Холмська губернія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Холмська губернія, адміністративно-територіяльна одиниця у складі Рос. Імперії, виділена ухвалою другої Думи від 9. 5. 1912 (закон 23. 6. 1912) зі сх. частин Люблінської і Сілецької губ., заселених українцями (див. Холмщина). Територія X. г. -- 10460 км2, населення (на 1909) 703000. X. г. складалася з 6 пов.: Холмського, Більського, Володавського, Грубешівського, Томашівського і Константинівського.

Нац. склад людности (за офіц. даними, у %: українці 52,6, поляки 24,4, росіяни 3,7, євреї 15,3, німці 4,0. Війна 1914 не дозволила остаточно уконституювати адміністрацію X. г. Холмська єпархія, заснована в першій пол. 13 в. гал. кн. Данилом, спершу в Угруську (єп. був монах Асаф), згодом (бл. 1240) в Холмі. (Данило побудував у Холмі церкви св. Івана Золотоустого, св. Косми і Дам'яна і Пресв. Богородиці). X. е. входила до складу Київ. митрополії (переходово -- в 14 в. до Гал.). 1596, за еп. Діонісія Збіруйського, прийняла Берестейську. Унію. До визначних владик належали Методій Терлецький (1630 -- 52), який обороняв Гр.-Кат. Церкву перед латинським духовенством, і Яків Суша (1652 -- 84); за них X. е. зазнала великого розквіту, мала духовну семінарію і школу дякоучителів. В X. е. чималу ролю відограли монастирі: холмський, яблочинський і турковицький.

Після першого поділу Польщі 1772 X. е. була спершу поділена (за Польщею залишилась півн. частина з м. Холмом, а півд. перейшла під Австрію). З 1807 вся X. е. увійшла до Варшавського князівства, з 1815 до Королівства Поль.; відтоді зазнала сильного польонізаційного впливу (див. Холмщина). З 1807 X. е. належала до Гал. Митрополії; з 1830 підлягала безпосередньо Ватиканові. За еп. Ф. Ціхановського (1810-28) число укр.-кат. парафій зменшилося зі 317 до 278. Росія робила натиск на його наступника Ф. Шимборського (1828 -- 51), домагаючися переходу на православіе, на що він не погодився, зате погоджувався очистити обряд від латинізмів. Згодом X. е. очолював І. Тарашкевич, якому рос. влада дала дорадника-москвофіла І. Потія. 1863 номінатом став єп. І. Калінський (1863 -- 66), який, виявив себе польонофілом і чинив опір вимогам референта від рел. справ у Варшаві кн. Черкаського, який вимагав очищення уніятського обряду. Тоді рос. влада його усунула і на адміністратора X. е. призначила москвофіла Й. Войціцького (1866 -- 68), який провадив пророс. політику і запрошував на Холмщину священиків ЗІ Галичини (між ними був і майбутній адміністратор X. е. М. Попель). Тому, що Ватикан не визнав Войціцького, рос. влада погодилася на нового єп., і ним став канонік зі Львова М. Куземський (1868 -- 71). Він хотів очистити обряд від латинських впливів, але рівночасно лишився вірний Римові. Через труднощі, які йому чинив царський уряд він був змушений повернутися до Львова. 1875 влада призначила на адміністратора X. е. згаданого Попеля, прихильника православія. 18. 2. 1875 Попель від імени холмського духовенства і Холмської консисторії вніс прохання прийняти 120 парафій до правос. Церкви. Після різних актів насильства 16. 4. 1875 цар Олександер II «дозволив» прийняти X. е. до «Матери Русских Церков». У висліді того «воссоединения» 74 свящ. депортовано на Сибір, а 60 прогнано до Галичини; забито також кільканадцять віруючих, а 600 депортовано на Сибір. Після ліквідації унії X. е. приєднано до Варшавської правос. єпархії, а Попель став її вікарієм. 1897 на його місце прийшов ректор Холмської семінарії Тихон. А 1902 єп. холм. став Євлогій (Василій) Ґеорґієвський. З 1905 X. е. виділено з Варшавської, і вона стала окремою зі єп. Євлогієм на чолі.

Після першої світової війни X. е. приєднано до Варшавського архиєпископства, яке очолив Митр. Діонгсій Валединський. Катедральний собор у Холмі Польща передала 1921 латинським свящ. За нім. окупації Холмський собор був повернений правос. українцям, а X. е. (під назвою Холмсько-Підляська) відновлено, -- єп. був призначений І. Огієнко (Іларіон), з 1943 піднесений до сану митр. X. е. мала тоді 91 парохію. За Польщі після другої світової війни X. е. була остаточно ліквідована.

[ред.] Література

• Енциклопедія українознавства
• Pelesz J. Geschichte der Union der Ruthenischen Kirche mit Rom. т. І. Відень 1878;
• Likowski E. Dzieje Kosciola Unickiego na Litwie і Rusi w XVIII і XIX w. П. 1880;
• Голубинский Е. История Русской Церкви, т. І. Москва 1901;
• Власовський І. Нарис історії Української Православної Церкви. т. III. Нью-Йорк, Вавнд Брук 1957;
• Карташев А. Очерки по истории Русской Церкви, т. І. Париж 1959;
• Glinka L. Diocesia UcrainoCattolica di Cholm (sec. XIX). Analecta OSBM. Series II, Section І. Рим 1975;
• Соневицький Л. Укр. єпископат Перемиської і Холмської єпархії в XV -- XVI ст. ЗНТШ, т. 202. Париж -- Н.-Й. -- Сідней -- Торонто 1982.

В. Ленцик

Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.