Роман І Лакапін
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Роман І Лакапін (р. н. невід. - п. 15.6.948) - візантійський імператор (920-944; за ін. дан. - 945) з Македонської династії.
Походив із селян. Дослужився до командувача імператорського флоту. У 919 став регентом при неповнолітньому імператорі Константині VII Багрянородному (видав за нього свою дочку), з 920 - співправитель. Вів виснажливі війни з болгарським царем Симеоном (завершились у 927), внаслідок яких Візантія визнала незалежність болгарської церкви і зобов'язувалася виплачувати щорічну данину. Бл. 932 жорстоко придушив селянське повстання в Малій Азії та повстання слов'янських племен у Пелопоннесі (934). Постійно воював у Пн. Італії та Сирії з арабами. У 924 розгромив арабський флот і відновив панування візантійців в Егейському морі, відвоював у арабів Мелітену (934), Мартінополь, Дару, Аміду (в 940-х роках). Під час правління P.I Л. київський князь Ігор здійснив два походи на Константинополь (941 і 944), наслідком яких стало укладення мирного договору між Київською державою і Візантією (944 або 945). У 944 (за ін. дан.-у 945) P.I Л. був скинутий з престолу своїми синами, ув'язнений у монастирі, де і помер.
