняється добре. В одному об'ємі води при звичайній температурі розчиняється понад два об'єми хлору. Розчин хлору в воді називають хлорною водою.

[ред.] Хімічні властивості

Хлор належить до головної підгрупи сьомої групи періодичної системи елементів Д. І. Менделєєва. Маючи в зовнішньому електронному шарі сім електронів,, його атоми легко віднімають валентні електрони від атомів інших елементів і перетворюються в негативно одновалентні іони С1^-. Цим самим проявляються його різко виражені окисні властивості. За своїми окисними властивостями хлор поступається лише перед фтором і приблизно рівноцінний кисню. Завдяки великому спорідненню його атомів до електрона, хлор безпосередньо сполучається з усіма металами і більшістю неметалів. Причому з багатьма металами він реагує дуже енергійно з виділенням тепла і світла. Наприклад, якщо в наповнений хлором циліндр внести розтертий в порошок стибій. хлор спалахує і згоряє, утворюючи густий білий дим трихлориду стибію (сурми) SbCl₃:

2Sb + 3Cl₂=2SbCl₃

Попередньо нагріті кальцій, залізо, мідь і інші метали теж енергійно згоряють в атмосфері хлору, утворюючи відповідні хлориди. Наприклад:

Cu + Cl₂ = CuCl₂

Запалений на повітрі червоний фосфор продовжує енергійно горіти в атмосфері хлору:

2Р + 3Cl₂ = 2РCl₃

З воднем хлор теж реагує. Але при звичайній температурі реакція йде дуже повільно, а при нагріванні і під впливом сонячного світла — досить швидко і навіть з вибухом:

Cl₂+Н₂=2НCl

При високій температурі хлор може віднімати водень від різних органічних сполук. Запалена свічка продовжує горіти в атмосфері хлору, виділяючи багато копоті, бо з хлором сполучається тільки водень, що входить до складу речовини свічки, а вуглець виділяється у вигляді копоті.

[ред.] Одержання

У лабораторних умовах хлор звичайно одержують взаємодією хлоридної кислоти HCl з двоокисом марганцю MnO₂:

2HCl + MnO₂ + 2HCl = MnCl₂ + Cl₂ ↑ + 2H₂O

$\begin{matrix} Mn^{4+} + 2e = Mn^{2+} \\ \\ Cl^- - e = Cl^- \end{matrix} \Bigg|$ $\begin{matrix} \\ 2 \\ . \end{matrix} \Bigg|$ $\begin{matrix} 1 \\ \\ 2 \end{matrix}$

У техніці хлор одержують електролізом водного розчину хлориду натрію NaCl. Хлорид натрію у водному розчині дисоціює на іони натрію і хлору:

$NaCl \;\overrightarrow{\leftarrow} Na^+ + Cl^-$

Молекули води також частково дисоціюють:

$H_2O \;\overrightarrow{\leftarrow} H^+ + OH^-$

Таким чином, до катоду притягуються катіони натрію і катіони водню, а до аноду — аніони хлору і аніони гідроксилу. Катіони водню відновлюються легше, ніж катіони натрію, а аніони хлору окиснюються легше, ніж аніони гідроксилу. Тому на катоді виділяється водень, а аноді — хлор. Електродні реакції можна позначити такими рівняннями:

Катод: 2Н⁺ + 2е = Н₂ ↑
Анод: 2Cl^- — 2е = Cl₂ ↑

Катіони натрію і аніони гідроксилу весь час нагромаджуються в розчині і утворюють гідроксид натрію NaOH.

[ред.] Застосування

У техніці хлор застосовується дуже широко. Значні кількості його використовують для виробництва хлоридної кислоти HCl, хлорного вапна Ca(OCl)Cl і для знезараження (хлорування) питної води. В металургії хлор застосовують для хлорування руд для одержання цілого ряду кольорових і рідкісних металів — титану, ніобію, танталу і інших — у вигляді їх хлоридів, з яких потім електролізом добувають чисті метали. Багато хлору споживає хімічна промисловість для одержання різних хлор-органічних сполук, які використовують для боротьби з шкідниками і бур'янами в сільському господарстві, а також для виготовлення різних барвників, синтетичного каучуку, пластмас тощо.

[ред.] Дивись також

[ред.] Джерела

Ф. А. Деркач "Хімія" Л. 1968

Отримано від "http://uk.wikipedia.org../../../%D1%85/%D0%BB/%D0%BE/%D0%A5%D0%BB%D0%BE%D1%80.html"

Категорія: Хімічні елементи

Хлор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Зміст

[ред.] Походження назви

[ред.] Поширення в природі

[ред.] Фізичні властивості

[ред.] Хімічні властивості

[ред.] Одержання

[ред.] Застосування

[ред.] Дивись також

[ред.] Джерела

Views

Навігація

Пошук

Іншими мовами