Privacy Policy Cookie Policy Terms and Conditions Скрипка - Вікіпедія

Скрипка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Скрипка
Скрипка

Скрипка, струнний музичний смичковий інструмент. Має 4 струни, які настроюються по квінтах (g, d1,a1,e2). З'явився біля середини XVI століття, прообразом послужила віола.

Зміст

[ред.] Будова скрипки

Корпус скрипки має овальну форму з округлими виїмками з боків, створюючими «талію». Округлість зовнішніх контурів і ліній «талії» забезпечує зручність гри, зокрема у високих регістрах.

Верхня і нижня площини корпусу (деки) сполучені один з одним обичайками. Вони мають опуклу форму, утворюючи «зведення». Геометрія зведень визначає силу і тембр звуку.

Інший важливий чинник, що впливає на тембр скрипки, — висота обичайок.

Корпус покривають лаком різних відтінків. У верхній деці проробляють два отвори резонаторів — ефи (формою вони нагадують латинську букву f).

Окрім форми, на силу і тембр звуку смичкових інструментів значно впливає матеріал, з якого вони виготовлені, і склад лаку. В середині верхньої деки розташована підставка, через яку проходять струни, закріплені на струнотримачі (подгріфок). Струнотримач є смужкою чорного дерева, що розширюється у бік кріплення струн. Протилежний кінець його вузький, товстою струною у вигляді петлі він сполучений з гудзичком, розташованим на обичайці.

Всередині корпусу скрипки між верхньою і нижньою деками вставлений круглий дерев'яний штифт — дужка. Ця деталь передає коливання від верхньої деки до нижньої, забезпечуючи резонанс.

Гриф скрипки — довга пластинка з чорного дерева або з пластмаси. Нижня частина грифа прикріплена до закругленої і відшліфованої планки, так званої шийки.

[ред.] Прийоми гри на скрипці

Струни притискаються чотирма пальцями лівої руки на грифові (великий палець виключений). По струнах водять смичком, що знаходиться в правій руці скрипаля.

Від притиску пальцем струна коротшає і отримує більш високий звук. Струни, не притиснуті пальцем, називаються відкритими; гра по відкритих струнах позначається нулем, що ставиться над нотою.

Партія скрипки пишеться в скрипковому ключі. Діапазон скрипки — від g в малій октаві до c в четвертій октаві і вище. Від напівпритиску струни виходять флажолети. Деякі флажолетні звуки по своїй висоті йдуть далі позначеного вище діапазону скрипки.

Докладення пальців лівої руки називається аплікатурою. Вказівний палець руки називається першим, середній — другим, четвертий — третім, мізинець — четвертим. Позицією називається аплікатура чотирьох сусідніх пальців, що відстоять один від одного на тон або півтон. На кожній струні можна мати сім і більше позицій. Чим вище позиція, тим вона важча. На нижній двох струнах, грають переважно тільки до п'ятої позиції включно; а на вищих двох користуються вищими позиціями — від шостої до дванадцятої.

Способи ведення смичка мають великий вплив на характер і силу звуку і взагалі на фразіровку. На скрипці можна брати одночасно на сусідніх струнах дві ноти (подвійні струни), а не одночасно, але дуже швидко — три (потрійні струни) і чотири. Таке поєднання, переважно гармонійне, легше при порожніх струнах і важче без них.

Окрім гри смичком, користуються зачіпанням струн одним з пальців правої руки (pizzicato). Для ослаблення звуку користуються сурдиною — металевою, кістяною або дерев'яною пластинкою з виїмками в нижній частині для струн, яка приставляється до верхньої частини підставки або кобили. На скрипці легше грати в тій тональності, яка допускає найбільше застосування порожніх струн. Найзручніші пасажі — ті, які складені з гамм або їх частин.

[ред.] Походження і історія

Прототипами скрипки були арабський ребаб і німецька рота, злиття яких і утворило віолу. Форми скрипки встановилися до XVI століття; до цього віка і початку XVII відносяться відомі виготівники скрипок — сімейство Аматі. Їх інструменти відрізняються прекрасною формою і чудовим матеріалом. Взагалі Італія славилася виробництвом скрипок, серед яких скрипки Страдіварія і Гварнеріа в даний час цінуються надзвичайно високо.

Скрипка є сольним інструментом в XVII столітті. Першими творами для скрипки вважаються: «Romanesca per violino solo е basso» Маріні з Брешиі (1620) і «Capriccio stravagante» його сучасника Фаріна. Засновником художньої гри на скрипці вважається А. Кореллі; потім слідують Тореллі, Тартіні, Пьетро Локателлі (1693—1764), учень Кореллі, що розвинув бравурну техніку скрипкової гри.

[ред.] Видатні скрипалі

  • Нікколо Паганіні
  • Йозеф Іоахим
  • Генріх Венявській
  • Фріц Крейслер
  • Пабло Сарасате
  • Ієгуді Менухин
  • Леопольд Ауер
  • Віктор Третяков
  • Леонид Коган
  • Давид Ойстрах
  • Жак Тібо
  • Гідон Кремер
  • Яша Хейфец
  • Максим Венгеров

[ред.] Див. також

[ред.] Скрипка в Україні

В Україні набула поширення з 17 століття і стала народним інструментом, увійшовши в народний ансамбль троїстих музик. Відомі українські скрипкові майстри — Т. Підгорний, В. Мочалов та ін.

Commons
ВікіСховище має мультимедіа-дані до теми


музика Це незавершена стаття про музику.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.


[ред.] Література

Енциклопедія українознавства

Static Wikipedia (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu -

Static Wikipedia 2007 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu -

Static Wikipedia 2006 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu

Static Wikipedia February 2008 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu