Горьківський автомобільний завод
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
 |
|
| Вид: | Автомобільний завод |
|---|---|
| Засноване: | 1 січня 1932 |
| Розташоване: | Нижній Новгород |
| Галузь: | автомобілебудування |
| Продукція/послуги: | легкові та вантажні автомобілі |
| Вебсайт: | http://www.gaz.ru |
"ГАЗ", "Горьківський автомобільний завод" (в період 1935-1957 рр. — ЗіМ (Завод ім.Молотова)) (GAZ), російська фірма по виробництву легкових автомобілів марок «Волга», «Чайка», а також вантажівок. Штаб-квартира знаходиться в Нижньому Новгороді (до 1991 називався Горький).
ГАЗ — одне з найбільших російських (до розпаду СРСР — радянських) підприємств автомобільної промисловості. Емблема заводу, прийнята в 1950 році, повторює частину стародавнього герба Нижнього Новгорода з гарцюючим оленем. Деталі емблеми з роками варіювалися.
Зміст |
[ред.] Історія
[ред.] Початок
Історія відкритого акціонерного товариства "ГАЗ" (раніше "Горьковський автомобільний завод") бере свій початок в 1929 р. 4 березня 1929 р. ухвалено рішення ВРНГ СРСР і підписаний наказ про будівництво автомобільного заводу.
6 квітня 1929 р. затверджено рішення про вибір району будівництва майбутнього автозаводу - біля міста Нижнього Новгорода.
31 травня 1929 р. ВРНГ СРСР і американська фірма "Ford Motor Company" уклали угоду про технічну допомогу при організації і налагодженні масового виробництва легкових автомобілів типу "Ford-А" і вантажних автомобілів типу "Ford-АА". Технологічне і будівельне проектування велося в Америці в основному силами вітчизняних інженерів при тісній співпраці з фірмою "Ford Motor Company". Архітектурно-будівельний проект розроблявся фірмою "Austin & K".
2 травня 1930 р. під Нижнім Новгородом був закладений перший камінь у фундамент майбутнього автомобільного заводу. Завдяки вдалому проекту, умілому керівництву, особистій відповідальності кожного учасника завод був побудований за 18 місяців.
1 січня 1932 р. автозавод вступив в лад.
29 січня 1932 р. з конвейєра зійшов перший автомобіль - вантажівка ГАЗ-АА.
З грудня 1932 р. на автозаводі почалася збірка легкового автомобіля середнього класу ГАЗ-А. Перші автомобілі моделей ГАЗ-А і ГАЗ-АА виготовлялися по кресленнях американської фірми "Форд". Не дивлячись на це, вони вже дещо відрізнялися від американських прототипів: для російського варіанту були посилені картер зчеплення і рульовий механізм. Поєднуючи використання фордовских розробок з пошуком і впровадженням своїх рішень, конструктори створили немало модифікацій на базі "полуторки".
У 1933 р. з'явився автобус службового призначення ГАЗ-03-30. В кінці 1934 р. на конвейєр встала тривісна вантажівка ГАЗ-ААА. Пізніше з'явився самоскид ГАЗ-410. А в 1937 р. на філіалі Горьковського автомобільного заводу почався випуск санітарного автобуса ГАЗ-55. Також в ті роки був створений і газогенераторна вантажівка ГАЗ-42. На базі автомобіля ГАЗ-А був створений пікап ГАЗ-4 з суцільнометалевою кабіною і металевою платформою на 500 кг вантажу. Пікапи ГАЗ-4 стали сходити з конвейєра в 1933 р.
Важливою датою в біографії заводу став день 17 квітня 1935 року, коли з конвейєра зійшов стотисячний автомобіль. Це був легковим ГАЗ-А.
Так, в 30-і роки, вперше в СРСР при технічній допомозі американських фахівців з "Ford Motor Company" було освоєне конвейєрне потокове виробництво автомобілів.
 ГАЗ-АА ("полуторка"). |
 ГАЗ-А |
 ГАЗ-М1 ("емка"). |
 ГАЗ-13 ("Чайка"). |
Новою віхою в історії заводу стало створення і освоєння легкового автомобіля М-1. Масовий рух за оволодіння технікою і підвищення продуктивності праці дали можливість в найкоротший строк провести підготовку виробництва нових автомобілів. За угодою, підписаною з фірмою "форд", цим автомобілем, як і ГАЗ-А, був також визначений свій фордовский прототип. Проте конструкторський колектив ГАЗу, очолений в 1933 р. талановитим фахівцем і організатором А.А. Ліпгартом, враховуючи не тільки одержаний досвід виробництва і експлуатації першої моделі, але і свою власну точку зору на вітчизняний автомобіль, рішуче відмовився від копіювання американського зразка. Так, замість установки двигуна V-8 з американського аналога був форсований з 40 до 50 к.с. і істотно модернізований чотирициліндровий, що вже випускається. Але головні зміни торкнулися шасі: були створені рама підвищеної міцності і нова конструкція підвіски (на чотирьох ресорах замість двох поперечних у аналога); спиці колеса поступилися місцем дисковим штампованим з шинами збільшеної розмірності. Причини зрозумілі: фордовское шасі виявилося фактично непридатним до роботи в умовах російських доріг. У результаті ГАЗ-М1, як і все подальші моделі легкових автомобілів ГАЗ, вийшов витривалим, міцним, невибагливим. Зовнішній вигляд автомобіля теж був змінений: за рахунок укрупнення передньої частини і удлиннения рами і колісної бази краще стали пропорції, цікавішою стала зовнішність всього переднього вузла - крил капота і облицювання радіатора. Таким чином, конструкторський колектив заводу створенням автомобіля ГАЗ-М1 не тільки витримав крупний іспит, але і заклав основи конструкторської школи Газу. У 1937 р. автомобіль М-1 гідно представив СРСР на Всесвітній промисловій виставці в Парижі. У моделі ГАЗ-М1 своєрідна біографія. Рік за роком, модернізуючись в деталях, вона вірою і правдою служила людям з кінця 30-х до 50-х років, включаючи війну. На базі М-1 був розроблений і серійно випускався пікап ГАЗ-415 вантажопідйомністю 400 кг Випускалися "Емки" і з 6-ти циліндровим двигуном, що одержав індекс ГАЗ-11. Цей двигун робочим об'ємом 3485 куб.см. і потужністю 76 к.с. не тільки дозволив поліпшити динаміку, але і відкрив перспективи для його застосування на майбутніх конструкціях вантажних автомобілів, а в роки війни - на легких танках і самохідних установках. Легковий автомобіль з новим двигуном одержав індекс АЗ-11-73. Його перші зразки були готові в 1938 році. Окрім силової установки, на автомобілях був введений ще цілий ряд удосконалень: подовжені передні ресори, ефективніші гальма, новий щиток приладів і ін. На базі ГАЗ-11-73 був створений автомобіль ГАЗ-11-40 з кузовом фаетон, почати серійне виробництво якого перешкодила війна. А ось повноприводна модифікація ГАЗ-61, створена В.А. Грачевим, випускалася серійно. Автомобіль міг долати підйоми крутизною 38`, без праці піднімався по крутих пішохідних сходах, долав брід завглибшки 720 мм. Фахівці стверджували, що при установці спеціальних шин з розвиненими ґрунтозачепами ГАЗ-61 по прохідності перевершував напівгусеничні машини.
До кінця 30-х років ГАЗ став провідним автозаводом країни і дав СРСР 450 тисяч автомобілів. Він освоїв випуск 17-ти моделей і модифікацій автомобілів і проводив 68,3% всіх автомобілів, що випускаються в СРСР. Велика заслуга в цьому належить першому директору заводу С.С. Дьяконову (1898-1938)
[ред.] Роки війни
У роки Великої Вітчизняної війни робота підприємства цілком підкорялася потребам фронту.
Велика Вітчизняна війна зажадала переорієнтації заводу на випуск бойової техніки. Заводські конструктори і технологи оперативно розробили і підготували до виробництва нові машини: всюдиходи ГАЗ-64 і ГАЗ-67, бронеавтомобілі БА-64, БА-64Б, танки: Т-60, Т-70. Разом з вантажними автомобілями завод розвернув випуск самохідних знарядь, боєприпасів і різного військового спорядження.
Видатними конструкторами - новаторами в створенні бойової техніки показали себе А.А. Ліпгарт, Н.А. Астров, В.А. Дєдков, В.А. Грачов, А.М. Крігер, Л.В. Косткін, Ю.Н. Сорочкін, В.К. Рубцов.
За роки Великої Вітчизняної війни ГАЗ випустив:
- автомобілів - 176221 шт.
- танків - близько 12000 шт.
- самохідних установок - більше 9000 шт.
- мінометів - 24000 шт.
- автомобільних моторів - 232000 шт.
[ред.] 1945-1970 рр.
Після закінчення війни на заводі була налагоджена робота із створення нових моделей легкових автомобілів. Першою з'явилася знаменита «Побєда» ГАЗ-20 ( потужність двигуна 50 к.с., швидкість 105 км/г), а також ГАЗ-12 і ГАЗ-69.
1956 ознаменував новий етап в розвитку заводу — на зміну «Побєді» прийшла «Волга» ГАЗ-21. А з 1959 почався випуск сучаснішої і комфортабельнішої моделі «Чайка» ГАЗ-13 з двигуном потужністю 150 к.с. (у подальші роки потужність моделі ГАЗ-14 досягла 220 к.с.).
У 1969 замість старої «Волги» було освоєне виробництво нової моделі ГАЗ-24.
[ред.] Реконструкція
Після розпаду Радянського Союзу ГАЗ одним з перших зумів адаптуватися до нових ринкових умов.
На початку 90-х років була створена модель 3102, оснащена двигуном потужністю 100 к.с., а в 1997 заводські інженери, піддавши її конструктивному оновленню, розробили сучасну базову модель ГАЗ-3110 з двигуном потужністю 100-150 к.с.
Крім того, в 1997 була поміщена угода між ГАЗ і італійським концерном Фіат про створення спільного підприємства під назвою «Нижнєгород-моторс» по збірці легкових автомобілів трьох фіатовських марок. Із-за кризи 1998 ГАЗ, хоч і пристосувався до нових економічних умов набагато краще за більшість російських автомобільних підприємств, також зіткнувся з складнощами.
У 1999 р. конвейєр заводу покинули 125486 легкових автомобіля. В кінці року з'явився новий задньопривідний седан ГАЗ-3111. Автомобіль створений при тісній співпраці з американською компанією Venture, значно відрізняється від своїх попередників. Довжина комфортабельного салону збільшена на 120мм.
У 2000 і 2001 рр. для збірки машин введені в дію нові промислові потужності, для створення яких була привернута допомога ряду західних компаній і декількох десятків фірм з Росії і країн СНД. Разом з тим недолік фінансових коштів примусив відсунути терміни впровадження ряду перспективних моделей. Все більше число машинокомплектів відправляються на дочірні підприємства. Автомобілі з маркою ГАЗ почали збирати в Інгушетії, Білорусії, Україні.
[ред.] Сучасність
В даний час у виробничій програмі автозаводу домінує седан ГАЗ-3110 і його модифікації. На їх частку доводиться більше 80% загального випуску. Архаїчні 90- і 100-сильні двигуни сімейства ЗМЗ-402, ведучі свій родовід з 1958 року, поступово поступаються місцем більш довершеному 2,3-літровому агрегату ЗМЗ-4062.10, що розвиває 145 к.с.
