Септакорд
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Септако́рд - чотиризвучний акорд, в основному виді якого звуки розташовані по терціях. Можливі 7 видів септакордів -
- Великий із збільшеним тризвуком (напр. ре—фа-дієз—ля-дієз—до-дієз)
- Великий мажорний (напр. ре—фа-дієз—ля—до-дієз)
- Великий мінорний (напр. ре—фа—ля—до-дієз)
- Малий мажорний ("домінантовий") (напр. ре—фа-дієз—ля—до)
- Малий мінорний (напр.ре—фа—ля—до)
- Малий зі зменшений тризвуком (напр.ре—фа—ля-бемоль—до)
- Зменшений
Обернення септакорду:
- Квінтсекстакорд (напр. фа-дієз—ля—до—ре)
- Терцквартакорд (напр. ля—до—ре—фа-дієз)
- Секундакорд (напр. до—ре—фа-дієз—ля)
Септакорд та його обернення можуть застосовуватись в тісному, широкому та змішаному розташуванні. Септакорди бувають повні та неповні (з пропущеною квінтою). В класичній гармонії септакорд вважається дисонуючим акордом і розв'язується в тризвук, або в інший септакорд. Широкого застосування септакорди знаходять в джазовій гармонії
