Апостол
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Апостоли, у Новому Заповіті, дванадцять найближчих послідовників, учнів Ісуса Христоса. У ранньому християнстві термін позначав бродячих проповідників християнства.
У Новому Завіті є два основні значення терміна "апостол". У самому широкому, загальному розумінні, будь-яка людина, котра може бути посланою Богом через Церкву з певним завданням, не залежно від того, керуватиме вона чи ні (порівняйте Фил. 2:25), може підпадати під визначення терміну "апостол". Це широке значення походить від взаємозв'язку між іменником "апостол" та дієслова грецької мови "посилати". Проте, в Новому Завіті значно поширеніше вживання слова "апостол" у вузькому конкретному значенні – коли йдеться лише про вибрану групу апостолів Христа. Слово, яке зазвичай перекладається як "апостол" (та його варіанти, вираженні іменниками та дієсловами) зустрічається 80 разів у грецькому Новому Завіті. Не менше, ніж у 73 з цих випадків воно має спеціалізоване і обмежене значення слова.
Список дванадцяти апостолів:
- Петро , він же Симон
- Андрій , брат Симона-Петра
- Іван, брат Якова
- Яків, син Заведея, брат Івана
- Пилип
- Варфоломій
- Хома, названий близнюк, був зовні схожий на Ісуса
- Матвій
- Яків Алфіїв
- Юда Яків
- Симон Зилот
- Юда Іскаріотський, який зрадив Ісуса Христоса і його замінив Матвій (не плутати з апостолом Матвієм)
