Ядерна війна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ядерна війна — війна, в якій основним засобом ураження є ядерна зброя.

Доктрина ядерної війни була прийнята в США і СРСР після Другої світової війни.

На першому етапі розглядалася можливість лише загальної ядерної війни, для якої характерно необмежене, масоване і сконцентроване за часом застосування усіх видів ядерної зброї як по військовим, так і по цивільним цілям. Перевагу в такому конфлікті мала б сторона, що перша нанесе масований ядерний удар по території супротивника з метою знищення його ядерних сил.

Однак така атака могла не принести бажаного ефекту, що створювало велику ймовірність нанесення відповідного удару по великих містах і промислових центрах. Крім того, виділення величезної кількості енергії в результаті вибухів, а також викиди сажі і попелу через пожежі (так звана «ядерна зима» або «ядерна ніч»), і радіоактивне зараження мали би катастрофічні наслідки для життя на всій Землі. Прямо чи побічно в таку «третю світову війну» були б втягнені більшість країн світу. Існувала імовірність того, що розв'язання такої війни привело б до загибелі людської цивілізації, глобальної екологічної катастрофи.

В другій половині 1950-х була висунута концепція обмеженої ядерної війни. Пізніше, у 1970-х, такий конфлікт став розглядатися як збройна боротьба з застосуванням різних видів зброї, включаючи тактичну й оперативно-тактичну ядерну зброю, використання якої обмежується районами застосування ядерних засобів. Ядерна зброя в цьому випадку застосовується для ураження найважливіших військових і військово-економічних об'єктів супротивника. Проте, навіть обмежений ядерний конфлікт містить небезпеку радіоактивного зараження великих територій і переростання в загальний конфлікт за участю декількох держав, що володіють ядерною зброєю.