Поштовий індекс
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Поштовий індекс - набір символів, що додається до поштової адреси для полегшення сортування та доставки пошти. Вперше поштові індекси з'явились в Західній Німеччині на початку 1960-х років.
Зараз поштові індекси використовуються в більшості країн світу. Поштові індекси на час написання статті не використовувалися в наступних країнах: Афганістан, Беліз, Колумбія, Східний Тімор (до 1999 року використовувалась система поштової індексації Індонезії), Гонконг, Ірак (система поштових кодів розробляється), Макао, Намібія (до 1992 року використовувалась система поштової індексації ПАР), Перу (за виключенням міст Ліма та Кальяо; планується поширення поштової кодифікації на решту території), Ірландія (за виключенням Дубліна; кодифікація для решти території розробляється), Панама.
В якості символів поштового коду зазвичай використовуються цифри, але в деяких країнах (Аргентина, Андорра, Бермудські острови, Бруней, Канада, Монако, Ямайка, Мальта, Нідерланди, Великобританія, Свазіленд, Венесуела, Латвія, Сальвадор, Куба) в якості поштових індексів використовуються комбінації цифр та літер; подекуди літери позначають загальний дволітеровий код країни.
За правилами різних країн поштовий індекс може бути розташованим як перед, так і після (як в Україні) назви населеного пункту в адресі.
Ряд країн можуть мати спільну систему поштової індексації. Наприклад, система індексації Швейцарії поширюється на Ліхтенштейн, Італії - на Сан-Марино та Ватикан, Франції - на Монако, США - на Пуерто-Ріко, Маршалові острови, Федеральні Штати Мікронезії та Палау, і т.ін.
Дивись також: Поштова індексація України
