Греки
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Греки | |
|---|---|
Іоан Каподістрія • Перикл • Ель Греко • Олександр Македонський
|
|
| Раса: | |
| Загальна кількість | 14 — 19 млн. |
| Найбільші розселення | Греція: 11,244,118 (2005 ) США: |
| Мова | грецька |
| Релігія | Православні |
| Етнографічні групи | |
Гре́ки (самоназва — еллінес, в Україні румеї та уруми) — народ, основне населення Греції і Кіпру.
Також значна кількість греків проживає в США 1 213,8 тис., в Росії 97,8 тис., в Німеччині 370 тис., в Канаді 215,1 тис. чоловік. Живуть також в інших країнах Європи, на Україні, в Грузії, Вірменії, Казахстані.
Зміст |
[ред.] Мова
Говорять на новогрецькій мові (окрема група індоєвропейської сім'ї). Найважливіші діалекти:
- північно-східний,
- північно-західний,
- південно-східний,
- південно-західний.
Писемність на основі грецького алфавіту. Літературна мова стандартизуется з середини 19 століття.
[ред.] Історія
[ред.] Походження
Основу грецького етносу склала старогрецька етнічна спільність, яка почала складатися в 2-му тисячолітті до нашої ери після переселення на південь Балканського півострова, на острови Егейского моря і західне побережжя Малої Азії протогрецьких племен іонійців, ахейців, еолійців і дорійців, що асимілюють автохтонне населення (пеласгів і ін.).
У епоху грецької колонізації побережжя Середземного і Чорного морів (8-6 століття до нашої ери) склалася загальногрецька культурна єдність; назва "елліни", що спочатку відносилося до племені, що населяло Елладу (область у Фессалії), розповсюдилося на все грекомовне населення (перше вживання його в цьому сенсі - в 7 столітті до нашої ери). Етнонім "греки" спочатку відносився до одного з племен в Північній Греції і відомий, зокрема, по назвах міст Грайя в Беотії і на острові Евбея. Потім він був запозичений римлянами, як припускають, від колоністів з евбейской Грайі в Кумах або в результаті контактів з населенням західного побережжя Північної Греції і поширений на всіх еллінів. В період еллінізму, приблизно в 3 столітті до нашої ери, склалася і набула поширення загальногрецька мова койне, що витіснила місцеві діалекти.
[ред.] Формування
Стародавні Греки створили високу античну цивілізацію, що зіграла велику роль в розвитку культури Європи і Близького Сходу. В середні віки Греки склали основне ядро Візантійської імперії і офіційно називалися ромеями (римлянами). Поступово вони асимілювали мігруючих з півночі групи фракійців, іллірійців, кельтів, волохів, слов'ян, албанців.
Османське панування, на грецьких землях (15 вік — 1-а половина 19 століття) залишило значний слід в матеріальній культурі і мові греків. В кінці 18 століття серед греків почався національно-визвольний рух, що сприяв подоланню обласних відмінностей. В результаті національно-визвольної революції 1821-29 була створена грецька держава.
[ред.] Основні заняття
Греки вирощують високотоварні субтропічні культури, перш за все оливки і виноград, а також цитрусові, горіхи, тютюн і ін.; із зернових — пшеницю, просо, ячмінь, кукурудзу, овес, жито. Основні землеробські райони — Фессалія, Македонія, Пелопоннес і острови. Вигінне скотарство (в основному в Епірі) має традиційний мясо-вовняний напрям (головним чином вівці і кози). На побережжі і островах греки займаються мореплаванням, рибальством, добуванням молюсків. У багатогалузевій промисловості зайнята 1/5 що працюють по найму. Розвинені народні ремесла і художні промисли — гончарна, ковальська справа, домашнє ткання, вишивка, килимоткацтво.
[ред.] Житло
Забудова старих міст і сіл Греції скупчена. Вузькі вулиці в'ються між будинками. Будинки декількох традиційних типів:
- середземноморський (гористі райони материкової Греції) — кам'яний двоповерховий будинок (нижній поверх для худоби і господарських приміщень, верхній - житловий) із зовнішніми драбинами, довгими балконами і двосхилим дахом;
- левантийський (Пелопоннес і острови) — одно-, півтора- або двоповерховий будинок з каменя або глини, з плоским, купольним або конусоподібним дахом;
- паннонський — одноповерховий будинок з житловими і господарськими приміщеннями, витягнутими в одну лінію під загальною крівлею;
- орієнтальний (Північна Греція) — двоповерховий будинок з внутрішніми драбинами, нижнім кам'яним поверхом для господарських приміщень і верхнім рамній конструкції, створюючим закритий балкон — еркер.
[ред.] Національний одяг
У основі традиційного костюма (має багато варіантів, зберігся лише у фольклорному реквізиті) стародавній загальнобалканський елемент — плечовий орний або глухий одяг. Жінки носили плаття в талію, багато орнаментовані фартухи, на північному сході — закритий сарафан, на північному заході — орний одяг безрукавки. Характерні металеві прикраси і вишивки, широкі пояси з срібними і позолоченими пряжками, полотенчаті головні убори (разом з ними — хустки і маленькі шапочки).
Чоловічий костюм мав декілька варіантів: фустанелла — коротка (вище за коліна) і широка (до ста клинів) біла спідничка і яскрава коротка куртка із золотим галуном і помилковими рукавами (служить парадним одягом гвардійців); враки — чорні штани з широким кроком по коліна і вузькими штанинами, що обтягують ногу нижче за коліна, короткий чорний жилет і капелюх з полями або головна пов'язка.
[ред.] Національна кухня
Див.докладніше статтю: Грецька кухня
Їжа — головним чином рослинна. Улюблені блюда — квасоля, голубці, овочеві рагу, мариновані маслини. З молочних продуктів вживають сир і кисле молоко.
[ред.] Традиції
Традиційні свята — масниця, Великдень, травневе свято, новорічні календи, що супроводжуються барвистими обрядами, карнавальними гуляннями. Зберігся багатий історичний фольклор — пісні, оповіді, плачі, що оспівують борців за незалежність. Розвинено танцювальне і музичне мистецтво. Народні музичні інструменти — п'ятиструнна ліра, авлос (очеретяна флейта); популярні гайда (рід волинки) і струнні бузуки. Численні античні і середньовічні пам'ятники Греції — предмет національної гордості греків, афінський Акрополь — національний символ.
[ред.] Греки на Україні
Згідно перепису 2001 року на Україні проживало 91 548 греків (98,6 тис. у 1989р.). Переважно живуть в надазовських районах Донецької області і деяких містах півдня.
Переселення греків відбувалося в давні часи (деякі найдавніші міста зберігають назви античного походження). Згодом важливого значення стали відігравати спільні релігійні, економічні і культурні зв'язки Давньоруської держави з Візантією. Утвердження християнства ("грецької віри") на Русі супроводжувалося створенням відповідної церковної організації (митрополії), в якій на початковому етапі провідну роль відігравали греки. Першу руську єпархію, яка виникла у другій половині ІХ ст. очолював грек Михайло Сирин. Митрополити-греки були авторами ряду полемічних та моралістичних творів і користувалися заслуженим авторитетом серед сучасників на Русі.[1]
Церковно-культурні зв'язки тривали і в наступні століття, майже до ХХ ст, зокрема через Київську Академію (з ХІХ ст. — Духовну Академію), колегії і духовні семінарії, в яких навчалося багато греків. У Києві, Ніжині й інших містах існували грецькі громади.
У другій половині ХVІІІ ст. греки входили до складу військових поселень Півдня. Згодом частина їх увійшла до міського населення як купці і ремісники. Найбільш компактний етнічний масив грецького населення було утворено у Північному Надазов'ї наприкінці 1770-х рр. греками-переселенцями з Криму (близько 18 тис.чоловік), після проголошення його незалежним ханством. Грецьке населення Криму формувалось протягом тривалого часу за рахунок вихідців із Греції (VІ ст. до н.е.) та інших, більш пізніх етнічних компонентів, про що свідчить їх етнічна неоднорідність. Відомі дві мовні групи:
- румеї (у розумінні підлеглі Римської імперії), що розмовляють новогрецькою мовою;
- уруми (тюркська калька назви румеї) — належать до торкської мовної групи.
На новому місці греки-елліни заснували:
- місто Маріуполь і 12 сіл біля нього: Сартана, Чермалик, Каракуба, Нова Каракуба, Малий Янисоль, Стила, Волноваха, Константинополь, Великий Янисоль, Чердакли, Ялта й Урзуф;
греки-татари заснували 10 сіл:
- Старий Крим, Карань, Ласпі, Бешеве, Багатир, Улакли, Камара, Старий Керменчик, Новий Керменчик, Мангуш.
Пізніше, у 1829 році грецькими переселенцями із Туреччини було засновано село Анадоль. Серед надазовських греків уруми чисельно переважають, їх налічується близько двух третин.
Однією з найвідоміших була грецька громада Одеси, заснована у 1794 році., яка зростала за рахунок емігрантів з Греції і відігравала значну роль у міжнародній торгівлі, розвитку міста, його економіки і культури.
Крім Одеської громади відомі були громади і в містах: Миколаїв, Ізмаїл, Акерман, Рені, Кам'янець-Подільський.
[ред.] Відомі греки
[ред.] Література
- ^ Україна — Греція: історія та сучасність. Київ, 1995, с.50-51.
