Переяслав-Хмельницький район
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| район | |||
|---|---|---|---|
|
|
|||
| Основні дані | |||
| Країна: | Україна | ||
| Область/АРК: | |||
| Утворений: | |||
| Населення: | |||
| Площа: | км² | ||
| Густота населення : | осіб/км² | ||
| Телефонний код: | 380- | ||
| Поштові індекси: | |||
| Населені пункти та ради | |||
| Районний центр: | |||
| Міські ради: | |||
| Селищні ради: | |||
| Сільські ради: | |||
| Міста: | |||
| Смт: | |||
| Села: | |||
| Селища: | |||
| Районна влада | |||
Районний центр: Переяслав-Хмельницький
Зміст |
[ред.] Історія
Переяславська земля – складова частина Київщини – здавна була адміністративним центром певної округи, розміри і межі якої не раз змінювалися. За епохи Київської Русі це було Переяславське князівство, що охоплювало всю лівобережну частину Середньої Наддніпрянщини і землі на північний схід, у ХVІІ-ХVІІІ ст. - Переяславський полк. Із ліквідацією автономії України наприкінці ХVІІІ ст. Переяслав став повітовим центром Полтавської губернії.
З 1921 року Переяславський повіт входить до Київської губернії, а після утворення 27.02.1932 року Київської області Переяславський район ввійшов до її складу. В 1943 році Переяславський район переіменовано в Переяслав-Хмельницький.
З 1962 по 1965 рік до складу Переяслав-Хмельницького району входили сільські ради Баришівського району, селище Березань та три сільські ради Березанського району.
Сучасна територія Переяславщини зберігає пам’ятки трипільської, зарубинецької та черняхівської культури, багато цих пам’яток відкрито по обох берегах Дніпра, а також уздовж річок Трубежа і Супою.
Населення Переяславщини брало активну участь в селянсько-козацьких повстаннях проти польсько-шляхетсього панування на Україні під проводом С.Наливайка, Ф.Трясила, Павлюка, Остряниці, у визвольній війні 1648-1654 рр. на чолі з Богданом Хмельницьким. В Переяславському колегіумі викладав Сковорода.
[ред.] Георгафічне положення
Переяслав-Хмельницький район розміщений у фізико-географічній зоні Центрального лісостепу, тобто у південній частині Київської області. Територія району становить 1456 кв.км., або 5,2 % від території області. Межує на півночі та сході із Бориспільським, Баришівським та Яготинським районами Київської області, на півдні – з Драбівським та Золотоніським районами Черкаської області. Західна межа району проходить вздовж Канівського водосховища, площа якого в межах району становить 20706,3 га. На території району протікає 6 річок довжиною більше 10 км. Найбільші - Дніпро – довжиною 30 км, Трубіж – 50 км, Альта – 34 км, Броварка – 33 км, Карань – 26 км (в межах Переяслав-Хмельницького району).
Площа с/г угідь (по всіх товаровиробниках, включаючи підсобні господарства), складає – 95628,2 га, із них ріллі – 80375,4 га.
В районі нараховується 51 сільський населений пункт, діє 31 сільська рада.
[ред.] Персоналії
[ред.] Населені пункти
- Велика Каратуль
- Виповзки
- Вовчків
- Вінинці
- Гайшин
- Гланишів
- Горбані
- Дем'янці
- Дениси
- Дівички
- Єрківці
- Жовтневе
- Ковалин
- Козлів
- Лецьки
- Мазинки
- Мала Каратуль
- Переяслав-Хмельницький
- Переяславське
- Пологи-Вергуни
- Пологи-Чобітки
- Пологи-Яненки
- Положаї
- Помоклі
- Пристроми
- Світанок
- Сомкова Долина
- Соснова
- Стовп'яги
- Строкова
- Ташань
- Улянівка
- Харківці
- Хоцьки
- Циблі
- Шевченкове
[ред.] Дивись також
 |
|||
|---|---|---|---|
| Райони | Баришівський • Білоцерківський • Богуславський • Бориспільський • Бородянський • Броварський • Васильківський • Вишгородський • Володарський • Згурівський • Іванківський • Кагарлицький • Києво-Святошинський • Макарівський • Миронівський • Обухівський • Переяслав-Хмельницький • Поліський • Рокитнянський • Сквирський • Ставищенський • Таращанський • Тетіївський • Фастівський • Яготинський | ||
| Міста обласного значення | Березань • Біла Церква • Бориспіль • Бровари • Васильків • Ірпінь • Переяслав-Хмельницький • Прип'ять • Ржищів • Славутич • Фастів | ||
