Межигірський монастир
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Межигірський СПÁСО-ПРЕОБРАЖÉНСЬКИЙ монастир – православний монастир.
Заснований 988 р. недалеко від Києва біля Вишгорода (нині місто Києво-Святошинського р-ну Київської обл.). У 11-12 ст. дістав земельні маєтності від давньоруських князів. У 1240 р. М.С.-П.М. був зруйнований монголо-татарами. Відбудова монастиря почалася з 20-х рр. 16 ст., коли великі литовські князі та польські королі, щоб привернути на свою сторону православне духовенство, надавали йому привілеї та земельні володіння. В 1609 р. монастир дістав право ставропігії (церковної автономії). У 1-й пол. 17 ст. М.С.-П.М. був одним з осередків антиуніатської боротьби на Україні, зокрема, коли ним 1616 р. керував І.Копинський. Земельні маєтності монастиря зросли після 1654 р. за рахунок дарунків від українських гетьманів та московських царів. Після зруйнування у 60-х рр. 17 ст. польсько-шляхетським військом Трахтемирівського монастиря М.С.-П.М. став шпиталем для старих запорожців. На їхнє утримання Запорізька Січ передала у власність монастиреві земельні володіння та щорічно виплачувала значні грошові кошти. У 18 ст. М.С.-П.М. своїм багатством поступався тільки перед Києво-Печерською Лаврою. В 1786 р. монастир було закрито. В 1798 р. у приміщенні колишнього монастиря було засновано Межигірську фаянсову фабрику. В 1886 р. М.С.-П.М. було знову відкрито і 1894 р. перетворено на жіночий монастир. У 30-х рр. 20 ст. монастирські будівлі було розібрано. За переказами, в М.С.-П.М. поховано С.П.Палія та Самуся.
[ред.] Джерела
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.-Луцьк: Вежа, 2000.
- Рад. енциклопедія історії України.- К., 1971.- т.3.
