Святослав Ярославич
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Святослáв-Микóла Ярослáвич (1027 - 27 грудня 1076) - князь чернігівський (1054-1073 рр.), київський (22 березня 1073 - 27 грудня 1076), син Ярослава Мудрого.
Був одружений з дочкою графа Етелера, сестрою трірського архієпископа Бургарда, одного з найбільших духовних князів імперії. З Любецького пом'яника відомо, що княгиню звали Киликія.
Разом з своїми братами Всеволодом, князем переяславським, та Ізяславом, Великим князем Київським, розбив торків (1060) і полоцького князя Всеслава (1067)
1068 року зазнав поразки від половців, але того ж року розбив значні їх відділи над рікою Снов.
За допомогою Всеволода усунув Ізяслава з великокняжого стола і зайняв Київ.
Meценат науки - його заходами, складено два «Изборники Святослава» (1073, 1076), що мали великий вплив на дальший розвиток повчальної літератури на Русі.
Святослав Ярославич помер після невдалої операції фурункула.
Похований у Чернігові в соборі св. Спаса.
| Попередник: | Великий князь Київський 1073 — 1076 |
Наступник: |
| Ізяслав Ярославович | Всеволод Ярославич |
