Синиця довгохвоста
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Синиця довгохвоста (Aegithalos caudatus) |
||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Planctomyces brasiliensis |
||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
|
Сини́ця вуса́та лат. Aegithalos caudatus- Птах менший за горобця, з довшим за тіло хвостом. Спина чорна, боки й надхвістя рожевувато-білі. Низ білий, з рожевим відтінком. Голова біла. Крила темно-бурі, з білою смугою. Хвіст чорний, з боків облямований білим. Поширена по всій Україні, але в степовій зоні зустрічається тільки під час осінньо-зимових мандрівок. Тримається верховіття дерев, підвішуючись до найтонших гілочок. Гніздо мостить на дереві у розгалуженні гілок. Воно сплетене у вигляді витягнутої кулі з діркою-входом у верхній частині, замасковане вплетеними в нього шматочками лишайників, моху, травинками. Усередині гніздо вимощує пір'ям. Кладка з 8—14 білих з рожевими цяточками яєць, наприкінці квітня — на початку травня. Через два тижні вилуплюються пташенята, які через два тижні можуть літати.
- Шкільний визначник хребетних тварин