Тувалу
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
|
|||
| Національний девіз: ” Tuvalu mo te Atua” (Тувалу за Всемогутність) |
|||
| Офіційна мова | Англійська та тувалуанська | ||
| Столиця | Фунафуті | ||
| Голова держави | Королева Елізабет ІІ | ||
| Прем'єр-міністр | Лагітупу Туіліму | ||
| Територія — Всього — % води |
26 км2 незначний |
||
| Населення (2005) | 11 636 | ||
| Густота | 423 км2 | ||
| Незалежність | 1 жовтня 1978 | ||
| Валюта | Тувалуанський долар | ||
| Часовий пояс | 12 | ||
| Національний гімн | “Tuvalu mo te Atua”(«Тувалу за Всемогутність”) | ||
| Інтернет-домен | . tv | ||
| Тел. код | |||
 |
|||
Тувалу - - держава у південно-західній частині Тихого океану, в Океанії (Полінезія).
Зміст |
[ред.] Географічні дані
Тувалу включає 9 низинних коралових островів, що розтяглися на 600 км із північного заходу на південний схід і називалися до 1975 г. островами Елліс. Клімат жаркий, субекваторіальний, вологий. Середня температура - біля 27°С цілий рік. Опади - 2500-3500 мм на рік: 9 місяців у році йдуть короткі, але сильні зливові дощі. Рослинний світ атолів досить одноманітний. На берегах ростуть солелюбиві сцеволи, турнефорції, пандануси. У внутрішніх частинах островів - папороті, (серед яких виділяються великі Asplenіum nіdus), канавалезія, мангрові зарості, інша чагарникова рослинність, гаї з кокосових пальм, хлібних дерев, плантації бананів. Часто зустрічаються ряснолисті породи дерев - охрозія, гуетарда, калофілум й інших. Тваринний світ країни - свині, пацюки, собаки - із ссавців, а також морські види птахів (фрегати, баклани, буревісники), дрібні ящірки, сухопутні краби, раки-пустельники. Значно різноманітніша морська фауна.
[ред.] Історія
Першим з європейців на північній групі островів побував в 1568 г. іспанський мореплавець А. Менданья де Нейра, що назвав острова Лагуновими (Lagoon Іslands). Інші острови, що становлять територію сучасного Тувалу, були відкриті англійськими капітанами Дж. Гілбертом і Маршаллом в 1788 р. В 1819 р. острова були обстежені з борту канадського судна "Ребекка" й одержали назву по імені його власника А. Елліса - острова Елліс (Ellіce (Ellіs) Іslands). З 1892 р. острова Елліс разом з островами Гілберта стали протекторатом, а з 1916 р. - колонією Великобританії. У результаті референдуму (1974) більшість населення островів Елліс висловилася за відокремлення від островів Гілберта. Нова територія одержала назву Тувалу. 1 жовтня 1975 Тувалу стало окремою британською колонією. 1 жовтня 1978 була проголошена незалежність держави.
[ред.] Політична структура
Тувалу - незалежна держава в складі Британської Співдружності, очолюваної відповідно до Конституції 1978 р. королевою Великобританії (Єлизаветою ІІ), яку представляє генерал-губернатор, призначуваний за порадою прем'єр-міністра. Законодавча влада належить однопалатному парламенту - Палаті асамблеї (13 депутатів), 12 депутатів якого обираються населенням по мажоритарній системі відносної більшості в багатомандатних й одномандатних округах, шляхом загального прямого голосування терміном на 4 роки, 1 депутат займає місце в парламенті за посадою. Виконавча влада здійснюється урядом (Кабінетом) на чолі з прем'єр-міністром, що обирається парламентом в режимі таємного голосування. Інших міністрів (не більше 4) призначає генерал-губернатор за порадою прем'єр-міністра. Уряд відповідальний перед парламентом, який може відсторонити прем'єр-міністра шляхом вираження йому вотуму недовіри. Політичних партій немає.
[ред.] Адміністративний поділ
Адміністративний поділ - 8 острівних рад: Нанумеа (Nanumea), Ніутао (Nіutao), Нануманга (Nanumanga), Нуї (Nuі), Ваітупу (Vaіtupu), Фунафуті (Funafutі, до 1975 - Елліс), Нукулаелае (Nukulaelae) і Ніулакіта (Nіulakіta).
[ред.] Економіка
Основа економіки - рибальство й виробництво копри (200-400 тонн у рік). Підприємства легкої промисловості.
В 1991 р. бюджет країни склав 5,7 млн австралійських доларів, а його дефіцит складав 0,9 млн; ВВП на душу населення становить близько 470 доларів.
ВНП в 1993 р. склав 7,8 млн доларів США, на душу населення - близько 800 доларів.
Випуск і продаж марок і монет.
Експортуються копра, кокосові горіхи, банани, морожена риба, овочі, ремісничі вироби, одяг і взуття. Головні торговельні партнери: Фіджі, Нова Зеландія й Австралія, останнім часом - Німеччина й Франція.
1998 року уряд Тувалу продав національний домен .tv за 45 мільйонів доларів. За умовами контракту ці гроші повинні бути виплачені протягом 12 років.
[ред.] Населення
Населення - близько 10 тисяч чоловік (1998), в основному полінезійці: близько 9 тисяч - тувалу (тувалуанці, до 1975 - еллісці), близько 1 тисячі - тунгару (тунгаруанці).
Середня щільність населення - близько 385 чол/км2.
- Народжуваність - 24,8 немовляти на 1000 чоловік.
- Смертність - 9 смертей на 1000 чоловік.
- Рівень дитячої смертності - 27,9 смертей на 1000 немовлят (1995).
- Середня тривалість життя: чоловіків - 62, жінок - 64 роки (1995).
Офіційні мови - англійська і тувалу (тувалуанська).
Релігія: більшість населення - протестанти-конгрегаціоністи й адвентисти Сьомого Дня.
[ред.] Транспорт
Загальна довжина автодоріг - 8 км. Порти: Фунафуті (вивіз копри), Нукуфетау.
