Privacy Policy Cookie Policy Terms and Conditions Semaeostomeae - Вікіпедія

Semaeostomeae

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ряд Semaeostomea
Pelagia noctiluca
Pelagia noctiluca
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eucaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Кишковопорожнинні (Radiata)
Клас: Сцифоїдні (Scyphozoa)
Ряд: Semaeostomea

Зміст

[ред.] Загальні дані

Ряд Semaeostomea підрозділяється на 3 родини з п'ятьма підродинами. Дорослі представники ряду мають форму великого блюдця, часто з фестончастими краями. Кишкова порожнина має радіальні канали або канали, що досягають країв зонтика. Цей ряд має крайові чутливі органи з ропаліями, і ротовий отвір, оточений чотирьма лопастями. Більшість видів наділена кількома пустотілими щупальцями по краям купола, рот оточений системою каналів та/або радіальних кишень. Планула може розвиватись безпосередньо в медузу, або по класичній схемі – в сидячий поліп, позбавлений будь-яких твердих оточуючих оболонок (трубок), який потім формує кілька ефір. Діагностичною ознакою медуз цього ряду, що відрізняє їх від ряду Coronatae, є наявність чотирьох перирадіальних кутів рта, що висунуті назовні. Чотири довгі ротові лопасті формують вільний край ротових губ, котрі мають подвійні завісоподібні кромки. Цей ряд включає найповільніше плаваючих медуз у світі – Deepstaria, котрі можуть спостерігатися на глибинах близько 600 метрів. Semaestomea є досить звичайними у всіх частнах Світового Океану.

Морська кропива (Chrysaora quinquecirrha)
Морська кропива (Chrysaora quinquecirrha)

[ред.] Родина Pelagiidae

Характеристичними ознаками родини є наявність восьми або шістнадцяти крайових чутливих органів та восьми (або подекуди більше) щупалець. Купол в ширину досягає від 100 до 400 міліметрів, і від 40 до 100 міліметрів заввишки. Медузи роду Pelagia розвиваються безпосередньо з планули, оминаючи сидячі полипові стадії. Ця родина розповсюджена по всьому світі, але більш звичайна в теплих водах, подібних до середземноморських – узбережжя Африки, Бразилії, де вони збираються у великі зграї в затоках та естуаріях річок, і т.ін. Ця родина є еволюційно та анатомічно близькою до родини Cyanеidae – за виключенням того, що щупальця у медуз родини Pelagiidae розташовані поодиноко, а в Cyanеidae зібрані в групи. Найбільш відомим представником Pelagiidae є Морська кропива (Chrysaora quinquecirrha). Влітку ця медуза часто спостерігається на східному узбережжі США та Канади і в північній Атлантиці. Вона має форму блюдця часто з коричневим або червоним забарвленням, звичайно близько 180 міліметрів в диаметрі. Чотири ротові лопасті та крайові щупальця далеко видаються з-під купола, і несуть чисельні жалячі клітини. Опік, що можна дістати від цих медуз, оцінюється від «поміркованого» до «сильного».

[ред.] Родина Cyaneidae

Левова грива (Cyanea capillata)
Левова грива (Cyanea capillata)

Ця родина складається з трьох родів, найбільший за кількістю видів з яких – рід Cyanea. Розвиток організмів в цій родині проходить за класичною схемою, що включає в себе всі стадії сидячого полипу, стробуляцію, стадію ефіри і т.ін. Медузи, що складають родину, в великій кількості зустрічаються по всьому світі, як в теплих, так і в холодних водах. Переважно ці медузи зустрічаються в прибережних водах, на невеликих глибинах. Cyanidea мають чотирикутний рот, облямований чотирьма ротовими лопстями, щупальця зазвичай зібрані в пучки. Найбіьш відомимпредставником родини є медуза Левова грива (Cyanea capillata), яку також називають „зимовою медузою”, так як в районі північної Атлантики вона з’являється на протязі зими. Ширина купола цієї медузи складає близько 200 міліметрів, і має форму блюдця; від нього відходять червоно-коричневі ротові лопасті та вісім пучків щупалець. Медузи даної родини зазвичай вважаються за таких, що спричинюють помірний біль для людини. Загалом біль від їхніх жалячих клітин є відносно не різким і більше нагадує печію , аніж жалячі уколи. Медуза Левова грива стала відомою завдяки детективному оповіданню Артура Конан Дойля „Левова грива”.

[ред.] Родина Ulmaridae

Дана родина найбільша в ряді і за кількістю родів, і за кількістю окремих видів, і поділяється на 5 окремих підродин. Ulmaridae мають четверо гонад, четверо ротових лопастей часто з фестончастими краями та чисельні щупальця. Ця родина є досить близько спорідненою з родиною Cyaneidae, але відрізняється від неї тим, що у Ulmaridae радіальні канали сполучаються через кільцевий крайовий канал.

Aurelia aurita
Aurelia aurita

[ред.] Підродина Aurellinae

Підродина складається з двох родів, Aurelia та Aurosa. Aurellinae мають численні щупальця, розташовані по краю зонтика, який має від 50 до 250 міліметрів в поперечнику. Гонади являють собою ввігнуті сумки напівкруглої форми; медузам цієї підродини притаманні чотири ротові лопасті відносно простої будови. Рід Aurelia, що входить до цієї підродини, є одним з найбільш розповсюджених таксонів Сцифоїдних – ці медузи зустрічаються у всіх океанах на всіх широтах. Вони численні біля узбережжя та відносно рідкісні у відкритому морі. Одним з представників роду є медуза Aurelia aurita, що є чисельним та вельми звичайним мешканцем української акваторії Чорного та Азовського морів. Вона прозора, з пласким, у формі блюдця, куполом, та легко впізнається за двома парами рожевувато-голубоватих гонад підковоподібної форми, які просвічують крізь купол. Типовий розмір дорослої медузи цього виду – близько 200 міліметрів, але відомі екземпляри, що досягають більш ніж 50 сантиметрів в диаметрі. Ця медуза є слабоядовитою. При контакті із шкірою людини вона може викликати симптоми, що варіюють від одноразових уколів до досить довгого, але несильної печії. Больові відчуття зазвичай локалізовані місцем безпосереднього контакту.

Deepstaria enigmatica
Deepstaria enigmatica

[ред.] Підродина Deepstaria

В підродину входить один рід Deepstaria з двома видами. Свою назву рід отримав від батискафу Deep Star 4000, екіпаж якого здобув перший зразок цих медуз на глибині 600 метрів в Басейні Каталіна на узбережжі Каліфорнії в 1966 році. Другий вид роду був знайдений наступного року на глибині 950 метрів в районі Бермудських островів. Ця підродина характеризується тим, що містить найбільш повільно плаваючих представників Сцифоїдних. Обидва види роду Deepstaria мають великий тонкостінний зонтик, позбавлений щупалець, та ловлять свою здобич, змикаючи купол навколо неї.

Poralia rufescens
Poralia rufescens

[ред.] Підродина Sthenoniinae

Ця підродина включає роди Poralia та Sthenonia. Sthenoniinae відрізняються тим, що мають шупальця, які зібрані в пучки та відходять від нижньої поверхні зонтика, від 8 до 16 крайових чутливих органів та дві пари сумкоподібних гонад.

[ред.] Підродина Ulmarinae

Підродина складається з семи родів: Phacellophora, Diplulmaris, Discomedusae, Floresca, Parumbrosa, Ulmaris та Undosa. Дана підродина характеризується наявністю плаского купола та щупальцями, що починаються в проміжках між ротовими лопастями. На основі цього спостереження була висунута гипотеза, що дана підродина утворилась від загального предка з роду Cyanea завдяки неотенії – так як в роді Cyanea у молодих медуз щупальця спочатку закладаються в проміжках між ротовими лопастями, а вже згодом зсуваються до країв купола. Розміри купола в підродині Ulmarinae в середньому досягають 50 міліметрів в ширину та 30 міліметрів в висоту, з вісьмома чутливими органами.

Мальки мерланга поряд з Stygiomedusа fabulosa
Мальки мерланга поряд з Stygiomedusа fabulosa

[ред.] Підродина Stygiomedusinae

Ця підродина представлена одним родом Stygiomedusа, до якого входить один вид Stygiomedusа fabulosa. Ці медузи відомі завдяки своєму симбіозу з рибами. Мальки риби мерланг (Merlangius merlangus) знаходять укриття під куполом Stygiomedusа fabulosa, між їхніми щупальцями. Медузи цієї підродини розміром приблизно 500 міліметрів, дископодібної форми і мають великий рот. Від ротового отвору відходять 40 радіальних каналів. Кількість ропаліїв дорівнює 20. Медузи мають зазвичай жовто-коричневе забарвлення, і розмножуються безстатевим шляхом, утворюючи спеціалізовані виводкові камери.

[ред.] Види ряду Semaeostomeae*

* Окрім перерахованих в таблиці, в останні роки в роді Aurelia на основі морфологічних та молекулярно-біологічних досліджень виділено ще 10-11 додаткових видів, офіційна реєстрація та опис яких, поки що, не відбулися.


Родина, автор та рік опису Рід, автор та рік опису Вид, автор та рік опису
Cyaneidae L. Agassiz 1862 Cyanea Péron & Lesueur 1810 annasethe Haeckel 1880
annaskala von Lendenfeld 1884
buitendijki Stiasny 1919
capillata Linné 1758
citrea Kishinouye 1910
ferruginea Eschscholtz 1829
fulva L. Agassiz 1862
lamarcki Péron & Lesueur 1810
mjöbergi Stiasny 1921
muellerianthe Haacke 1887
nozakii Kishinouye 1891
postelsi Brandt 1838
purpurea Kishinouye 1910
rosea Quoy & Gaimard 1824
Desmonema L. Agassiz 1862 chierchianum Vanhöffen 1888
comatum Larson 1986
gaudichaudi Lesson 1832
glaciale Larson 1986
Drymonema Haeckel 1880 dalmatinum Haeckel 1880
gorgo F. Müller 1883
Pelagiidae Gegenbaur 1856 Chrysaora Péron & Lesueur 1810 achlyos Haeckel 1880
africana Vanhöffen 1902
blossevillei Lesson 1830
colorata Russell 1964
depressa Kishinouye 1902
fulgida Reynaud 1830
fuscescens Brandt 1835
helvola Brandt 1838
hysoscella Linné 1766
lactea Eschscholtz 1829
melanaster Brandt 1838
pacifica Goette 1886
plocamia Lesson 1832
quinquecirrha Desor 1848
Pelagia Péron & Lesueur 1810 noctiluca Forskal 1775
Sanderia Goette 1886 malayensis Goette 1886
Ulmaridae Haeckel 1879 Aurelia Péron & Lesueur 1810 aurita Linné 1758
coerulea von Lendenfeld 1884
colpota Brandt 1838
labiata Chamisso & Eysenhardt 1821
limbata Brandt 1835
maldivensis Bigelow 1904
solida Browne 1905
Aurosa Haeckel 1880 furcata Haeckel 1880
Deepstaria Russell 1967 enigmatica Russell 1967
reticulum Larson, Madin & Harbison, 1988
Discomedusa Claus 1877 lobata Claus 1877
philippina Mayer 1910
sp. Moore 1949
Diplulmaris Maas 1908 antarctica Maas 1908
malayensis Stiasny 1935
Floresca Haeckel 1880 parthenia Haeckel 1880
Parumbrosa Kishinouye 1910 polylobata Kishinouye 1910
Phacellophora Brandt 1835 camtschatica Brandt 1838
Poralia Vanhöffen 1902 rufescens Vanhöffen 1902
Stellamedusa Raskoff & Matsumoto 2004 ventana Raskoff & Matsumoto 2004
Sthenonia Eschscholtz 1829 albida Eschscholtz 1829
Stygiomedusa Russell 1959 fabulosa Russell 1959
Tiburonia Matsumoto, Raskoff & Lindsay 2003 granrojo Matsumoto, Raskoff & Lindsay 2003
Ulmaris Haeckel 1880 prototypus Haeckel 1880
snelliusi Stiasny 1935
Іншими мовами
THIS WEB:

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - be - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - closed_zh_tw - co - cr - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - haw - he - hi - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - ms - mt - mus - my - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - ru_sib - rw - sa - sc - scn - sco - sd - se - searchcom - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sq - sr - ss - st - su - sv - sw - ta - te - test - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tokipona - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu

Static Wikipedia 2008 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu -

Static Wikipedia 2007:

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - be - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - closed_zh_tw - co - cr - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - haw - he - hi - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - ms - mt - mus - my - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - ru_sib - rw - sa - sc - scn - sco - sd - se - searchcom - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sq - sr - ss - st - su - sv - sw - ta - te - test - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tokipona - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu

Static Wikipedia 2006:

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - be - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - closed_zh_tw - co - cr - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - haw - he - hi - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - ms - mt - mus - my - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - ru_sib - rw - sa - sc - scn - sco - sd - se - searchcom - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sq - sr - ss - st - su - sv - sw - ta - te - test - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tokipona - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu