Алгоритми сортування
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Алгоритм сортування — це алгоритм, що розв'язує задачу сортування, тобто здійснює впорядкування лінійного списку (масиву) елементів.
Зміст |
[ред.] Постановка задачі
Вхід алгоритму: послідовність з n чисел
Вихід алгоритму: перестановка вхідної послідовності таким чином, що ( — перестановка послідовності чисел 1...n).
Вхідна послідовність найчастіше представляється у вигляді n-елементного масиву, хоча може мати й інше представлення, наприклад, у вигляді зв'язного списку.
Приклад
- Вхідна послідовність: (5, 6 ,1 ,8 ,5 ,7, 4)
- Вихідна послідовність: (1, 4, 5, 5, 6, 7, 8)
[ред.] Структури даних
На практиці елементи, що впорядковуються, рідко бувають просто числами. Набагато частіше, кожен такий елемент є записом (англ. record). В кожному записі є ключ (англ. key), по якому власне і здійснюється впорядкування, в той же час є й інша супутня інформація. Алгоритм сортування на практиці має бути реалізован так, щоб разом з ключами переміщати і супутню інформацію. Якщо кожен запис містить супутню інформацію великого об'єму, то з метою звести до мінімуму переписування великих об'ємів інформації, впорядкування відбувається не у самому масиві елементів, а в масиві вказівників на елементи.
Сам метод сортування не залежить від того, чи впорядковуються тільки числа, чи також і супутня інформація, тому при описі алгоритмів для простоти припускають, що елементи є числами.
[ред.] Характеристики алгоритмів
Для алгоритму сортування (як і для будь-якого іншого сучасного алгоритму) основними характеристиками є: час необхідний на впорядкування n-елементного масиву і додаткова пам'ять необхідна для впорядкування. Крім цих двох характеристик, сортування буває стабільним чи нестабільним, з використанням додаткової інформації про елементи, чи без використання.
Для значної кількості алгоритмів середній і найгірший час впорядкування n-елементного масиву є , це пов'язано з тим, що в них передбачені перестановки елементів, що стоять поряд (різниця між індексами елементів не перевищує деякого заданого числа). Такі алгоритми зазвичай є стабільними, хоча і не ефективними для великих масивів.
Інший клас алгоритмів здійснює впорядкування за час . В цих алгоритмах використовується можливість обміну елементів, що знаходяться на будь-якій відстані один від одного.
[ред.] Теорема про найкращий час сортування
Якщо алгоритм сортування в своїй роботі спирається тільки на операції порівняння двох об'єктів (≤) і не враховує жодної додаткової інформації про елементи, то він не може впорядкувати масив елементів швидше ніж за в найгіршому випадку.
[ред.] Доведення
На кожному кроці алгоритм проводить одне порівняння, результатом якого є один з двох варіантів:
В залежності від результату порівняння алгоритм буде робити подальші дії. Значить всю роботу алгоритму можна представити у вигляді бінарного дерева в листах якого лежать можливі перестановки вхідного масиву.
Отже, дерево має n! листів, значить висота дерева є log(n!). Час роботи в найгіршому випадку пропорційний висоті дерева:
Ці швидкі алгоритми використовуються в реальних задачах. Проте більшість з них нестабільні. Стабільні алгоритми, що працюють за час потребують додаткової пам'яті.
Відомий стабільний алгоритм сортування, що не вимагає додаткової пам'яті працює за час
Ще один клас алгоритмів використовує в своїй роботі деяку додаткову інформацію про елементи, що впорятковуються (наприклад, те що вони є різними числами в деякому діапазоні). Завдяки цьому, вони працюють за час .
[ред.] Відомі алгоритми сортування
За час
За час
За час з використанням додаткової інформації про елементи
За час
[ред.] Походження терміну
Термін сортування (англ. sorting) означає розділення елементів по певним ознакам (сортам) і не дуже точно описує поставлену задачу. Більш точним була б назва впорядкування (англ. ordering), але через перевантаженість слова „порядок“ (англ. order) різними значеннями, в цій задачі ним не користуються.