Лев Юрійович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
ЛЕВ ЮРІЙОВИЧ (Лев ІІ; р.н. невід. - п. не пізніше червня 1323 р.) – галицький князь. Після смерті свого батька Юрія Львовича (1308 р., за ін. даними – 1315 р.) правив у Галицько-Волинському князівстві разом зі старшим братом Андрієм Юрійовичем. Згодом одержав галицький уділ. Намагаючись ослабити залежність Волинсько-Галицького князівства від Золотої Орди, Лев Юрійович та його брат підтримували союзні взаємини з Тевтонським орденом і Польщею. В 1323 під час одного з військових походів (на думку одних дослідників-проти литовських військ, ін. - монголо-татар) Лев Юрійович і Андрій Юрійович загинули. Після їх смерті припинила існування династія Романовичів. Боярство запросило на Волинсько-Галицький престол мазовецького князя Юрія ІІ Болеслава Тройденовича, сина сестри Лева і Андрія Юрійовичів – Марії.
[ред.] ДЖЕРЕЛА
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.- Луцьк: Вежа, 2000.
- Довідник з історії України.За ред. І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993.