Роксолани
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Роксолани - кілька іраномовних кочових сарматських племен, які населяли Північне Причорномор'я у 2 ст. до н. е.-4 ст. н. е. їхньою батьківщиною, як і ін. груп сарматів (язигів, царських сарматів та ін.), були степи Поволжя, Південного Приуралля і Західного Казахстану.
[ред.] Історія
Відомості про Роксолан є в працях Страбона, Таціта, Діодора Сицилійського, Йосифа Флавія та ін. античних авторів. Роксолани з'явились на території степів України в 2 ст. до н.е. і перебували тут до 4 ст. н.е., коли були розгромлені гунами, витіснені зі степів Українського Причорномор'я на захід та розсіяні в Європі серед ін. народів. На території України Роксолани створили велике міжплемінне об'єднання, на чолі якого став цар Тасій. Вони допомагали скіфам в їхній боротьбі проти Херсонеса, часто нападали на Ольвію, окремі родини селились у місті. Античні джерела свідчать, що деякі жителі Ольвії користувались сарматським одягом.
У середині I ст. н. е. частина роксоланів перекочувала в степи між нижнім Дніпром та Дунаєм.
Близько 70-х pp. н. е. зайняли римську провінцію Мезія, але були розбиті римлянами, з якими і далі воювали над нижнім Дунаєм. В міжріччі Дніпра і Дністра вони вступали в контакти із зарубинецьким ранньослов'янським населенням та германськими племенами. Вели боротьбу з скіфами, Боспорським царством (у Криму) і грецькими колоніями.
У 2-й половині II ст. були розбиті готами; остаточного удару їм у IV ст. завдали гуни.
[ред.] Культура
Про культуру, господарство й духовне життя Р. багато відомостей дали археологічні розкопки поховань та поселень. Р. ховали небіжчиків у глибоких ямах, перекритих деревом. У похованнях знаходять особисті речі небіжчиків та рештки ритуальної їжі. У багатьох жіночих похованнях були численні дорогі прикраси. Унікальним за кількістю речей є поховання жриці в Соколовій Могилі біля с. Ковалівки Миколаївської обл. на березі р. Південний Буг. Р. займались скотарством і вели кочовий спосіб життя, у долинах рік частина їх переходила до заняття хліборобством. У них були розвинені гончарське, ковальське, бронзоливарне та ін. ремесла. Жили переважно в кибитках. Мали широкі торгові зв'язки з античними містами та країнами Сходу. Значну роль у житті Р. відігравали війни. Основу війська складала легка, а 32 ст. н.е.- важкоозброєна кіннота. У війнах брали участь і молоді жінки. Сарматська матеріальна культура і мистецтво (у т. ч. і культура Р.) були, певною мірою, успадковані східними слов'янами.
